Зірка тік-току: як проводить вечори Влад з JYSK і що приховує його усмішка

Дзвінке «пі» на виході магазину лякало чи не кожного покупця. Поневолі починаєш сумніватись у власній совісті: чи не крадій я, хоч підстав думати про це немає.

Серце видирається з-під куртки, пальці німіють, допоки охоронець човгає до тебе. Здається, ось-ось схопить інсульт, та після буркотливого: «можете іти», зітхаєш.

Хлопці в тік-ток зняли скетч про життєву ситуацію. Відео набрало 5.6 млн переглядів, тисячі вподобайок і стало найпопулярнішим в акаунті «Kreat JYSK».

Сині футболки поло, декорації меблів, абсурдні жарти розвантажують вечорами українців. Глядачі та бренди почали впізнавати обличчя авторів.

Один з яких – Влад. Закінчив факультет режисури телебачення в Карпенка-Карого. Знімав рекламу, кліпи. Дружить та жартує з хлопцями зі школи. Та за кадром Влад не такий усміхнений: комедій не дивиться, вечорами обирає час наодинці. Далі – пряма мова Влада.

Нічна інвентаризація vs продавці: хто кого

Влад ніколи не працював продавцем-консультантом, та «Вечір» вирішив побавитись і взяти коротке інтерв‘ю у Влада, в образі якому його добре знають.

– Інвентаризація – це облік всього товару під списочок, бумажечку, на карандашик. Консультанти люблять цей процес, тому що це можливість не спілкуватися з людьми. А для інтровертів – вообще кайф.

Портрет гарного і нудного покупця

– Гарний покупець – грамотна людинка, яка чітко розуміє, чого хоче. Її ніяк не треба консультувати. Вона вже ознайомилася з усім асортиментом на сайті та прийшла лише для того, щоб оплатити. 

– Тобто взагалі не контактує з продавцем? – питаю.

– «Добрий вечір» бажано сказати. А нудний покупець – той, який прийшов тільки за ганчіркою.

Як роблять покупки вдень та ввечері?

– Вдень покупці загружені. Видно, що в людинки ще щось крутиться в голові, окрім того, щоб купити тумбу або шафу. Під вечір всі добріші і видно, що прийшли покайфувати, подивитись на асортимент, помріяти, щоб в теорії могло стояти у них вдома, і що впишеться в інтер‘єр.

– Що частіше купують ввечері? – питаю.

– Алкоголь. Чи ми про Jysk?

Процес обирання матрацу

– Спочатку люди ніколи не сідають на нього впевнено. Це завжди якась така штука: «Так, якщо мене зараз ніхто не бачить – я в теорії можу сісти. Якщо піді мною нічого не стрельне – можемо перейти до наступного етапу». Людина сідає: «Я сів, ніби зручно, але якщо спалять, то готовий стати в будь-який момент». Якщо ніхто не зганяє, то починає соватитись, пробувати більше сідати та лягати. Деякі можуть полежати нормальну кількість часу.

Кінець робочого дня

– Останній покупець виходить, закриваєм касу, якщо все зійшлось – супер. Йдеш до офісу, перевдягаєшся, береш цукерочку. Виходиш зі спокійною душею. Далі – на таксі або на маршруточку. А вдома тебе чекають класні 20 котів, бо ти одинока душа, яка все життя просиділа в юску.

Насправді, робочий день Влада закінчується приблизно о 22, бо паралельно з юском працює й над іншими проектами. Після того, як «kreat jysk» залетів у топи, інші бренди захотіли бачити гумор хлопців і у себе на сторінках. Та мало хто знає, що потрапити у тренди в хлопців вийшло не з першого разу. То з чого все починалось – розповідає Влад.

Історія успішного успіху   

– У мене є друг Максим, який працював в Юску під час мого навчання в Карпенка. І в Юску є така штука як інфлюенсери. Тобто кожна людина може стати підприємцем – знімати відео з власної ініціативи, викладати в тік ток від свого імені, але як консультант. Порадились разом з хлопцями в якийсь момент: «Давай спробуємо? Давай». Ми завжди були за кіпіш, за знімання. Більш того – я режисер, і трошки розумію постановку кадру, як працювати з акторами.

Ми почали знімати під якісь звуки, але у нас нічого не виходило. Там було 500-1000 переглядів. Ми фізично не могли розповісти всі жарти, які хотіли. Потім в нас була невеличка перерва десь місяць два і ми знову зайшли, але уже зі скетчами. І воно пішло. Так до нас почала приливатись аудиторія.

Іноді Максим розповідав якісь ситуації з роботи, і ми перекладали їх на сценарій. У нас є відео з «пікалкою», яке зібрало 5 мільйонів. Це докручена історія, яку приніс Максон.

В нас у відео завжди є консультант і покупець – людина з народу. Ми по суті нічого не граємо. Наша задача, щоб глядач асоціював себе з одним з персонажів.

Що ховається за жартами?

– Ці відосіки – форма для того, щоб розслабитися і посміятися. Ми в команді між собою так існуємо: постійно жартуємо, між нами є хімія, тому що дружимо вже більше восьми років. Нам подобається, що це український продукт. Ми намагаємось десь потанцювати під українську пісню, типу – Намалюй мені ніч. І хай воно не так залетить.

Працюємо зі стереотипами, і намагаємось їх висміювати. У нас було відео, коли Київстар відключився. Там жарт побудований чисто на радянських наративах. Все робиться задля розвитку людини.

Хочеться бути з глядачем на хвилі і давати якісь напрями: куди варто звертати увагу, а куди ні. Але через форму ми не завжди можемо вилити це явно.

Автори: хто вони

– В команді 4 людини: оператор і 3 людини в кадрі. Всі разом жили в Кривому Розі, гуляли в одній компанії.

У нас була одна компанія разом з іншими хлопцями та дівчатами. І коли в когось було день народження, ми часто знімали один одному смішні відео. По 10 роликів на рік. А під час ковіду всі з‘їхались у Києві.

В команді «kreat parni» я відповідаю за режисуру. Женя – за фінансові питання та комунікацію з клієнтами. Максим – за організацію зйомок, щоб у нас все було, і за реквізит. Денис – за постановку кадру і монтажний вигляд всього цього. Жарти пишемо всі разом.

Коли впізнали на вулиці вперше

– Ми вечеряли в одному закладі і до нас підійшла дівчинка: «О, ви з Юска, можна сфотографуватись?».

Це приємний момент для власного розуміння, що ти робиш щось плюс-мінус гарне, що подобається людям.

В житті намагаємось транслювати такий же позитивний настрій, як і на відео. Нема такого, що «звєзда, всі мої». З більшою кількістю переглядів з‘являється більше відповідальності.

Раніше більше емоціонували, коли залітали відео. Зараз реакція не така бурна, тому що розумію, що це закономірність. Вже розуміємо, як це працює у нас. Потрібно просто не розслаблятись.

Зараз команда монтує веб-серіал в жанрі детективної комедії під назвою «Шорифи. Реформа», який вийде весною-влітку.

А також продовжують знімати реклами іншим брендам. Ввечері Влад переважно відпочиває.

Що для тебе – гарний вечір?

– Це коли сонце заходить, – жартує. – Класно закінчити роботу десь до 20-21. Потім просто лежати дивитися серіал або фільм в тиші, коли ніхто не чіпає.

Літаєш в своїх думках і маєш гарну нагоду переосмислити, те що ти пережив за день.

Або напланувати чогось на майбутнє, що потім або збудеться або ні. Для мене вечір більше про спокій.

Вечірній шеф (чи ні)

– Не дуже люблю готувати, але доводиться. Готую те, що в холодильнику є. Я не фанат ось цього – вечеря при свічках. Поїв, і слава Богу.

Що дивиться режисер і зірка тік-току

– Щось середнє між жанровим і авторським кіном. Я не дуже люблю комедії, мені від них не прикольно. Є виключення, але більшість класичних комедій – на момент.

Люблю фільми або серіали, які щось залишають по собі.

Але одразу розбиваю все, що я тільки що розказав. Зараз дивлюсь серіал «Тед Лассо», і прям подобається. Я на фінальному сезоні.

Планує ввечері наступний день?

– Роблю схему маршруту, а ранком можу змінити її або сказати: «Та як піде, так і піде». Я не та людина, яка все планує.

А перед сном часто згадую про те, що раніше дуже хотів, але забув. Наприклад: в підлітковому віці мріяв познайомитися з певними людьми. А зараз можу з ними нормально спілкуватися.

Думаю про те, що наскільки цікаве життя, що дає такі можливості в не найпотрібніший момент. «От блін, життя, під‘єбнуло мене – окей, запам‘ятаю» – такі думки.

Або про плани на майбутнє, як виходячи з того, що зараз є, дійти до того, що в голові.

Вечір, що зцілив життя

– Було одне з завдань в університет, де треба було прочитати вірш. Я пробував декламувати викладачам, але вони: «Не то вообще», «Можеш краще».

А я не розумію, що вони від мене хочуть: рот не зжовую, всі слова чітко говорю. Що вам ще треба?

Ми спілкувалися з викладачкою, і вона мені порадила покласти якусь життєву ситуацію на цей вірш. Якось так вийшло, що ми докопалися до важливої ситуації, яку я ніяк не міг для себе вирішити.

«От віршом вирішиш. Просто скажи те, що ти хочеш сказати оцими рядками» – надавила на мене викладачка.

Я тоді дорозказати навіть не зміг, тому що був ком в горлі. Ми попрощалися і я довго думав  над ситуацією, а потім почав читати про себе цей вірш.

На останніх чотирьох рядках мене прорвало, і в мене сльози почали текти. Я такий: «Вау, клас. Оце сила поезії. Отак треба розказувати, щоб душу виливати».

Цей вечір мені запам’ятався тим, що я зрозумів, що таке творчість.

«А давай ми закриємо очі на ті гучні ночі»

– Вечір перемоги над Росією проведу в тиші. В перші дні повномасштабного вторгнення написав такі рядки:

Зовнішня маска буває оманливою. За «мемним» консультантом з юску може бути режисер Карпенка-Карого, який обирає спокій та тишу замість галасу.

Даня Бумаценко