Шість українських фентезі на вечір, де реальність ховається за магією

Фентезі прийнято вважати жанром-прихистком — туди йдуть, коли хочуть забути. Але українські автори і авторки обирають інший шлях: вони вписують у магічні сюжети Київ під ракетами, деокуповані міста, козацькі ордени і знайомі до болю ландшафти. Утекти не вийде — зате вийде побачити своє інакше. Ось шість книжок, які зараз читають, обговорюють і радять.

«Мавка і Ко» — Вікторія Дорофеєва

Мавка Наталка живе і працює у звичайному київському районі. Вдень відповідає на дзвінки гарячої лінії «Берегиня», вночі розслідує справи, допомагає людям і розправляється з корупціонерами. Поруч — римська чаклунка Беатріче і кібервідьма Аліна, і разом вони складають неочікуване, але переконливе тріо.

Роман торкається повномасштабного вторгнення і оборони Києва у 2022 році — але не тоне у важкості. Тон тексту іронічний і навіть життєствердний. Упізнавані київські деталі, гумор і своя злодійська організація — Московський орден магів — роблять книжку легкою у читанні, але не дрібною за змістом.

«Літопис Сірого Ордену» — Павло Дерев’янко

Темне історичне фентезі від письменника і військовослужбовця Павла Дерев’янка. Альтернативна Україна, ХІХ століття: існує незалежний Гетьманат із власним військом, політикою і магічною ієрархією. Северин Чорнововк приходить до Сірого Ордену не заради пригод — він хоче зрозуміти, ким є і на що здатний.

Трилогія вийшла ще у 2019 році, але справжню увагу отримала після перевидання у Видавництві Старого Лева у 2025-му — і відтоді не зникає з поля зору. Дерев’янко не відтворює козацьку міфологію буквально — він вибудовує власний світ, який небезпечно наближається до реальності. Читача чекають жорстокі сцени, криваві ритуали й напружені бої. Але за цим усім — послідовна і глибока розповідь про те, як народжуються і руйнуються легенди.

Для тих, хто вже прочитав усі три томи: наприкінці 2025 року Дерев’янко анонсував збірку короткої прози.

«Двоповня» — Катерина Самойленко

Понад дві тисячі років тому світ розрізали навпіл Великою Стіною. По один бік — наш, звичний. По інший — Прихований, з двома місяцями, двома душами і надто великою кількістю способів померти. Головна героїня Ріна потрапляє туди втікаючи від переслідування — і одразу стає ясно: вона не обрана рятівниця, а просто людина, яка намагається вижити.

Ріна укладає угоди з Темними Богами, адаптується до чужого світу і поступово розуміє: питання не в тому, який зі світів переможе. Питання — хто взагалі доживе до фіналу.

«Двоповня» — дебютна робота Катерини Самойленко. Після виходу першого тому у 2024 році серія швидко здобула читачів і закріпилася серед найпомітніших українських фентезійних дебютів.

«Шляхи Еврідіки» — Наталія Довгопол

Двадцятиоднорічна SMM-ниця з Києва Віра-Ніка Щербина написала роман про двох сестер, втягнутих у секту в Афінах 1930-х. Рукопис вкрали — і книжка вийшла під іменем грецького письменника й історика Костаса Іпсілантіса. Текст впізнаваний до деталей, бо це її сни, переживання і її праця.

Щоб публічно викрити плагіат, Віра їде до Греції. Але замість журналістського скандалу опиняється в історії, де вигадане з рукопису починає повторюватися в реальності.

Роман резонуватиме з усіма, хто знайомий із синдромом «самозванки», культом продуктивності і тривожністю як фоновим шумом. Письмо для Віри — терапія, і коли текст забирають, разом із ним зникає відчуття ґрунту під ногами. Довгопол пише про медіаманіпуляції, авторське право і українську присутність за кордоном — з шлейфом давньої міфології.

«Сніжний Ізюм» — Аліна Дихман

Книгарка Міра зустріла початок повномасштабного вторгнення в Харкові. Через рік — з фентезійними книжками, які опинилися в неї за особливих обставин, — вона вирушає до деокупованого Ізюма: відвезти їх у місцеву бібліотеку. Фентезі вона ніколи не любила. Але стати частиною фантастичної історії таки доведеться.

В Ізюмі є замінований ліс, куди не радять ходити. Є гора з половецькими бабами, що мовчки стоять над містом. Є сусід, який рятує тварин і явно знає більше, ніж каже. Магії у звичному сенсі тут майже немає — зате є постійне відчуття її присутності.

«Сніжний Ізюм» — книжка про пам’ять, пошук призначення і про те, що навіть трохи ескапізму може розрадити в абсурдному і небезпечному світі.

«Темний спадок. Братство» — Марина Ніцель

Завершуємо в Карпатах. Студентка Ада переводиться до університету, розташованого серед гір, — і одразу наражається на більше, ніж розраховувала. Вдома вона знайшла скриньку зі старими фотографіями батьків і загадковий медальйон зі змією. Батьки є в її житті — але «є» це максимум, що про них можна сказати. Тому розбиратися доведеться самій.

Далі — dark academia у повній комплектації: таємне студентське братство, криваві жертвоприношення, лекції, семінари і сюжетні повороти. Ставши свідком ритуалу і дізнавшись нові подробиці про свою родину, Ада постає перед запитанням: хто вона насправді і яке коріння за нею стоїть.