Піца, прогулянки, наука до ночі і мрії все встигати: вечори сучасних українських студентів

«От би часу на все вистачало — на підготовку, друзів і насичені вечори!», — мріють сучасні українські студенти. 

До Дня студента Вечір.Media попросив юнаків і дівчат поділитись тим, як вони проводять свої вечори, що їх радує і про що вони мріють перед сном. 

Далі — їх пряма мова. 

Сергій, 23 роки, аспірант Інституту історії України НАН

Ідеальний вечір? Для студента-науковця це складне питання — завжди думаю про те, як відпочивати з користю і не гаяти час. 

Тому ідеально, якщо ввечері трохи відволікаюсь, але і не втрачаю продуктивність. 

Якщо виділяю собі вечір для відпочинку, то це можливість побути на самоті, зайнятись творчістю — до прикладу, їжу приготувати. Або шукати нові сенси у фільмах і книгах.

Буває, що ввечері довго засиджуюсь над чимось і відчуваю, що мені потрібне спілкування. І коли його немає — от тоді сумно.

А буває, що вмикаю шаленого інтроверта і залучений у проєктах, зумах, у товаристві максимально. То ввечері після такого дня хочу побути у тиші. Радує, що поки можу обирати. 

Хотів би урізноманітнити свої вечори. Давно хочу сходити в театр чи оперу. Люблю гумор і залюбки пішов би на якийсь стендап. Але все це додаткові витрати. 

Аліна, 18 років, Прилуцький гуманітарно-педагогічний фаховий коледж ім. І. Франка

Іноді, сидячи ввечері за підготовкою домашнього завдання, я мрію про канікули або відрахування з коледжу, але поки це лише мої мрії.

Ілля, 24 роки, Запорізький національний університет

Для ідеального вечора зібрав би одногрупників і ми провели неформальний захід з викладачами. Хотілося б просто посидіти за цікавими розмовами. 

Це замість домашнього завдання, щоб після такої зустрічі ввечері не вертатись додому з задачею знову за ніч підготуватись до семінару. 

А потім, вже без викладачів, пішли б на якусь освітньо-розважальну подію.

І прогулялись б вечірнім містом

Коли хочу відпочити ввечері, то дивлюсь фільми різних жанрів. Але найкраще відволікають настолки з друзями.

Божевільний вечір — це коли на факультеті представили археологічну знахідку, яка знайшла саме наша група на практиці. Велика подія, багато людей, і ми — малі і недосвідчені. 

Після офіційної частини пішли у заклад, ще ватагою гуляли містом, зупинялись у парках. Згадували історії, враження — наче рідні за столом зібрались. 

Радію продуктивним вечорам. Коли завдання легко робляться, все чудово виходить, або нарешті завершуєш складну задачу. Якщо залишається час щось подивитись — взагалі ідеально.

Засмучує постійна завантаженість вечорами. Задачі ніби нависають над тобою, не дають спокою. І доводиться жертвувати якимось цікавим заходом, бо треба підготуватись до семінару. 

Мрію про перемогу України і про те, щоб у мене було більше часу — на підготовку, читання, розмови з одногрупниками й викладачами. Мрію реалізуватись у професії. 

Хочеться підтримки від університету, щоб було більше впевненості у майбутньому. І шоколаду, шоколад завжди допомагає краще думати під час сесії.

Марк, 18 років, УДУ ім.Драгоманова

Мій ідеальний вечір — це просто спокійний перегляд фільму з дівчиною.

Ілля, 22 роки, КНУ ім. Т. Шевченка

Мій ідеальний вечір — це вечір без дедлайнів, тоді можу провести час у затишній атмосфері в компанії друзів.

Коли треба відпочити, то домовляємося з друзями, щоб зустрітись. На спільну прогулянку, похід на виставку чи галерею, йдемо до когось у гості, готуємо разом піцу, граємо у настолки, дивимось фільми. 

Божевільний вечір був у мене на 3 курсі. Святкували закінчення театралізованих екскурсій спочатку у парку біля університету. Поті в барі до 4:00 ранку, а о 05:00 я вже їхав в Інтерсіті у Миколаїв. На диво насичений вечір, особливо для мене, який дуже любить спати. 

Найбільше радує атмосфера єдності вечорами, студентське побратимство. Разом дуркуємо, обговорюємо спільні теми, відпочиваємо у колі однодумців.

Найбільш сумне те, що чим старші стаємо, тим меншими стають компанії і рідше стаються зустрічі. 

Вечорами я мрію, що колись у всіх людей, за якими я сумую, знайдуться вікна в графіка роботи/служби й ми знову зможемо зібратися і посміятися з наших дурних, тільки нам зрозумілих жартів.

Даша Коломієць, 20 років, Національний університет фізичного виховання і спорту України

Ідеальний вечір — прийти додому, прийняти гарячу ванну, одягти прохолодний одяг, провітрити кімнату та постіль, замовити суші та купити мандарини.

І на кінець увімкнути «Піратів карибського моря» або «Гаррі Поттера»

Запалити свічки та увімкнути гірлянду. І просто відпочивати самій або з коханою людиною в такій атмосфері.

Дарʼя, 20 років, ДНУ ім. О. Гончара

Мій ідеальний вечір — це перегляд фільму/серіалу в компанії чи наодинці з закусками типу попкорну, чи інших снеків та обов’язково чашечка гарячого чаю.

Коли хочеш відпочити, якщо погода дозволяє чи на вулиці не надто холодно я обов’язково вийду на прогулянку з подругою аби подихати свіжим повітрям. Але частіше це час вдома за переглядом фільму, або рідше — пограти в щось разом.

Мої найбожевільніші вечори зазвичай напередодні сесії чи здачі курсової.

Коли часу обмаль і ти намагаєшся завершити все в короткий термін. 

Найбільше радує у студентських вечорах можливість відпочити та нічого не робити. А засмучує наявність якихось завдань, які треба виконувати, особливо, коли ти погано їх розумієш і на них треба витрачати більше часу. 

Про що я мрію вечорами… Насправді мені всього вистачає і я задоволена тим як проводжу свої вечори. Хотілося б частіше проводити такі вечори з подругами, які живуть в інших містах і через це в нас не так часто випадає можливість побачитись. 

Влада, 18 років, ЛНУ ім. І. Франка

Мій ідеальний вечір — це вечір у потязі додому, коли ти після пар швидко береш валізу і вже відчуваєш, як однією ногою ти вдома.

Зазвичай вечори я проводжу в гуртожитку. Якщо потрібно відволіктися від навчання, то піду прогулятися по студмістечку або просто піду на спільну кухню збирати плітки.

Шалений вечір був буквально дня три-чотири тому.

Один хлопець мало не спалив гуртожик, бо не вмів готувати

Тоді весь поверх зібрався і разом з комендантом вчили бідного першокурсника куховарити.

Найбільше мене радують вечорами люди поряд. У гуртожитку ніколи не знайдеш спокійний куточок. Але я хоч і інтровертка, але після напруженого дня навіть прості посиденьки з подружкою сприймаю, як найкращі моменти. 

Найбільше засмучує ввечері… те саме. Люди навколо. Які не знають твоїх звичок, не завжди можна знайти компроміс, важко пристосовуватись. І взагалі, найбільший подив для мене — дехто не знає банальних норм життя і співіснування. 

Я б могла сказати, що мені найбільше бракує особистого простору, але я вже звикла до гуртожитку. Тому найбільше я сумую за своїм котиком і завжди годую кицюню, яка живе у нас на вахті.

Аня, 14 років, Прилуцький гуманітарно-педагогічний фаховий коледж і Івана Франка

Найприємніший вечір в коледжі — на гуртку зі знімання та монтажу відео «Бітрейт». Запам’яталося класною та веселою атмосферою.

Інна, 21 рік, КНУ ім. Т. Шевченка

Ідеальний вечір той, який я можу присвятити читанню. Люблю книги про новітню історію. Зі сфери мого наукового інтересу: про європейську інтеграцію, міжнародні відносини. 

Але іноді треба і від історії відпочити. Тоді зустрічаюсь з друзями, ходимо у картинні галереї, хоча не завжди розумію сучасне мистецтво. Можу на шопінг сходити, у кафешці посидіти — чудова річ, щоб відволіктись від навчання і роботи. 

Не з тих, хто буває на гамірних студентських вечірках і повертається під комендантську. Трохи шкодую про це, бо молодші курси — прекрасний час для цього. 

Тож мій найбожевільніший вечір — той, коли пішла з двома одногрупницями на голосування за голову студпарламенту. Тоді погуляли гарно, а по дорозі додому потрапила у жахливу грозу. Прикол у тому, що я дуже боюся грози, але після того вечора — вже не боюся. 

Зараз засмучуюсь, що не можу вже так багато часу присвячувати навчанню. Мені вже 21 і треба гроші заробляти. Тож після кількох пар в універі і плідного робочого дня мало на що часу вистачає.

Бракує часу на прогулянку просто чи книгу почитати

Вечори для мене — це час пофілософствувати. Мрію визначитись із життєвим призначенням. Мені цікава історія, але наука — сфера малоприбуткова. Поки думаю, як у цій сфері реалізуватись і не жити від зарплати до зарплати. 

І мрію мати більше часу вечорами, бракує спонтанних зустрічей, прогулянок. Щоб все встигати, зараз доводиться все розплановувати на тиждень-два наперед.

Ще про вечори українців:

Віта Корнієнко

журналістка «Вечора»