«Коли перекладаю реп, озираюся навколо, щоб нічого не зламати»: інтерв’ю із виконавицею пісень жестовою мовою на нацвідборі «Євробачення»

«Маленькі кроки привели до здійснення великої мрії. Вчора в ефірі Національного відбору Євробачення-2024 я виконувала пісні жестовою мовою». Так починається допис, який Катя Заботкіна опублікувала на своїй Facebook-сторінці 4 лютого, на наступний день після нацвідбору.

Того вечора експресивні жести дівчини в кутку екрана «розірвали» глядачів. Хтось навіть жартував, що у Мальме слід відправити саме Катю. 

Невдовзі з’ясувалося, що дівчина не має професійної освіти перекладачки жестової мови. Її вона вивчила за відеоуроками та з репетиторами. До нацвідбору на «Євробачення» ви могли побачити, як Катя перекладає жестовою мовою виступи артистів на фестивалі Atlas Weekend. 

Виконавиця підкреслює, що жестовий переклад для неї – не робота, а соціальна місія. І спокійно пояснює критикам: синхронний переклад і переклад пісень жестовою мовою мають багато спільного, але є одне «але»…

В інтерв’ю «Вечору» Катя Заботкіна розповіла  про враження від нацвідбору, реп жестовою мовою та вечори за тренажерами і книжками.

Як вивчити жестову мову і які поради можуть дати нечуючі

Деякі речі спочатку даються мені важко, а згодом стають частиною мого життя. У школі я не любила писати твори, хоча зараз працюю копірайтеркою (Катя – комунікаційна координаторка The Aspen Institute Kyiv). Те саме з жестовою мовою.

Я і гадки не мала, що відчуття музики можливо передати через жести. Поки у 16 років не побачила відео з концерту (вже й не пам’ятаю, якого), де пісні адаптувалися жестовою мовою.

Жестовий переклад вивчала самостійно, через відео в інтернеті. Зараз є достатньо можливостей вивчати жестову мову. Окрім професійної освіти для синхронних перекладачів існують курси (іноді навіть безкоштовні) для тих, хто хоче вивчити мову на базовому рівні, для повсякденного спілкування із нечуючими.

Я багато займаюся із професійними перекладачами. Разом розбираємо зміст пісень і розкладаємо їх на жести. Коли готуємося до таких важливих подій, як нацвідбір на «Євробачення», заняття можуть тривати по п’ять-шість годин.

Під час роботи над перекладами намагаюся консультуватися з нечуючими людьми. Вони краще знають, який жест точніше передає зміст та емоції пісні.

Перекладати пісні жестовою мовою для мене – питання не можливостей, а бажання. Можу займатися цим навіть у метро, коли їду з роботи. І байдуже, що люди на мене якось «не так» дивляться (сміється)

Буває, почуєш пісню посеред дня, і одразу починаєш підбирати під неї жести. Потім приходиш додому увечері, стаєш перед дзеркалом і репетируєш. Втома та поганий настрій швидко зникають.

Чому жестовий переклад – це не тільки про зміст

Коли починала займатися адаптацією пісень – думала, що перекладати пісню треба дослівно. І справді, класичний переклад жестовою мовою вимагає точності. Тоді як у перекладі пісень є простір для інтерпретацій.

Різні люди розуміють сенс пісні по-різному. Так само, як і двоє різних перекладачів навряд перекладуть пісню однаково. Головне – знайти найточнішу інтерпретацію, зрозумілу якомога більшій кількості нечуючих людей.

Розкрити суть пісні – лише півсправи. Жести також мають передавати ритм та настрій, і при цьому зберігати зрозумілість та чіткість.

Важливо пам’ятати про темпоритм та індивідуальні особливості твору. Нечуюча людина має зрозуміти, це повільна пісня чи танцювальна, які інструменти в ній звучать, де є паузи та довгі ноти, які «фішки» можуть зачепити у приспіві.

Іноді слова пісні не несуть особливого сенсу. Вони додані для краси або для рими. У таких випадках варто додатково обговорювати з артистами, що вони хотіли сказати і як краще це передати жестами.

Якось я перекладала пісню, у приспіві якої було багато вигуків. Довго ламала голову над тим, як передати це жестовою мовою. Поспілкувалася з виконавцями і зрозуміла, що найкраще рішення – додати у пісню «геометрію». Тобто, не дуже змістовні, зате яскраві рухи, які передають її вайб.

Яку музику слухає Катя та за кого вболівала на нацвідборі

Хто мої фаворити на цьогорічному нацвідборі? Не скажу (усміхається). Не маю морального права говорити про особисті симпатії, якщо це стосується роботи. Щоб не було звинувачень у тому, що когось я переклала «краще», а когось – «гірше».

Зате можу розказати про улюблений український гурт. Це The Hardkiss. Була рада познайомитися і поспілкуватися з Юлією Саніною на відборі. Днями ми виклали спільне відео, де разом виконуємо пісню «Тільки там» жестовою мовою.

Із закордонних виконавців слухаю The Weeknd, Емінема. Люблю хіп-хоп – на ньому добре вчити англійську. А от перекладати такі пісні важко. Коли перекладаю реп, завжди озираюся, чи немає поблизу зайвих предметів, щоб нічого собі не зламати (сміється)

Слухаю багато закордонної музики, але працюю принципово лише з українськими піснями. І з українською жестовою мовою, на яку перекладаю навіть англомовні пісні. Хочеться знайомити нечуючих українців насамперед із рідною культурою та музикою.

Чим корисні зв’язки з політиками та критика

Мої перекладацькі успіхи не пов’язані з моєю колишньою чи нинішньою професійною діяльністю (раніше Катя працювала помічницею народного депутата Дмитра Разумкова). Робота і музика – два паралельні світи, які в моєму житті не перетинаються.

Я позитивно ставлюся до будь-якої критики, якщо вона конструктивна. Адже я та мої колеги працюємо з єдиною метою – привернути увагу українців до жестової мови та потреб нечуючих. Для цього потрібен діалог, і брати участь у ньому мають всі – перекладачі, активісти та держава.

Після повномасштабного російського вторгнення ми зрозуміли, що музика – не просто розвага. Це частина нашої культури та національної ідентичності. Приємно, що зараз в українських чартах менше російського контенту і більше пісень різних артистів у різних жанрах. Половину з них я вперше чую, і це прекрасно!

Деякі мої друзі досі запитують: «Навіщо тобі жестова мова, якщо ти не користуєшся нею в повсякденному житті?». Відповідаю. Моя мета – робити так, щоб життя інших людей ставало кращим. І щоб українську музику «почули» навіть ті, хто не може її почути.

Як провести вечір: поради від Каті Заботкіної

Топ-3 рекомендацій від виконавиці пісень жестовою мовою на нацвідборі «Євробачення»:

1. Спорт. «Після роботи ходжу у спортзал. Через нацвідбір не була там вже кілька тижнів. Для мене і для моєї спини це ще той біль».
2. Шахи. «Кілька партій увечері – чудова розминка для мозку».
3. Читання. «Я серед тих людей, які купують більше книжок, ніж можуть прочитати. Мені цікаво все: від історичних праць про тамплієрів до сучасної української літератури. З останнього прочитаного раджу «Сліди на дорозі» Валерія Маркуса.

Фото зі сторінки Каті Заботкіної у Facebook

Філ Пухарєв