«Коханка існує не тому, що чоловік хоче піти». Психологиня про причини зрад і сварок

Ревнощі, хронічні конфлікти, емоційне виснаження і зради — усе це симптоми, а не першопричини. Кандидатка психологічних наук і психологиня Олена Любченко у розмові з подкастом «Точки опори» пояснила, звідки насправді беруться сварки, навіщо існує коханка і чому одна людина фізично не здатна задовольнити всі потреби іншої.

Ревнощі, коли це норма, а коли — хвороба

Ревнощі бувають різними. Є патологічні — коли людина контролює партнера, не дає особистого простору й перетворює стосунки на абʼюз. Це маркер особистісної психопатології, і з цим мало що можна вдіяти.

Але є інші ревнощі — повʼязані з низькою самооцінкою, нереалізованістю, заздрістю до успіху партнера. Це вже травмована, але робоча історія.

Головне, що варто зрозуміти: ревнощі — це майже завжди про того, хто ревнує, а не про того, до кого ревнують. Саме це після трьох років терапії усвідомила одна з клієнток Любченко. «Це ж річ не в ньому, річ в мені», — сказала жінка. За словами психологині, це і є справжній прорив.

Водночас є важливий нюанс: якщо партнер відкрито фліртує з іншими на очах у своєї половини, питання вже не до того, хто ревнує. Питання — до того, хто провокує.

Чому в парі зʼявляється третій

Психологиня пояснює феномен так: коли напруга в парі накопичується і ніяк не вирішується, виникає тріангуляція — поява третьої людини. І тут важливо зрозуміти парадоксальну річ.

«Ця коханка існує не тому, що чоловік хоче до неї піти. Вона існує для того, щоб не конфліктувати зі своєю жінкою. І для того, щоб від своєї жінки не піти», — пояснює Любченко.

Тобто третій у парі — це спосіб знизити напругу, а не бажання зруйнувати стосунки. Звісно, це порушення домовленостей і зрада. Але розуміння механізму допомагає побачити справжню проблему: незадоволені потреби всередині пари.

Головна причина сучасних конфліктів

Сучасні пари сваряться не через гроші, дітей чи побут — хоча і це буває. Найпекельніші й найтриваліші конфлікти виникають через незадоволені емоційні потреби.

Людина роками намагається «витрусити» з партнера романтику, ніжність, компліменти, близькість. А партнер просто не може цього дати — не тому що не хоче, а тому що цього немає в його особистості.

«Він не романтик. Він гвоздик прибив — і це його любов», — каже психологиня.

Якщо про це не говорити, людина піде шукати це деінде. Іноді — до подруг. Іноді — до коханця.

Одна людина не може дати вам усього

Це, мабуть, найважливіша теза розмови. Очікувати від одного партнера задоволення абсолютно всіх потреб — це феномен, який психологиня називає all expectation person. Він є головною «міною уповільненої дії» в шлюбі.

«Ми виховані культурою так, наче ця людина повинна закрити всі мої потреби. Геть усі. Це неможливо», — каже Любченко.

Якщо партнер не може дати вам якогось «двіжу» — знайдіть це з друзями. Якщо він не дивиться кіно — знайдіть подругу для кіновечорів. І якщо обидва партнери це розуміють і приймають, конфліктів стає набагато менше.

Як правильно говорити про те, що болить

Замість звинувачень — «я»-висловлювання. Не «ти там фліртувала з усіма», а «коли ти так робила, мені було боляче і неприємно». Це можна почути. Звинувачення — ні.

Говорити про межі варто спокійно й не під час конфлікту. І важливо, щоб партнер чув — навіть якщо з першого разу це не спрацьовує. Щасливі пари — це не ті, що не сваряться. Це ті, які вміють виходити з конфлікту назад у тепло і довіру.

Кілька важливих речей, які варто знати:

Конфлікт не обовʼязково вирішувати одразу. Якщо емоції зашкалюють, краще взяти паузу і повернутися до розмови на холодну голову.
Після сварки чоловікам потрібно більше часу. Жінки виходять із конфлікту швидше — у них раніше виробляється окситоцин. Чоловіки ще «добігають за мамонтом» на адреналіні. Тиснути в цей момент — марно.
Працює правило «один до пяти»: на кожен негативний прояв у стосунках має бути пʼять позитивних — обійми, добре слово, спільна кавова чашка, кіно. Тільки тоді партнер відчуває себе в безпеці.

Конфліктна норма — у кожної пари своя

Скільки треба не сваритися? Як часто займатися сексом? Відповідь однакова: є норма пари. Комусь потрібна тиша тижнями, комусь — щоденне «дри-дри-дри» як форма контакту. Один із клієнтів Любченко зізнався, що сумує, коли дружина їде на відпочинок і нема кому «поторохтіти».

Пауза і перезаключення контракту

Час від часу корисно побути на самоті — зрозуміти, чого хочеш ти сам, а не тільки «ми». Це стосується і стосунків у кризі.

А ще психологиня розповіла про клієнтів, які домовилися перезаключати шлюбний контракт раз на десять років: чоловік знову робить пропозицію, жінка погоджується або ні. «Ми так сильно змінюємося — діти, війна, карʼєра, сексуальні вподобання. Коли я входила в ці стосунки, ти запрошував мене в одну сімейну систему. За 10 років усе змінилося», — пояснює логіку психологиня.

Знати, чого ти хочеш від стосунків і від себе — це не розкіш, а базова умова, без якої будь-які домовленості в парі перетворюються на непорозуміння.