Чому так важко, але важливо говорити у парі про секс

Психолог Роберт Стернберг розробив трикутну теорію кохання. Його компоненти: близькість (почуття причетності та єдності), зобов’язання (рішення залишатися з партнером, спільні досягнення, плани на майбутнє), а також пристрасть, яка передбачає не лише закоханість, але й сексуальний потяг.

Табуйована тема

Головною функцією сексу завжди було продовження роду. Однак нині на перший план виходить інша функція – отримання задоволення. Попри те що у сучасному світі секс – популярна тема серед дослідників, медіа та соцмереж, у багатьох дорослих вона досі викликає рум’янець та сором. Але чому?

Причину слід шукати в дитинстві. Нинішні дорослі – це діти СРСР або вихідців цієї епохи. У радянські часи тема сексу була табуйованою. Тож про сексуальну грамотність не знали ані дорослі, ані діти. Однак це важлива складова виховання, стверджує психологиня.

Так батьки мають:

• чітко називати статеві органи, а не придумувати прізвиська;
• у віці трьох-чотирьох років вчити дітей “правила трусиків”: ніхто з дорослих не має права торкатися всього, що є в трусиках. Це вчить будувати власні кордони;
• у шість-сім років пояснювати, звідки беруться діти;
• у 10-11 – розповідати про контрацепцію, небажану вагітність та більш детально про секс.

Ірина Андрейців

шеф-редакторка “Вечора”