Як смерть сина перетворилася на “Гамлета”. Про що фільм, який вісім разів номінували на “Оскар”

Вісім номінацій на “Оскар-2026”, уповільнена режисура Хлої Чжао і хлопець-актор, якого академія не може номінувати за правилами, але якого запам’ятають усі. Розповідаємо, до чого готуватися українським глядачам.

Відомий роман, нова версія Шекспіра

В основі фільму — роман Меггі О’Фарелл 2020 року, перекладений сорока мовами і відзначений безліччю нагород. В Україні книжку видало видавництво Vivat у перекладі Євгенії Канчури. Для когось це глибока психологічна проза, для когось — захоплива белетристика, але байдужих немає.

Авторка свідомо прагнула виправити кілька несправедливостей. По-перше, про Гамнета — реального сина Вільяма Шекспіра — майже нічого не написано ні в наукових, ні в мистецьких працях. По-друге, дружина Шекспіра у більшості версій постає або жертвою, або статистом. О’Фарелл зробила її головною героїнею.

У фільмі дружина Шекспіра зветься Агнес, а не Енн Гетевей — і це не помилка. Вона носиться лісом з яструбом, знається на травах і цілительстві, не боїться осуду і не приховує почуттів. Вільяму не було шансів не закохатися. Вони одружуються попри спротив родини, і у пари народжуються троє дітей — донька Сюзанна і близнюки Гамнет та Джудіт.

Кохання, чума і трагедія, яку всі знають наперед

Загальновідомих фактів про Шекспіра небагато. За однією з версій, йому було 18, коли він одружився з 26-річною Енн. Традиційно вважається, що шлюб не був щасливим. О’Фарелл пропонує протилежне: між Вільямом і Агнес — справжнє і глибоке кохання.

Агнес залишається з дітьми в сільській Стратфорді, ближче до лісу й природи. Вільям їде до Лондона — і там наполегливою працею будує театр “Глобус”. Поки він підкорює столицю, Європою шириться епідемія чуми. Хвороба забирає маленького Гамнета. Знання матері-цілительки виявляються безсилими.

Спойлерів тут немає — сюжет відомий, і режисерка Хлої Чжао це розуміє. Фільм не про те, що сталося, а про те, що це робить із людиною. Агнес винуватить себе, чоловіка й долю. Шекспір переживає втрату по-своєму — і пише “Гамлета”. Великий твір постає не лише як театральна трагедія, а як поетичний пам’ятник синові, який житиме у століттях.

Повільно, красиво і не для всіх

Хлої Чжао — лауреатка “Оскара” за “Землю кочівників” — зняла “Гамнет” з характерним для неї терпінням. Тут ніхто нікуди не квапиться: ні в діалогах, ні в почуттях, ні в діях. Сучасному глядачеві, звиклому до швидкого монтажу, місцями буде незатишно від такої тиші.

Але якщо відпустити звичний ритм — отримаєте нагороду. Оператор фільму номінований на “Оскар” не дарма: природа, світло й простір тут існують як окремі персонажі. Костюми Малгосі Турзанської також у номінації — вбрання елізаветинської епохи тут не бутафорія, а жива тканина емоцій. Окремо — музика, яка не ілюструє, а відчуває разом із героями.

Актори, яким немає рівних у цьому сезоні

Критики одностайні: Джессі Баклі і Пол Мескаль у ролях Агнес та Вільяма — фантастичні. Баклі грає жінку, яка руйнується й відновлюється на очах глядача. Мескаль — людину, яка тікає від болю в роботу і знаходить у ній порятунок.

Але найбільше вражає Джейкобі Джуп у ролі Гамнета. Дитяча органічність і щирість, з якою він існує в кадрі, не залишає байдужим нікого. Академія “Оскар” не номінує дітей на акторські нагороди з 2013 року — і це єдина несправедливість у списку номінацій цього фільму, вважають глядачі. Є ще один тонкий режисерський хід: у сцені лондонської вистави роль Гамлета грає реальний старший брат Джейкобі Джупа. Деталь, про яку дізнаєшся і вже не можеш забути.