Пам’яті Андрія «Дизеля» Яценко. Згадуємо хіти гурту Green Grey

20 жовтня 2025 року пішов із життя Андрій Яценко — легендарний музикант, засновник і лідер культового українського гурту Green Grey. Музиканту було 55 років. За інформацією колег, смерть настала раптово під час туру — причиною стала зупинка серця.

Після трагічної звістки гурт скасував заплановані концерти, а шанувальники у соцмережах висловлюють співчуття рідним і друзям артиста.

Як помер Андрій Яценко — причина смерті

Трагедія сталася несподівано. За словами людей із близького оточення музиканта, Андрій Яценко помер від зупинки серця просто під час гастрольної поїздки. Деякі джерела повідомляють, що останніми днями артист скаржився на погане самопочуття, пов’язане з роботою серця. Втім, офіційних медичних подробиць родина поки не оприлюднювала.

Новина про смерть лідера Green Grey вразила українську музичну спільноту. Колеги по цеху, журналісти та тисячі шанувальників у Facebook, Instagram та Telegram пишуть слова підтримки, діляться спогадами про концерти й особисті зустрічі з музикантом.

Green Grey — історія гурту, який змінив українську сцену

Весна 1993 року стала точкою відліку для одного з найяскравіших явищ вітчизняного року. Саме тоді в Києві Андрій Яценко заснував гурт Green Grey. Спочатку він сам узяв на себе роль гітариста та ідейного натхненника проєкту, а трохи згодом до команди приєднався харизматичний вокаліст Дмитро «Мурік» Муравицький. Ця творча пара й визначила унікальне звучання колективу.

Green Grey одразу вибрали незвичний шлях — суміш року, фанку та електроніки, яку самі музиканти жартома охрестили «укр-попом». У той час, коли більшість українських рок-гуртів трималися класичних схем, команда Яценка вийшла на сцену з діджеєм, балетом, піротехнікою та ефектними костюмними перевтіленнями. Це було сміливо, свіже — і публіка це оцінила.

Уже в 1996 році Green Grey підписали контракт із Pepsi й отримали ротацію на MTV Europe. Для українського гурту це був величезний прорив. Команда двічі номінувалася на MTV Europe Music Awards — у Лондоні 1996 року та в Берліні 2009-го. Так Green Grey довели: українська музика може конкурувати на міжнародному рівні.

Музика Green Grey — від «Под дождём» до «Мазафаки»

За три десятиліття існування гурт випустив десятки треків, але кілька композицій стали справжніми гімнами покоління.

«Под дождём» — абсолютна візитівка Green Grey. Цей хіт увірвався в ефір наприкінці 1990-х і миттєво став одним із найвпізнаваніших треків епохи. Пісня принесла гурту масову популярність, потужну ротацію на радіо й телебаченні. У 2025 році команда презентувала оновлену україномовну версію під назвою «Ще не вщент під дощем» — символічно, що це сталося за кілька днів до трагедії.

«Мазафака» (також відома як «MF (Осінь)») — вибухова рок-композиція з потужним грувом і фірмовою іронією текстів, характерною для Green Grey. Трек став улюбленим на концертах і досі входить до топ-прослуховувань у стримінгових сервісах.

«Эмигрант» — пісня з яскравим соціальним підтекстом і впізнаваним гітарним саундом Дизеля. Цей трек утвердив репутацію гурту як голосу «покоління переходу» — тих, хто дорослішав у складні 1990-ті.

«Стереосистема» — сингл середини 2000-х, у якому Green Grey поєднали рок із більш поп-орієнтованим звучанням. Кліп на цю композицію вийшов кінематографічним і стильним — команда знову довела, що вміє триматися на передовій трендів.

«Тот день» — концертний гімн ностальгії, який гурт часто виконував на ювілейних шоу. Ця композиція — про спільне переживання часу, про спогади, які об’єднують.

Біографія Андрія Яценка — від київського хлопця до рок-легенди

Андрій Юрійович Яценко народився 25 грудня 1969 року в Києві. Під сценічним ім’ям Diezel він увійшов в історію як гітарист, композитор, продюсер і фронтмен, який сформував не лише саунд Green Grey, а й усю сценічну естетику гурту.

Саме завдяки наполегливості та амбітності Яценка команда вийшла за межі андеграундних клубів і заповнила великі зали по всій Україні. Green Grey стали одним із головних облич вітчизняної незалежної музики 1990-х і 2000-х років. Вони довели, що український рок може бути і художнім, і комерційно успішним одночасно — від співпраці з Pepsi до виступів на MTV Europe.

У 2010-х і 2020-х Андрій не зупинявся на досягнутому. Він продовжував експерименти з електронним звучанням, працював із діджеями та молодими музикантами, залишаючись для багатьох авторитетом і символом професіоналізму. У жовтні 2025 року Green Grey готували масштабний всеукраїнський тур і презентували україномовну версію свого культового хіта. На жаль, саме в цей час і сталася трагедія.

Спадщина Green Grey — що залишається після Дизеля

Green Grey — це не просто гурт. Це цілий феномен української поп-культури перехідної доби. Команда навчила цілу індустрію поєднувати альтернативний драйв із мейнстримною видовищністю. Вони показали, що українські рок-колективи можуть претендувати на міжнародну увагу й здобувати її.

Саунд Дизеля — густий, гітарний, із любов’ю до електронних фактур — і сьогодні впізнається з перших акордів. Його пісні стали саундтреками для цілого покоління українців. Це музика, під яку дорослішали, закохувалися, мріяли й переживали зміни в країні.

Андрій Яценко пішов, але його творчість залишається. І поки звучать гітарні рифи «Под дождём», поки на концертах співають «Мазафаку», поки в плейлистах живе «Эмигрант» — Green Grey і Дизель будуть з нами.