Хочу на ручки! Як підтримувати одне одного в парі у складні часи

Хоч ми і мріємо всі, що фраза “в горі і в радості” – просто для краси, та життя показує, що ні. На кожного з нас може звалитися велике нещастя, ми можемо жити поруч з неадекватною країною, яка нападає на нас і дає 100500 приводів страждати. В житті може статися все – і було б добре, якби кожен в парі знав, що інша людина буде підтримкою.

Мені видається, що події останньої доби вибили з колії тих, хто все ще намагався хоч якось триматись. І звичайно ж, – я не психологиня, але теж можу поділитися досвідом, який особисто мені дозволяє проживати страшні події разом з коханою людиною.

Поради як підтримати партнера/партнерку:

1. Я знаю, що мої почуття – і його відповідно теж – ніхто з нас не буде знецінювати. Це дуже важливо: знати, що коханий/кохана завжди на твоєму боці. Бо я мала і протилежний досвід, коли чула: “Ой, ну подумаєш, забий, це взагалі не важливо. От діти в Африці/люди в трущобах мають більше права страждати, а ти можеш і перебитись”.
   Так от, це не окей. Так, ми з вами можемо не перебувати в епіцентрі подій – хоча, якщо ви живете в Україні, то епіцентр може бути будь-де – та ми бачимо фото і відео, ставимо себе на місце інших, емпатуємо. І теж відчуваємо біль, страх, ненависть, відчай, заціпеніння.
2. Дуже помічний тілесний контакт. Пірніть один до одного в обійми, спробуйте відчути іншу людину всім своїм тілом. Обіймайтесь руками і ногами одночасно, ховайтесь один в одного, відчувайте одне одного максимальною площею шкіри. Це вам дозволяє вертатись в тут-і-зараз. Ви разом, ви чуєте стукіт серця один одного, ви – команда. Можете брати одне одного на руки навіть не фігурально, а фізично. Підіймати людину не обов’язково, досить сісти їй на коліна хоч на ліжку, хоч на кріслі. 
   Немає нічого поганого в тому, щоб в парі по черзі відчути себе дитиною. Хай вас гладять по голові, тримають за плечі, цілують в чоло – коротше, взаємодіють з вашим тілом без сексуального підтексту.
   Знаю, що не всі пари мають можливість торкатися одне одного: хтось з пари воює, хтось вдома або виїхала подалі від епіцентру подій. Я от в Києві, а чоловік в ЗСУ – і ми знайшли інший вихід. Згадуємо, як обіймалися чи торкалися один одного, коли були поруч. При чому, до найменших подробиць. Робимо це по черзі і стає трохи легше.
3. Разом медитувати і дихати. Можна сісти один навпроти одного по-турецьки чи як вам зручно, взятись за руки, закрити очі – і робити вдих-видих. Через кілька хвилин серцебиття стане спокійнішим.
4. Говорити про свою любов до партнера/партнерки. Бо коли нам тривожно та страшно і здається, що валиться весь світ, можна почати сумніватись в почуттях іншої людини. Важливо як і говорити слова любові, так і отримувати їх назад. Ви вдвох, ви – сім’я, ви справитесь – принаймні точно старатиметесь зробити все можливе. І важливо в такі моменти відчувати, що ваша любов – це міцний фундамент, де ви знову і знову можете будувати ваше життя, які б випробування на вас не чекали. 
5. Якщо ваші обійми чи погладжування перейдуть в секс – це окей. При умові, що кожна людина з пари хоче і такого тілесного контакту. Особисто мене секс часто заспокоює, призводить до міцного сну чи дає тілу можливість спершу добре напружитись, а потім розслабитись. А сон, знаєте, нам дуже потрібний.
6. Пробувати планувати ваше майбутнє в кількох варіантах, особливо фінансове. Чудово, якщо у своєму фінансовому сімейному плані ви закладете певний відсоток на донати. Це теж заспокоює і не дає жаху та відчаю розростись до катастрофічних масштабів. Можливо, ви можете помогти разом інакше: взяти, наприклад, котиків додому, яких врятували волонтери від потопу.

Що краще не робити:

1. Порівнювати та знецінювати почуття іншої людини, особливо не в її користь.
2. Удавати, що нічого не відбувається.
3. Залишати кохану людину сам на сам з її емоціями і страхами. Так, вона не завжди готова їх обговорювати, та можна дати зрозуміти, що ви – поруч.
4. Лякати іншу людину ще більше: рсн і так чудово справляється, не треба додавати.
5. Перестати говорити “я тебе люблю”.

Бути парою – це вибрати іншу людину якщо не на все життя, то як мінімум на довгий термін. І дуже важливо вміти проводити не лише веселі періоди, а й страшні часи, залишаюсь один одному опорою, підтримкою і людиною, яка в будь-який момент може взяти іншу/іншого “на ручки”.

Пані М.

засновниця анонімного ТГ-каналу “Ці блядські історії” про стосунки та секс