13 Березня, 2025
корисне
Зумери шкодують через прірву часу, яку провели перед екраном і вчаться проводити вечори з людьми
Автор: Артем Кузьменчук
«Люди за ґратами стільки не сидять, скільки ви в телефоні!», — ремствують іноді люди в Україні.
Прірва часу, яку люди проводять перед екраном, непокоїть і британців. The Guardian пише, що більшість молоді вважає соцмережі більше злом, ніж благом. А ще шкодує про час і можливості, які вони втратили, поки сиділи у телефоні.
Вечір.Media публікує переказ історії.
Медіаекспертка Габі Гінсліфф (Gaby Hinsliff) пише, що серед нас живе покоління, яке «виросло в інтернеті», з гаджетом в руках — зумери.
Медіаекспертка Габі Гінсліфф (Gaby Hinsliff)
Але вони дорослішають і відчувають себе ошуканими. Творці соцмереж «продали» їм ідею цифрових, віртуальних спільнот, а натомість позбавили реальних зв’язків між людьми та вражень.
Але є і хороші новини — це покоління прагне виправити ситуації та відкласти телефон.
Хто сказав, що зумери шкодують про час в телефоні?
Ініціатива New Britain Project опитувала британців щодо їх ставлення до телефонів і соцмереж та з’ясувала:
- 2/3 британців у віці 16-23 років вважають соцмережі більше злом, ніж благом
- 50% опитаних молодих людей вважають, що витратили забагато часу на соцмережі — найбільше шкодують ті, хто почав сидіти у соцмережах найраніше
- 4 з 5 опитаних молодих британців сказали, що воліли б тримати своїх дітей якомога далі від телефонів і соцмереж наскільки це можливо
Дослідники New Britain Project здивувались і тому, що самі зумери усвідомлюють проблему і шукають шляхи її вирішення.
Вони не потребують лекцій від своїх батьків (часто так само залежних від своїх гаджетів і соцмереж) про те, як позбутись залежності від телефону.
Вони самі можуть навчити старше покоління цифровому детоксу.
Що роблять зумери, щоб повернути реальні зв’язки і враження?
Заборони доступу до соцмереж дітям до 15-16 років вже ухвалені в Австралії та Норвегії. І готуються до ухвалення у Нідерландах і Великій Британії.
Але зумери діють на випередження і самі шукають можливостей позбавитись від онлайну 24/7.
До прикладу, в останні роки на танцмайданчиках від Ібіци до Берліна гостей просять заклеїти камери їхніх смартфонів. Так людей заохочують не знимкувати на танцмайданчику, а розчинятись у моменті, як це робили їхні батьки.
Сплеск популярності в Європі переживають клуби дозвілля для зумерів, які виснажені безрезультатними свайпами на сайтах знайомств.
На вечірніх зустрічах у таких клубах людей просять залишити телефони за дверима, спілкуватись віч-на-віч і тамувати голод живого спілкування.
25-річна Адель (Adele Zeynep Walton) заснувала такий клуб Logging Off Club, коли з’ясувала, що багато її знайомих непокояться через залежність від телефонів і соцмереж.
«Ми кладемо телефони у відро біля входу. Спочатку це схоже на те, ніби з тебе зірвали ковдру комфорту. Але це змушує людей розмовляти між собою, а втупитись в екран і ховатись у ньому», — каже Адель.
Вони створили колаборацію з іншим таким клубом City Daze і пішли на спільну прогулянку Лондоном без телефонів. Учасникам прогулянки роздали допоміжні картки з підказками, як завести та підтримати діалог.
Які аргументи критиків соцмереж?
У 2025 році соцмережам непереливки.
Донедавна цифрові платформи звинувачували у токсичності, булінгу, розповсюдженні антинаукової маячні та дезінформації. А зараз у них формується репутація «жерунів часі і можливостей».
Адель, яка влаштовує вечори без телефонів каже, що усвідомила — більшу частину життя вона спілкувалась з людьми в Інтернеті, яких ніколи не бачила у житті. А імен своїх сусідів у кількох метрах вона не знає.
«Цифрові платформи продали моєму поколінню велику брехню про зближення», — каже молода британка.
Американський соціолог Роберт Путман (Robert D Putnam) каже, що у другій половині 20 століття люди у розвинених суспільствах стали більш розрізненими та менше довіряють одне одному.
Cоціолог Роберт Путман (Robert D Putnam)
Він пов’язує це з урбанізацією та цифровізацією суспільства. Зв’язки між людьми слабшають, коли люди переїжджають з невеликих тісних громад у великі міста. Та менше залучені у колективну діяльність, чи то спільну роботу, командну гру чи недільні походи у церкву.
Але людина соціальна істота і наша природа штовхає нас до живої взаємодії з іншими людьми. Як приклад — сучасні вечори зумерів без гаджетів та соціальних мереж.
Ще про вечори без соцмереж:
