Минулі часи в німецькій мові: Perfekt та Präteritum

В німецькій мові є два минулих часи, які часто збивають з пантелику тих, хто вивчає мову: Präteritum та Perfekt. Обидва описують події, що відбулися раніше, але мають важливі відмінності. Нижче спробуємо розібратися з відмінностями минулих часів Perfekt та Präteritum. Але якщо у вас все-таки виникнуть труднощі з розумінням матеріалу, ви завжди можете знайти собі репетитора німецької мови. Він роз’яснить всі незрозумілі моменти та допоможе пізнати часові форми в німецькій значно швидше.

Відмінності форм минулого часу

Перш за все важливо розуміти, що різні форми Präteritum та Perfekt мають різні функції та вживаються у різних ситуаціях.

• Perfekt (Перфект) – часова форма, що використовується у розмовній мові, коли ви, наприклад, спілкуєтесь з друзями, знайомими, пишете листи, повідомлення.
• Präteritum (Претерітум) – форма минулого часу, що використовується для опису подій, що відбулися в минулому та не мають жодного зв’язку з сьогоденням. Часто зустрічається в художній літературі, газетних статтях, книгах, історичних оповідях та монологах.

Наприклад, німецькі казки часто розпочинаються знайомою фразою “Es war einmal…”, що українською звучить як “Жив-був…”. В розмовній мові вживання таких фраз не рекомендується.

Немає правил без виключень

Хоч німецька мова й славиться чіткими правилами, винятки трапляються й тут. Вони стосуються і нашої теми. Вам необхідно одразу запам’ятати: дієслова haben (мати), sein (бути), wissen (знати) та модальні дієслова вживаються в усному мовленні і у формі Präteritum. У Perfekt їх майже не використовують. Ось декілька прикладів:

• «Peter musste gestern abfahren» замість «Peter hat gestern abfahren müssen» (Петер повинен був виїхати вчора).
• «Ich war in Berlin» замість «Ich bin in Berlin gewesen» (Я перебував у Берліні).

З одного боку, речення «Ich bin in Berlin gewesen» граматично правильне, однак з іншого – сучасні носії німецької мови його не використовують. Натомість пересічна людина в розмові скаже саме «Ich war in Berlin».

Особливості використання часових форм

Деякі слова в формі Претерітум містять скупчення подібних звуків. Це робить їх вимову більш складною, саме тому у письмовому спілкуванні використовуються слова в формі Перфект. Приклад:

• «Du hast geschossen» замість «du schossest» (Ти вистрелив);
• «Ihr habt gebadet» замість «ihr badetet» (Ви купалися).

Фрази «du schossest» та «ihr badetet» дійсно важко вимовити, тому їх краще вживати в Perfekt-і.

Крім того, з деякими прислівниками часу, як-от “schon”, “oft”, “immer”, “noch”, “nie”, зазвичай використовують Perfekt. Це робить мову більш зрозумілою. Наприклад:

• «Er hat das Buch schon gelesen» замість «Er las schon das Buch» (Він уже прочитав книгу).

Це пов’язано з тим, що Perfekt підкреслює результат дії в минулому, на відміну від Präteritum, який просто описує сам факт дії.

Важливо знати

Präteritum надає німецькій мові урочистого, літературного звучання, іноді роблячи її занадто складною для сприйняття. Тому в розмовній мові краще його не вживати надто часто. Щоб уникнути подібних складнощів у спілкуванні, радимо також ознайомитися зправилами побудови речень з різними сполучниками в німецькій мові.

Утворення Prateritum

З правильними дієсловами все просто – необхідно додати суфікс «–te» до основи слова: machen стає machte (робити), lachen – lachte (сміятися), а arbeiten – arbeitete (працювати).

З неправильними дієсловами буде трохи складніше. Їх форми в Präteritum потрібно просто завчити напам’ять. Хоча форми таких слів завжди можна знайти у словниках або підручниках з німецької мови. Приклад неправильних дієслів:

• fahren – fuhr (їхати);
• laufen – lief (бігти);
• lesen – las (читати);
• sehen – sah (бачити).

Утворення Perfekt

Форма часу Перфект утворюється трохи складніше, ніж Претерітум. Слово у Перфекті складається з двох частин:

• допоміжного дієслова: «haben» (мати) або «sein» (бути) у спряженій формі, тобто змінюється залежно від особи та числа та
• дієприкметника минулого часу (Partizip II): утворюється від дієслова за допомогою додавання префікса «ge-» та закінчення «-t» (для правильних дієслів) або «–en» (для неправильних).

Коли йдеться про минулий час дієслова в німецькій мові найчастіше поєднуються з допоміжним дієсловом «haben». В той час, як «sein» використовується у чітко визначених випадках:

• з дієсловами переміщення: йти (gehen), їхати (fahren), бігти (laufen), летіти (fliegen), плавати (schwimmen) та інші;
• з дієсловами зміни стану: народжуватися (geboren), вмирати (sterben), засинати (einschlafen), прокидатися (aufwachen);
• з дієсловами «sein», «werden» та деякими винятками: залишатися (bleiben), відбуватися (passieren), зустрічати (begegnen).

Отже, Perfekt і Präteritum – два основних минулих часи в німецькій мові. Кожен з них має свої важливі нюанси в використанні. Вміння правильно обирати й вживати обидві форми часу допоможуть вам в утворенні граматично правильних речень німецькою мовою.

Реклама