Коли Діти інженерів минулого разу виступали у Києві, в соцмережах масово заздрили щасливчикам, яким вдалося відхопити на них квитки.
Тож не чекайте і купуйте на наступні. Цієї весни 4 благодійні концерти гурту.
Учасники вважають себе представниками «тру-інді», бо роблять музику самі, своїм коштом, не співпрацюють із лейблами й займаються цим усім, коли хочуть. Водночас Діти інженерів намагаються не обмежувати себе шаблонами жанрів.
Головний редактор Лірум Олексій Бондаренко каже, що музично діти інженерів — суміш гранжу і поппанку: «Це дуже гітарна гаражна прямолінійність, яку найпростіше описати словом “рок” і уявити в тісному клубі, в якому під їхні пісні слемляться пару сотень людей. Власне, ця гітарна прямолінійність і підкуповує. Гурт не намагається перемудрювати і йти в більш комплексні жанри, але водночас дає зрозуміти, що це не попмузика, а чесне висловлювання як є. Особисто мені це звучить як дивна суміш важкості Димної Суміші й вокальних елементів Крихітки».