25 Вересня, 2024
вечірнє натхнення
Камера — це око мрійника: 10 режисерів і 33 фільми з розповіді Антоніо Лукіча про сни у кіно
Автор: Артем Кузьменчук
На YouTube-каналі Антоніо Лукіча «Мої думки про кіно» вийшло нове відео про сни у кіно.
Режисер каже, що знімав випуск три місяці. У ньому ділиться думками про те, які ролі грає сон у житті людини та кінематографі.
Потаємні бажання, страхи, глибини підсвідомого — що таке сновидіння?
Вечір.Media переказує випуск у 10 режисерах і 33 фільмах з-поміж інших, яких згадує Лукіч.
Кіно — мистецтво, яке оживлює сни
«Кажуть, кіно — єдине мистецтво, здатне оживити наші сни», — наводить Лукіч цитату режисера Орсона Веллса.
Пояснює, що у новому величезному випуску він спробує пояснити, як працює механіка снів у кінематографі та житті людини.
Припускає, що сон — це спосіб нашого підсвідомого сказати щось нашому свідомому
Антоніо Лукіч називає сон особистим і найінтимнішим, що є в людини. Якщо думками ми можемо ділитись з іншими, почуття стосуються інших, то сон існує тільки для нас.
Й переказати сон після пробудження важко — миттю забуваємо або його сюжет безглуздий.
Але режисери все ж пробують перенести сновидіння на екран.
Крістофер Нолан
Лукіч каже, що режисер Нолан вчинив зі снами найпростіше: вони у нього грають роль лише однієї з декорацій.
Ось у стрічці «Початок» (2011) квартали згортаються у трубочку. А у кімнатах підлога і стеля міняються місцями.
Його герой падає у чорну діру, як у «Інтерсталер» (2014). Або постійно губить пам’ять, як у стрічці «Пам’ятай» (2000).
Альфред Гічкок
Антоніо припускає, що Гічкок уявлення не мав, як сон має виглядати на екрані. Тому звернувся до творчості художника-сюрреаліста Сальвадора Далі.
В оскароносному трилері «Заворожений» (1945) є сцена сну, яку поставив Далі.
На жаль, продюсер Девід Сельцник не сприймав знахідки сюрреаліста і більшість сцен від Далі вирізав зі стрічки. Але те, що лишилось — дивне і запаморочливе.
Мартін Скорсезе
А от Скорсезе любив і вмів використовувати сон у своїх фільмах. У нього це стан між реальністю і вигадкою.
У фіналі стрічці «Таксист» (1976) він використав м’які фільтри та змінив поведінку героїв.
Так підкреслив стан марення (майже сну) головного героя перед тим, як його душа відлетить у вічність. Межу буття й небуття.
Брати Коен
Лукіч пояснює, що брати Коен використовують сон, щоб навмисно підкреслити уявність ситуації.
У їхній творчості сон був завжди був предметом іронії та символізму.
До прикладу, головному герою «Великий Лебовські» (1998) спочатку сниться радісний політ під спідницями десятків красивих жінок.
А після з’являються чоловічки з великими ножицями, вочевидь, щоб вкоротити його піструн. Сон стає найбільшим чоловічим кошмаром.
Луїс Бунюель
Антоніо називає сюрреалізм — явищем на стику снів і реальності. А майстром жанру зве режисера Луїса Бонуеля.
Його стрічку «Скромна привабливість буржуазії» (1972) Лукіч називає шедевром і початком артхаусу у кіно.
Каже, що фільм цікавий тим, що кожна з новел у ньому — це сон, який сниться герою наступної розповіді. Реальність перед очима глядача — це сон уві сні.
Федеріко Фелліні
Життєлюбний режисер Фелліні завжди показує рідну Італію у кіно повну людей, шуму та метушні.
А сни у його фільмах — спустошені, тихі та безлюдні.
Лукіч називає екранізацію снів у Феліні спробую перекласти на екран внутрішній світ режисера. В них, можливо, показані інтимні переживання митця.
Стрічку «Амаркорд» (1973) Лукіч вважає не екранізацією дитинства Фелліні, а сновидінням про дитинство кожного з нас.
Антоніо Лукіч каже, що взяв на озброєння ідею інших режисерів про натхнення снами та відкрив фільм «Мої думки тихі» (2019) зі свого сну з молочним зубом Спасителя.
Це метафора того, як складно побачити, передати й повірити в чудо.
Пол Верговен
У стрічці «Згадати все» (1990) режисер Пол Верговену з допомогою сну побудував реальність, в які розкриті потаємні почуття і бажання героя.
Створив йому іншу долю.
Його герой Квейд працює звичайним будівельником на Землі. Але мріє про героїчну долю десь на Марсі. І отримує її уві сні, який створив Верговен.
«Боюся, що зараз прокинуся…», — переживає герой Шварценеггер укінці. Це натяк: глядач тільки що бачив на екрані лише сон.
Роман Поланскі
Напевно, найзнаменитішим кошмаром у фільмі став епізод зі стрічки «Дитина Розмарі» (1978) Романа Поланскі.
Геройці наснився кошмар, в якому її ґвалтує моторошна істота, а вона безсила чинити цьому опір.
Виявляється, що поки їй снився кошмар, з нею кохався її чоловік і вона завагітніла. А сон — це ключ до її психічного стану, її сприйнятті чоловіка і свого життя.
Акіра Куросава
У 1990 році Куросава зняв фільм «Сни», який мав стати підсумком його життя і творчості.
Режисер екранізував вісім снів, які бачив у житті.
Ось він дитина, яка зустрічає злих духів лісу і добрих духів саду. А ось альпініст, який дереться на гору у буревій.
А ось офіцер, який повернувся з війни, але його переслідує стрій солдат. Вони загинули під його командування і не можуть повернутись додому.
Сни Куросави показують колесо життя — від дитинства до старості. Він жаги пізнання до повного поєднання зі світом у всій його складності.
Інгмар Бергман
У 1957 році Бергман зняв знаменитий фільм «Сунична галявина» де, можливо, вивів самого себе у ролі професора Ісака Борга.
У фільмі герою сняться сни, в яких немає часу. Так наша свідомість не знає минулого і майбутнього: бачить всі й відразу.
У форматі сну режисер ділиться думкою про те, що у глибині душі люди знають, яким буде їх шлях, — підуть вони рано чи житимуть довго.
Хто піде у гармонії, а хтось залишить купу невирішених проблем і важких вчинків. Сон у Бергмана — це розмова із самим собою.
Деякі фільми зі снами, які згадує Антоніо Лукіч:
- «Вічне сяйво чистого розуму», 2004
- «Наука сну», 2006
- «Фабельмани», 2022
- «Кошмар», 1896
- «Галюцинації барона Мюнхгаузена», 1911
- «Початок», 2011
- «Інтерстеллар», 2014
- «Пам’ятай», 2000
- «Клітка», 2000
- «Піджак», 2005
- «Заворожений», 1945
- «Таксист», 1976
- «Великий Лебовскі», 1998
- «Аматор», 1979
- «Персона», 1966
- «Чарівник країни Оз», 1939
- «Бійцівський клуб», 1999
- «Малголланд Драйв», 2001
- «Острів проклятих», 2010
- «Андалузький пес», 1929
- «Скромна привабливість буржуазії», 1972
- «Всім з половиною», 1962
- «Амаркорд», 1973
- «Мої думки тихі», 2019
- «Згадати все», 1990
- «Дитина Розмарі», 1968
- «Гіркий місяць», 1992
- «Кошмар на вулиці м’язів», 1984
- «Бразилія», 1985
- «Вічне сяйво чистого розуму», 2004
- «Сунична галявина», 1957
- «Сни», 1990
- «Соляріс», 2002
Ще про кіновечори:
Ось, може вас зацікавить цим вечором
Ось про що ми пишемо в інших рубриках
Смачно, круто, свіжо: Вечір.Media збирає нові страви й напої для вечері і закликає ділитися знахідками
Дивіться, якими були вечори тижня в Україні: північне сяйво, вечори на Подолі і бойовий кіт у шанцях ЗСУ
Український «прометей» не ховається в укритті: вечірні і нічні зміни енергетика ТЕС, який несе світло у наші оселі
Говорити, кохатись, розуміти одне одного: 3 нові настільні гри для пар на вечір