Через дебош у барі МЗС повертає дипломата з Сеулу. Ми запитали українські бари, що з таким хуліганством у нас

У Південній Кореї правоохоронці затримали працівника українського посольства через дебош у барі в центрі Сеула. Відомо, що через інцидент МЗС повертає його в Україну.

«Вечір» вирішив запитати у барменів та власників барів, чи стаються у них такі конфлікти в закладах і як вони їх вирішують.

Кирило Кисляков

співвласник бару «БарменДиктат»

З мого шинкарського досвіду важливо знати, чому, як і що сталося у тому південнокорейському барі. Ми не знаємо. Може, хтось образив нашого співвітчизника, може, трапився якийсь москалик.

Якщо говорити загалом, то бар є бар. І у мирний час, у мирних містах деяким людям потрібна така собі розрядка. Але вони знають, на що йдуть: зазвичай все закінчується тим, що їх викидають з бару або передають копам.

У пабах Великої Британії, якщо стається дебош і приїжджають копи, то до того, як зайти в бар, вони питають у бармена чи власника «Хто був неправий?». Вислуховують, роблять висновки і йдуть вирішувати ситуацію.

У «БарменДиктаті» було все. Через нас проходять сотні людей щодня, іноземців, які шукають бар в центрі. Тут бувають і прем’єр-міністри, і міністри, і дипломати.

Але у нас, певно, сформувалась атмосфера, що сприяє настрою на мирний відпочинок.

З іншого боку, серед дужих, кремезних чоловіків, які є частими гостями бару, не виникає особливого бажання погано себе поводити.

Оскільки у нас відпочивають дорослі, то часто гості самі заспокоюють людей, які не можуть владнати зі своїми нервами.

Можуть розвернутися і сказати: «Чувак, давай, прикрути трохи фітільок». Це як кажуть, що у техаських барах може статися пальба, але чомусь не стається. Бо всі розуміють, що ти тут не один такий крутий.

З початком повномасштабного вторгнення люди стали більше нервові, але водночас у них з’явилося розуміння, що треба підтримувати і заспокоювати інших, у кого стався зрив, погіршився психологічний стан. Тобто люди зараз і більш нервові, і більш стримані.

Якщо ситуація не вирішується мирно, то є охорона. Її завдання обмежити людину, яка може стати причиною дискомфорту чи заподіяти шкоду гостям чи стафу, до приїзду патрульної поліції.

Патруль викликаємо нечасто, це поодинокі випадки. Охорона у нас працює компетентно і діло не доходить до фізичних вправ.

Володимир Овчинніков

ресторатор, співзасновник бару «Шалений Патрік» (Кропивницький)

Агресія до відвідувачів чи персоналу трапляються, на жаль. Гості різні, в різному емоційному та психологічному стані, а алкоголь – ще не тільки схильний розслаблятися, але і підвищувати рівень напруги.

В «Патріку» існують внутрішні правила, які дозволяють уникати таких ситуацій:

1. Ми в праві відмовити гостю в продажі алкоголю, якщо, на нашу думку, йому «вже досить». У деяких випадках, щоб знизити напругу, можемо викликати таксі за наш рахунок;
2. Якщо уникнути конфлікту не вдається — персоналу заборонено вступати в будь-який контакт з розбишаками. Першочерговою задачею є виклик охоронної фірми по «тривожній кнопці».
   Кремезні хлопці з зброєю та формі складають більше враження на порушників, аніж балачки чи психологічні прийоми від персоналу.
   Йдеться про виклик охорони, не поліції. Ми не схильні створювати додаткових проблем в правовому полі для відвідувачів, навіть якщо вони не праві.
   І це працює, багацько таких гостей приходять на наступний день з вибаченнями та подякою за лояльність. Але інколи викликаємо поліцію, тоді вже ця людина стає персоною нон-грата на рік.

Був приклад, коли я відбивався стільцем (тримав дистанцію) від особливо буйного громадянина. Під впливом алкоголю він роздягнувся до трусів, пародіюючи Бронсона і ліз у бійку. Мабуть, він був «борець». Тоді охороною справа не завершилась, довелось викликати поліцію.

Богдан Чегорка

керівник Pink Freud (Київ)

Якимось чином кількість таких інцидентів у нас в Pink Freud наближається до нуля. При тому, що бар великий, люди випивають і їхній стан змінюється.

У нас немає і не було охоронця чи фейсконтролю. Є тривожна кнопка виклику охорони, яку натискаємо десь раз на пів року, на рік.

Зазвичай сам факт натискання на тривожну кнопку вже стримує і заспокоює гостя.
Якщо охорона не справляє враження, тоді доводиться викликати патрульну поліцію. Але і це не гарантія того, що гість не повернеться до нас у той же вечір.

Був випадок, коли інтелігентного, пристойного вигляду гість почав вимагати у нас алкоголь, який на той момент йому вже був не потрібен.

Дійшло о того, що довелось викликати поліцію. І ось поліцейські ведуть його до виходу, руки за спиною, він повертається до мене і каже: «Я так цього хотів!».

Якщо людина в барі починаю бузити, то це зазвичай супервипадкова і «не наша» людина.
Ми у 100% не доходимо до того, що людину треба заспокоювати фізично.

В крайньому випадку можемо сказати «вам тут не раді» або «вам тут вже не наллють».
Так, кавою можемо пригостити, але наливати алкоголь вже не будемо.

Це якщо людина до нас прийшла вже напідпитку і просить ще.

Ця інформація швидко передається між барними стійками, офіціантами, що цьому хлопцю або дівчині на сьогодні достатньо. Все це робимо добродушно і, зазвичай, після пригощання кавою людина йде.

Якщо людина сама налаштована агресивно, такий у неї настрій, то можемо вийти покурити, переговорити з нею і так ситуація вирішується. До бійок на моїй пам’яті не доходило.

Костянтин Куц

власник бару «Старий Хем» (Харків)

Там, де п’ють алкоголь, можуть статись непорозуміння. Заклад має цьому запобігти. Але як це зробити — залежить від хисту бармена чи адміністратора.

Я вважаю, що в бар не потрібно пускати людей, які від початку поводять себе неадекватно. Коли бачиш, що людина йде в бар, щоб створити конфлікт.

Є теорія «розбитих вікон» — якщо розбити в домі вікно, то згодом поряд з’являються злочинці, це як сигнал того, що тут можливе порушення порядку. Думаю, що ця теорія працює і в барі, треба слідкувати, що не було «розбитих вікон».

Бармен — це провідник алкоголю в барі і його робота ще й в тому, щоб визначати, кому на сьогодні досить. Це і профілактика сутичок, і піклування про самого гостя, щоб завтра йому після походу в бар було добре, а не погано.

Руслан Сухотеплий

бар-менеджер F.U.L.L. Bar (Київ)

В F.U.L.L. Bar таких ситуацій практично не буває. За весь час існування було лише кілька випадків, і це було не в барі, а на вулиці.

У нас є тільки один охоронець, чоловік кремезної статури. Можливо, його присутність впливає заспокійливо на гостей.

Як на мене, то найкращий спосіб уникнення таких ситуацій — контроль на вході у заклад. Якщо людина веде себе неадекватно або їй вже на сьогодні досить, то їй, певно, час додому, а не в бар.

Артем Кузьменчук

головред «Вечора»