Найкращі вечори в історії боксу: згадуємо бої, що стали подіями

Бокс пам’ятають не лише за чемпіонів, а і за вечори, коли спортивні арени дихали як один організм, а за подіями в рингу слідкували мільйони людей у всьому світі перед екранами телевізорів чи на YouTube. У цій добірці – 14 вечорів від кінця 1990-х до середини 2020-х, бої, які  змінювали хід історії. Ставки на бокс зазвичай роблять на основі досліджень та аналітики, тому краще згадати, які були бої в історіі боксу за останні 30 років. 

28 червня 1997. Евандер Голіфілд – Майк Тайсон II (Лас-Вегас)

Реванш Голіфілда й Тайсона був одним із найбільш розкручених вечорів десятиліття. Після першої поразки Тайсона (1996) цей бій продавали як шанс “повернути трон” і відновити міф про непереможність.

Натомість вечір увійшов у пам’ять як приклад того, як грандіозне шоу може зламатися в одну секунду: Тайсона дискваліфікували в третьому раунді, а Голіфілд зберіг титул.

 19 лютого 2000 р. Ерік Моралес – Марко Антоніо Баррера I (Лас-Вегас)

У цій парі не було “хорошого варіанту” для фаната: обидва – ідеальні антигерої один для одного. Матч-ап “чемпіон проти чемпіона” швидко перетворився на еталон мексиканського протистояння: жорсткість, темп, безкомпромісність.

Моралес виграв роздільним рішенням. Після таких боїв бокс перестає бути календарем і стає серіалом: продовження не те що бажане – воно необхідне.

18 травня 2002.  Артуро Гатті – Міккі Ворд I (Коннектикут)

Це один із найважливіших “телевізійних” вечорів, це те, за що люблять бокс. Гатті й Ворд дали бій,  і кожен з бійців продемонстрував характер.

Гатті виграв рішенням суддів. Але ключовим тут було відчуття, що після фінального гонгу обидва залишили в рингу всю свою енергію.  

8 травня 2004. Менні Пак’яо – Хуан Мануель Маркес I (Лас-Вегас)

Пак’яо проти Маркеса – це майже класичний приклад різних стилів: вибухова атака проти точного контрбоксу. Перший поєдинок одразу показав, що між ними довгий конфлікт на роки.

Нічия лише зафіксувала очевидне: саме з таких стартів виростають суперництва, які згодом визначають цілу епоху у ваговій категорії.

19 березня 2005. Ерік Моралес – Менні Пак’яо I (Лас-Вегас)

Моралеса характеризує дисципліна, досвід і контроль дистанції. Пак’яо – темп, агресія і лівостороння незручність.

Моралес виграв по очках у дуже близькому бою, і це створило ідеальний ґрунт для реваншів. У журналістській логіці це і є великий вечір: він не лише “відбувся”, а запустив подальший рух на продовження.

7 травня 2005.  Дієго Корралес – Хосе Луїс Кастільйо I (Лас-Вегас)

Цей вечір часто називають одним із найкращих боїв XXI століття. Вони бились за ключові пояси в легкій вазі, але головним стала не “титульність”, а драматургія.

Корралес виграв технічним нокаутом у 10-му раунді після того, як у фінальній частині бою ситуація кілька разів переверталася.

3 грудня 2011. Мігель Котто – Антоніо Маргаріто II (Нью-Йорк, Madison Square Garden)

Це був не просто реванш, а реванш із важким контекстом і високим емоційним градусом. 

Котто домінував і довів справу до зупинки після 9 раундів. Вечір запам’ятався як спортивне “закриття історії”: коли результат стає не тільки очками, а остаточною відповіддю на питання, яке висіло роками.

29 квітня 2017. Ентоні Джошуа – Володимир Кличко (Лондон, Wembley)

Стадіонний надважкий бокс – окрема ліга, і цей вечір став її вітриною. Джошуа – нове покоління чемпіонів, Кличко – досвід і велич попередньої ери. Wembley дав події масштаб, якого в боксі буває небагато.

Джошуа виграв технічним нокаутом в 11-му раунді.

1 грудня 2018. Деонтей Вайлдер – Тайсон Ф’юрі I (Лос-Анджелес)

Це був вечір повернення Тайсона Ф’юрі у статус еліти й одночасно тест на витривалість проти найнебезпечнішого панчера дивізіону – Деонтея Вайлдера. Інтрига трималася на двох питаннях: “чи справжній Ф’юрі повернувся?” і “чи можна пережити силу Вайлдера?”

Роздільна нічия зробила продовження неминучим. 

1 червня 2019.  Ентоні Джошуа – Енді Руїс-молодший (Нью-Йорк, MSG)

Джошуа приїхав у США як фаворит із поясами, а Руїс з’явився в історії як людина, якій “нічого втрачати”.

Руїс виграв технічним нокаутом у 7-му раунді. Великі вечори часто створює не очікуваність, а руйнування прогнозів, після якого весь бокс починає говорити іншими словами.

18 травня 2024. Тайсон Ф’юрі – Олександр Усик (Ер-Ріяд)

Бій за абсолют у надважкій вазі в епоху чотирьох поясів – це завжди супер-історія. Але важливо, що цей вечір не “виїхав” лише на статусі: він мав ритм та напругу.

Усик виграв роздільним рішенням суддів і став абсолютним чемпіоном. 

Media Vechir