Сім книжок квітня, які варто прочитати. Діккер, Плохій, Кузнєцова та інші автори

Новий роман Жоеля Діккера, довгоочікувана «Вівці цілі» Євгенії Кузнєцової, моторошна біографія мадам Тюссо зі схваленням Ольги Токарчук і «Чорнобильська рулетка» Сергія Плохія — квітень щедрий на книжки різного масштабу й настрою. Зібрали найголовніше.

«Мала», Едвард Кері — незвична готика зі схваленням Нобелівського лауреата

Англійський письменник і драматург Едвард Кері написав роман про жінку, яку весь світ знає як засновницю музею воскових фігур, — і зробив це зовсім не так, як можна очікувати. «Мала» — моторошна, химерна й захоплива розповідь про сироту Марі, народжену 1761 року в маленькому швейцарському селі. Після ранньої смерті батьків вона потрапляє під опіку майстра воскових скульптур, разом з яким відкриває для себе паризьке світське життя.

Далі — Версаль, принцеса у ролі підопічної, Марія-Антуанетта і, зрештою, власна майстерня. Текст супроводжують оригінальні ілюстрації автора. Нобелівська лауреатка Ольга Токарчук охарактеризувала роман лаконічно: «Ексцентрична атмосфера, моторошне почуття гумору — книга, яку неможливо пропустити».

«Дикий звір», Жоель Діккер — майстер інтриги повертається

Швейцарський письменник Жоель Діккер — автор детективів-хітів «Правда про справу Гаррі Квеберта» і «Книга Балтиморів», лауреат Гонкурівської премії — випускає новий роман. Місце дії — передмістя Женеви, в центрі сюжету — «ідеальна пара» Софі та Арпад Браун. Поруч живе закоханий у Софі поліціянт, а в місті грабують ювелірний магазин.

Коли таємничий злодій готує Софі подарунок на день народження — її життя перевертається з ніг на голову. «Дикий звір» поєднує детектив, фентезі і любовну лінію. Діккер залишається вірним собі: інтрига щільна, людські пороки — переконливі.

«Вівці цілі», Євгенія Кузнєцова — іронічна проза повертається з тривогою всередині

Одна з найцікавіших сучасних українських авторок — відома за романами «Спитайте Мієчку» та «Драбина» — написала третю книгу. Дія розгортається на Київщині в наші дні: засніжені очерети Дніпра, спустілі вулиці, темні хати з маком на порозі від нечисті і різдвяні столи, до яких приходять душі померлих.

Кузнєцова сама попереджає: «Нема гостросюжетності, а є сніг, ялинки, приємна зимова атмосфера, але все ж повітря дзвенить від тривожності». Героїня Яна переступає через дірку в паркані — і потрапляє в ситуацію без правильних запитань і відповідей. Є лише Максим, непевність, любов і вівці.

«Великодня класика» — антологія, яку вже розпродано в інтернеті

49 прозових оповідань і 14 поезій українських авторів — від Сковороди і Франка до Богдана-Ігора Антонича — зібрані в одну розкішно видану антологію. Збірка вийшла лімітованим накладом і на сайті Vivat вже розпродана. Проте у книгарнях примірники ще можна знайти — і це привід не зволікати.

«На власній шкірі», Світлана Ославська — свідчення, які не можна замовчати

Журналістка й письменниця Світлана Ославська — авторка «Сєверодонецьк. Репортажі з минулого» — впродовж 2022–2024 років документувала свідчення воєнних злочинів Росії на захоплених територіях України в межах міжнародного проєкту The Reckoning Project. Снігурівка, Шевченкове, Ягідне — міста й села, що пережили окупацію. У книзі — монологи людей, які вижили. Про злочини, мужність і силу духу. Один із найважливіших документів цієї війни.

«Мерилін. Пристрасть і парадокс», Лоїс Беннер — біографія, яка не схожа на інші

Авторка — американська професорка, феміністка й одна із засновниць гендерних студій у сучасній науці США. Лоїс Беннер отримала доступ до людей із оточення Монро, які ніколи не спілкувалися з іншими біографами, а також до матеріалів, які раніше «не бачили, ігнорували або неправильно тлумачили». Нові деталі про дитинство у прийомних сім’ях, пережите насильство, шлюби, романи і смерть у 36 років. Серйозна книга про серйозне життя — без гламуру й спрощень.

«Чорнобильська рулетка. Війна в ядерній зоні», Сергій Плохій — про те, як світ уникнув катастрофи

Професор Гарварду і директор Українського наукового інституту Сергій Плохій пише про окупацію Чорнобильської АЕС, яка розпочалась у перший день повномасштабного вторгнення — 24 лютого 2022 року — і тривала тридцять п’ять днів. У центрі — працівники станції, які несли вахту під постійним тиском і загрозою загибелі.

Їхня витримка врятувала світ від ядерної катастрофи. Проте загроза не зникла: Запорізька АЕС — найбільша в Європі — досі під контролем окупантів. Книга, яку важко читати — і не можна не прочитати.