Як навчити дитину засинати в окремому ліжку: поради фахівчині

В якийсь момент частині батьків починає здаватись, що малюк завжди спатиме поруч в ліжку, а синці від стусанів його п’яточками не зійдуть ніколи.

“Відселення” дитини в окреме ліжко здається важким і громіздким етапом, який водночас і приваблює, і викликає паніку.

Як навчити дитину засинати в окремому ліжку так, щоб процес був приємний і комфортний для всіх, розповідає лікарка Ярина Жолоб.

Ярина Жолоб

Лікарка, сертифікована консультантка зі сну, засновниця проекту “Ярина Жолоб – Сонько Дрімко”, мама 2 дівчаток.

Якщо дитина не вміє самостійно спати у своєму ліжку, то зазвичай це означає, що вона має одну чи цілий комплекс сильних асоціацій на засинання. І вони часто підкріплені невідповідним розпорядком дня.

Щоби дійти до самостійного безперервного сну в ліжечку (хоча для кожного віку можливість/здатність тривалості безперервного сну є різною), необхідно спершу навчити дитину входити в цей сон без допомоги батьків.

Як вкласти дитину спати самостійно

Щоби дійти до самостійного сну в окремому ліжку, потрібно попрацювати над наступними процесами:

підготовчий етап, тобто робота з розпорядком дня;
робота з асоціацією засинання на вході в сон та при прокиданні вночі.

Для того, аби приступити до роботи з методикою самостійного засинання, спершу слід підготувати малюка і відкалібрувати день так, аби він відповідав потребам нервової системи конкретної дитини на конкретному етапі розвитку.

Прослідкувати, щоб не було пересипання/недосипання та перегулювання/недогулювання упродовж дня, вирівняна кількість прийнятих калорій, емоційна стабільність. Тобто щоб дитина перед сном була сита, мала достатньо активностей, в міру втомлена і приблизно годину перед відбоєм стишувала діяльність (спокійні заняття та ігри).

Це важливо, бо результат залежатиме саме від того, наскільки добре батьки зможуть зрозуміти стан дитини і допомогти їй налагодити ритм дня.

Коли налагодили режим – починаєте працювати із асоціаціями для засинання та прокидання вночі.

Що таке асоціації на засинання?

АЗ (асоціації на засинання) – це один або кілька більше чи менше обовʼязкових процесів чи деталей без яких ваша дитина не вміє самостійно заснути. Це дії, для яких дитині потрібен дорослий – наприклад, рух (гойдання, колисання, їзда у возику, носіння на руках), смоктання (грудне вигодовування, пустушка, пляшечка). Це все сильні асоціації на засинання, і якщо ви хочете навчити дитину засинати самостійно, то їх потрібно поступово замінити слабкими (відповідне освітлення, сонна іграшка, улюблена піжамка, тощо).
Сильних асоціацій може бути відразу декілька: наприклад, мама тримає дитину на руках, годує її грудьми і одночасно гойдається на фітболі. З таким комбо потрібно розибратись поступово.

Навіщо змінювати асоціацію на засинання?

Щоб дитина навчилась самостійно засинати і подовжувати свій сон. А не прокидалась після кожного циклу сну і кликала вас, щоб знову вкластись. Бо саме це вміння – самостійно засинати, – і є ключовим у ситуації сну в окремому ліжку. Дитина може сама заспокоїтись і заснути, ви їй вночі більше не потрібні.

Як змінити асоціацію на засинання?

Є ряд дієвих методик, вони поділяються на повільні, швидкі, різкі та м’які, з більшою чи меншою допомогою дорослих. Та алгоритм у всіх методик спільний: за допомогою ряду слабких асоціацій на засинання замінити сильні.

Практичні кроки виглядають так:

визначаєте дії чи речі, які для дитини є приємними, заспокоюючими і водночас не потребуть вашої активної включеності. Наприклад, виберіть разом “сонну іграшку”, яка буде з дитиною лягати спати;
практикуєте їх якийсь час паралельно із сильною асоціацією;
починаєте помалу забирати сильну асоціацію. Наприклад, щодня потрохи скорочуєте її в часі, аж поки зовсім не зникне потреба.

Щоб всі ці зусилля мали успіх, важливо підтримувати розпорядок дня, про який розповідала раніше, створити всі обставини для спокійного сну. І підкріпити все легким та позитивним ставленням до процесу.

#сон