Вечори тік-ток порадниці Алли Малкін: тут є бари, прогулянки, Дамблдор і Play Station

Алла Малкін – тікток-порадниця, яка має понад 280 000 підписників у цій соцмережі. Ще має ютуб на 50+ тисяч глядачів, і ще 70+ тисяч стежать за нею в Інстаграмі.

Глядачі вподобали Аллу за її щирість, суржик та самоіронію про не ідеальні стрілки.

У вас проблеми з соціалізацією, а хлопець аб‘юзер? Алла знає, що з тим робити і може порадити, як виплутатися з халепи.

Головні теми, які вона піднімає – самопізнання та стосунки між людьми. Дівчина не диванний порадник, бо сама пройшла через декілька кіл пекла. І зараз робить те, чого самій не вистачало в минулому.

Як Алла проводить свої нинішні вечори, і як вони виглядали в її маленькому селищі, звідки вона родом?  Далі – її прямо мова.

Вечори на хуторі біля Миколаєва

Я виросла в селі, наші вечори залежали від сезону. Влітку допізна працювали, тому що вдень в Миколаївській області жарко.

Виходиш на огород з ранку, в обід – більше 40°С, і допрацьовуєш вже ввечері.

Коли закінчуєш сапати, в селі починається якесь свято і музика стукає так, що тобі аж чутно ехо.

Дивишся і думаєш: «Щас дозагрібаю, піду бистро збиратися». І в тебе вже оцей настрій, коли щас підеш танцювати.

Пахнуть квіти, сверчки жужать. Всі люди йдуть гарні в центр – це відчуття ні за які гроші не купити. Зараз у нас в селі не святкують такі великі свята, десь з 2016 року.

Зимою ніхто не працює, бо холод і ви проводите вечори вдома. Тато натопив, читали книжки, дивились фільми.

Додому їжджу десь 2-3 рази на рік, бо незручні потяги, які їдуть в дорозі 18-22 години.

І в мене багато роботи, тому це трохи накладно. Я надаю перевагу, щоб батьки до мене приїжджали у Львів. Тут багато куди можна походити, що подивитися – їм завжди подобається.

Тато в мене більш домашній, не любить кудись ходить в заклади. Ми можемо погуляти містом, а ввечері вдома попити чайок.

А мамі подобається досліджувати нові заклади, пробувати їжу – тобто цікаві враження. Я намагаюся її нафоткати на Facebook на год вперед, щоб вона могла розказувати своїм колегам, де була.

10 років тому батьки Алли усиновили двох братів. Як хлопці проводять вечори в селі?

Любіма сестричка

Їхнє головне хобі – просити гроші в мене у вайбері. Мама каже: «Не давай їм нічого». Батьки їх наказують, і вони такі: «А є ж сестра, яка не в курсі» (Алла живе у Львові).

Їхні вечори не такі атмосферні, як у мене колись були. Вони ходять гуляти, сидять на лавочках, але в них є комендантська, бари не працюють, дискотек немає.

Вони катаються на мопеді, сидять десь на річці, але щоб спочатку в бар, потім на дискотеку, потім ви їздите по селу на машині в багажнику – такого немає.

Вечори у Львові

Я схильна до інтроверсії, комфортніше бути наодинці. Але також приділяю час дружбі і стосункам. Розумію, що на тижні потрібно їх десь поставити.

Не можу зустрічатись кожний вечір з друзями. Потребую ресурсного відновлення і для мене – це вечір наодинці.

Зараз розділяю так: весь тиждень, максимальну кількість днів стараюсь проводити сама, а у вихідні приділяю час друзям та іншим людям.

Після 19:00 я ніколи не…

Не займаюсь спортом, бо роблю це в обідню перерву. Як людина з підвищеним кортизолом, в мене бувають проблеми зі сном. Мені не можна ставити спорт на вечір, тому що це сильно бодрить.

Я за те, щоб ввечері, з 19-20, були заспокійливі фізичні активності. Прогулятись, зробити легеньку йогу, розтяжку – це нормально.

Після восьмої години налаштовую свій організм і мозок, що скоро ми підем відпочивати, бодритися вже не потрібно.

10 000 кроків – на ізі

Ввечері виходжу на прогулянку – таск, який входить в мій трекер звичок.

Проходжу 10 000 кроків. Для тих, хто має схильність до тривожності або накручування себе – така фізична активність буде корисна.

Практикую прогулянки 2 роки. Зазвичай ставлю ціль – сходити за какао або чаєм. З мого дому до центру ведуть багато вулиць старого міста. В один бік 3-4 км – якраз те, що мені потрібно.

Але якщо за день багато рухаюсь, то ввечері не виходжу. Нема сенсу загружати себе додатково.

Впізнаваність не заважає прогулянкам. Люди підходять в моменти, коли я десь відпочиваю в закладі або стою в черзі в магазин. Рідко біжать по вулиці, щоб зупинити.

Іноді бувають ситуації, коли сиджу, їм і вони весь вечір дивляться на мене впритик. І ти не можеш зрозуміти – чого, вусики чи що?   

А потім заходиш в дірект: «А я вас пізнала». І я така: «Чому не сказала, бо я весь вечір думала, що зі мною щось не так».

Любий щоденник…

Коли гуляю, не беру навушники, тому що раніше так тікала від своїх почуттів та думок. Зараз в мене є завдання опинятися в своїх почуттях і не боятись їх.

Ідеш і думаєш: «Тут було обідно, тут сумно» – це один із китів ментального здоров’я, коли приділяєш час своїм думкам і їхньому розбору.

Для цього також вечорами пишу щоденники. Пробувала колись ставити на ранок, але вранці голова ще не загружена емоціями, тому в цьому немає потреби.

Суть в тому, що ти маєш сісти і порозбирати всі моменти, які тебе тривожать.

Треба уявити, що говориш з внутрішнім Дамблдором, який хоче тобі добра – зрозуміти і розв‘язати всі вузлики.

Пишеш: «Мені сьогодні сумно». А Дамблдор питає: «Гаррі, чому тобі сумно, давай поговоримо про це». І той починає розповідати про колегу на роботі. «А як ти думаєш, чого вона тобі це сказала? Тому що ненавидить тебе чи може в неї в житті тоже щось недобре?», – каже директор Хогвартсу.

Ведеш такий діалог і розкручуєш себе потрошку. Врешті розумієш, що ти – не центр Всесвіту, куди злилась вся ненависть, просто сьогодні так співпало.

Раніше писала кожен день стабільно, зараз 3-4 рази на тиждень. Мені вистачає. Якщо ти вмієш контролювати думки та емоції, то будеш добре почуватись. Це найперша турбота про себе, яка може бути.

Книжки

Після прогулянки, коли тіло наповнено ендорфінами і все добре, то сідаю читати.

Нещодавно виділила для себе три види книжок: англійською, нон-фікшен та відпочиваюча художка.

Не знаю, чи можна розповідати це людям, щоб вони не подумала, що я сильно задрот.

Зараз перечитую «Sapiens: людина розумна». До цього читала її російською, тепер хочу замінити спогади.

А буквально вчора дочитала «Кушмараджан» Сергія Колоса Мартинюка. Це нова книжка про героя, який повернувся з АТО і намагається інтегруватися в суспільство.

Планувала відкласти цю книжку на «колись потім», але відкрила, прочитала пару сторінок і не помітила, як опинилась вже на сотій. Такий живий текст, який хочеться пити як вино, втягувати, смакувати, навіть розтягувати і з кожним рядочком відкривати нові нотки цього букету.

Насправді, українських авторів читаю менше. У мене не завжди є натхнення в це погрузитись, тому що наші автори піднімають важкі теми і часом обираєш щось легше, щоб розвантажити мозок. Але треба більше цікавитись українськими авторами.  

Після читання трохи прибираюсь в квартирі. Мені подобається прокидатись в чистому просторі. Інакше ранком важко думається.

Ще з обов‘язкового – нещодавно купила аплікатор Кузнєцова, роблю масаж для повного розслаблення. Найкраще, що придумало людство. Це як однією фразою сказати, що тобі 25+.

В кінці можу щось подивитись або пограти на плойці.

Play Station

Проходжу зараз Hogwarts Legacy. Тут сюжетка за 100 років до основних подій і таке відчуття, що ти потрапив в свою мрію, але не в той час.

Також я фанатка fortnite. Так – ми на одному рівні розвитку з 12-літніми дітьми, нам класно разом.

Ще люблю «The Forest». Це стара гра, але мені подобається. Там суть в тому, що ти попадаєш на острів і маєш будувати базу та битися. Я ніколи не граю по сюжету. Мені все рівно, що в мене викрали сина, я така: «Ну, якось розберешся там – мені треба колонізувати острів».

Але зараз не вистачає часу грати. Нещодавно подумала, що купила плойку тільки для того, щоб слухати пісні на Ютубі.

А окрім пісень, у Алли є ютуб канал на якому вже більше 50 000 підписників.

Звідки беруться ідеї для відео

Для того, щоб були ідеї, треба мати широкий світогляд: щось читати, продивлятися коментарі, дивитися, що актуально.

Мені ще подобається спостерігати за людьми – це може допомогти подолати тривожність. Як наче дивишся телевізор або якийсь візуальний ряд в реальному житті.

Це можливість подивитись зі сторони: як люди реагують, усміхаються та взаємодіють.

Класна практика, тому що розумієш, що життя триває і воно буває різним, а ти просто частинка цього. Це заземляє.

Коли заводила блог, то хотіла робити збірку інформації, якої мені колись не вистачало, щоб зрозуміти себе і людські стосунки.

Тому часто орієнтуюсь на себе минулу, яка шукала щось важке, але простими словами і щоб добре запам’яталось.

Провідні теми у відео Алли – це романтичні та дружні стосунки. Як вона сама проводить вечір з друзями, і яке побачення вважає ідеальним?

До чого тут Келлі Кларксон

Іноді ми з друзями можемо сходити в барчік випити коктейль. А в інші вечори нам подобається щось готувати і збиратись на наше спільне хобі – поїсти.

Ми робимо вечори суші або кожен приносить вкусняшки і потім ми дивимося старі кліпи 2000-х і сидимо їх обговорюємо. І це таке прекрасне дозвілля, тому що вони офігенні.

Подобається кліп, де Келлі Кларксон чи хтось інший переписується з чуваком в Екселі. Коли дивишся це в 2024 році, це піднімає настрій.

Ідеальний вечір для побачення

Це коли в мене був не дуже важкий тиждень, я в хорошому настрої і ми десь спокійно йдемо просто вечеряти і проводити час разом. Я буду рада, що мені не потрібно працювати і я можу поспілкуватися та посміятися.

Люблю побачення в спокійних місцях, де можна поговорити і приділити один одному увагу. Наприклад, побачення в кіно не має сенсу, бо ви не можете там поговорити.

Ти ж ходиш на побачення, щоб дізнатися людину.

Більша аудиторія Алли – дівчата, але хлопці також дивляться її блог, і теж не проти декількох порад.

Як виглядає чоловік, який дивиться Аллу Малкін

Мені часто пишуть чоловіки 30-40+ в дірект: «Дякую за контент, я скинув дочці, хочу, щоб вона подивилась». Просять не публікувати це – можливо, їм соромно зізнатись, що вони мене дивляться.

Також підписана велика частка ЛГБТ спільноти.

Люди різні, я ніколи не задумувалась про цільовий портрет аудиторії: ні чоловіка, ні дівчини – не розділяла це. І об’єднати в щось одне неможливо.

Як познайомитись із дівчиною – радить Алла

По-перше, це має бути спокійна обстановка. Бігти на вулиці за дівчиною, зупиняти її, хватати за руки і «давай бистро познайомимось» – не треба.

Мені здається, якийсь бар або пабчик – ідеальне місце для знайомства, тому що туди приходять для того, щоб поспілкуватися. Рідко коли приходять посидіти, як в детективнуарному фільмі з бокалом віскі і подивитись вдаль.

Якщо хтось бачить когось симпатичного, то спершу варто почати з поглядів – ви переглядаєтеся і несвідомо діагностуєте, що один одному сподобались.

Потім хтось може підійти і просто заговорити чи запропонувати пригостити коктейлем. Завжди потрібно пам’ятати – якщо ви знаходитеся в одному місці, між вами уже є щось спільне.

Якщо ви в книгарні – значить, вам обом подобаються книжки, якщо ви в маршрутки, значить вам обом в одну сторону.

Люди часто втрачають зі свого поля зору щось очевидне. Пропонуйте ненав‘язливу розмову про коктейль, книжку, каву. А далі – легенько переходите на більш особисті питання.

Головне без оцього: «Давай знайомитись, розказую про себе». Це дуже незручно, в цей момент думаєш про себе: «Боже, хто я».

Перший ред флег – коли я прямо кажу, що не хочу знайомитися, а людина продовжує: «Та чого ти», «Та давай».

Другий – коли чоловік починає торкатися без дозволу. Наприклад, кладе руку на талію і каже: «Давай познайомимося» – після цього вже ніяк не вирулиш ситуацію.

Після галасливих пабів час відходити до сну…

Думки перед сном

Останнім часом думаю про те, що мої сусіди задовбали сваритись.

Перед сном практикую mindfulness, коли повністю очищуєш свій мозок і стараєшся зосереджуватися тільки на диханні. Тому що знаю себе, якщо почати про щось думати, це затягнеться на наступні 3 години.

В мене є екологія сну – я не беру в ліжко телефон, ніколи не дивлюсь тік-токи і так далі. В мене ліжко тільки для сну. Лягаю, вкриваюсь і зосереджуюсь тільки на диханні. І через це швидко засинаю.

Даня Бумаценко