Театр на Подолі відкриває оновлену залу прем’єрою драми про підрив Каховської ГЕС

У січні Театр на Подолі випускає прем’єру «Несе вода Галю» — постановку режисера Ігоря Матіїва за п’єсою Оксани Гриценко. Вистава розповідає про події після підриву Каховської ГЕС, але головне — про силу відкритості та вміння жити не лише для себе.

Прем’єра відкриватиме оновлену сцену Зали Ігоря Славинського. Тут провели повне технічне оновлення: встановили сучасне звукове та освітлювальне обладнання, оновили фарбування, стелю, куліси. Тепер якість звуку та світла на камерному майданчику не поступається основній сцені. Паралельно в історичній будівлі відреставрували фасад.

Про що вистава

П’єса «Несе вода Галю» драматургині Оксани Гриценко отримала нагороду за найкращий драматичний текст на 7-му театральному фестивалі-премії «ГРА». Це вже друга робота авторки в Театрі на Подолі — у 2024 році Ігор Матіїв поставив її «Молочайник» про окупацію Херсонщини.

Головна героїня Галя — жінка, яка не чекає допомоги. Вона сама витягує людей з біди: з-під завалів, з криниці, з повені, з-під дронів. На Донеччині, Сумщині, Херсонщині — скрізь, де найважче, з’являються її руки.

«”Несе вода Галю» не стільки про війну, як про два типи людських характерів: один — націлений на себе, а інший — відкритий до людей, — розповідає режисер Ігор Матіїв. — Я хочу бути схожим на Галю. Робота вчить нас відкриватися світу, не зациклюватися на собі та це дуже важливо, щоб ми змогли вижити в цій війні».

За словами режисера, Оксана Гриценко створила архітекст про суть української жінки: «Вона написала щось дуже щире, це ж реальна історія жінки, яка витягла з потопу свого чоловіка і далі працювала, рятувала людей».

Художнє рішення

Сценограф Олег Татаринов разом з режисером створили простір Дніпра за допомогою дзеркальних фактур та елементів. Річка тут — і вода, і символ переходу між реальним і потойбічним вимірами. Цей прийом поєднує сучасних персонажів з людьми, що жили на цих територіях сотні років тому.