Лекції, щоб плекати свою русофобію і збори для військових: вечори з Bavovna Help

Благодійний фонд “Bavovna help” організовує перегляд лекцій за довільний донат увечері, переважно о 19:00, і за майже рік так зміг допомогти армії на 2,5 млн грн!

Теми лекцій різноманітні – від історії виноробства, кави чи чаю до розповідей про традиційний одяг, свята, прикраси чи інформаційну гігієну. 

“Вечір” поспілкувався з Антоніною Сидоренко, засновницею та проєктною менеджеркою фонду. Далі – її пряма мова.

Фонд працює з червня 2022 року

Ініціатива існує майже рік. Вона почалась з того, що була потреба закрити збір для наших близьких друзів – бійців аеророзвідки з групи “Буря”.

З цим проханням звернулась донька одного з військових. Тоді в мене та друзів виникло питання, як допомогти, якщо ніхто з нас не був медійним. 

Ми думали над різними форматами. Бо просто просити кошти в людей, які зараз в стані травми та переживань, для нас нелогічно.

Тож шукали варіант, щоб люди долучались до зборів, а ми могли їм щось запропонувати натомість. Вирішили, що знання – непоганий ресурс, який можна обмінювати на донат.

Назва проєкту з’явилась з мемів

Ми створили ініціативу тоді, коли тільки ширився мем про бавовну, а ці жарти ще не були мейнстрімом.

Зараз ми б цю назву точно не взяли. А рік тому нам сподобався концепт того, що бійці роблять бавовну, і друзі з аеророзвідки постійно про це жартували.

Зараз допомагаємо не лише знайомим військовим. В шапці профілю люди можуть заповнити гугл-форму про те, кому та яка допомога потрібна.

Ми отримуємо офіційний лист від бригади і лише після цього починаємо взаємодіяти, адже діємо в рамках законодавства України.

Вечір для фонду – час, щоб бути корисними

Люди з команди працюють над проєктом саме ввечері, оскільки всі мають основну роботу. Зараз в команді є дизайнери, ілюстратори, райтери, програмісти, маркетологи та SMM-cпеціалісти.

В нас є постійні члени команди, які з нами від початку існування проєкту – дві ілюстаторки та райтер, а решта долучались згодом і працюють вже понад пів року. Серед них – наша комунікаційниця. До команди час від часу долучаються нові люди, бо об’єми роботи ростуть.

На своїх сторінках в соцмережах ми робимо квізи, інтерактиви, різний контент, тому іноді добираємо людей додатково.

Найцікавіші теми для людей – про культуру та історію

Ми тестували різні формати, бо намагались зрозуміти, що людям найбільш актуально.

Так склалось, що в нас сформувалась аудиторія, яка більше цікавиться темами з культури та історії. Найбільше донатів збирають лекції з етнографії – про народний одяг та побут.

Людям цікаві теми про традиційний одяг, історію, культурологічні речі про мистецтво, літературу, “Розстріляне відродження”.

Проєкт повністю волонтерський

В нас є зум-кабінет на 500 людей, де відбуваються лекції. Також є модератор, який за кілька днів до лекції зв’язується з лектором, спільно перевіряють зв’язок і процес роботи.

Модератор також працює і під час лекції, якщо це потрібно спікеру – він зачитує питання з чату, веде діалог. В нас є три модераторки, які постійно цим займаються.

Я ж є проєктною менеджеркою фонду і забезпечую весь цикл роботи – роздаю завдання, контролюю процеси, приймаю роботу, вирішую технічні деталі, шукаю спікерів та домовляюсь з ними. Наш проєкт повністю волонтерський, але ми працюємо на результат.

Лекції доступні для всіх за довільний донат

Робимо акцент на доступності освіти – навіть якщо людина може задонатити лише 10 гривень, все одно зможе долучитись до перегляду лекції.

В нас є постійні слухачі лекцій, які донатять по 10-20 гривень, проте ходять на більшість подій. Здебільшого, це студенти, тому нас тішить, що молодь небайдужа і їй цікава наша робота.

Було кілька донатів по 20 000 гривень, а також люди можуть задонатити 50-100€ –зазвичай це іноземці або українці, які проживають за кордоном.

На жаль, в Україні ще не сформувалося розуміння, що за інформацію треба платити. Є певне знецінення нашої роботи, коли за лекцію донатить магазин, який планує всім складом прийти та послухати актуальну для них тему, але донатять 200 гривень.

Та все ж головна не сума донату, а користь, яку він принесе.

За рік роботи вдалось зібрати на потреби армії близько 2,5 мільйонів гривень.

Наймасштабніша покупка – авто для бійців

Для нас важливо, щоб всі, хто донатить, розуміли, що вони допомагають не абстрактній армії, а конкретним бійцям, живим людям. Тому ми ретельно слідкуємо за звітами та публікуємо їх. 

Стараємось допомагати тим, хто найбільше цього потребує. Від початку інсування проєкту підтримуємо аеророзвідку групи “Буря”, для яких придбали старлінки, дрони, планшети, форму та інше необхідне спорядження. Найбільша покупка – авто Nissan narva, вартістю 9 000 євро.

Нещодавно придбали дрони Mavic-3 для одного з батальйонів 241-ї бригади, що зараз воює на бахмутському напрямку.

Днями дрони від нас отримав взвод морської піхоти 503-го окремого батальйону морської піхоти, а комплектуючі частини для ударних дронів – бійці 65 ОМБр. Для 54 ОМБ придбали лазерний дальномір, для бійців 128-ї бригади три генератори для виконання бойових завдань на передовій.

Лектори – фахівці з хорошою репутацією та досвідом

Багато уваги ми приділяємо перевірці лекторів: дізнаємось більше про місця роботи і перевіряємо досвід. Теми лекцій та спікерів підбираю я. Але ми зацікавлені в створенні контенту, який сподобається підписникам. Тому регулярно запитуємо їхні ідеї та думку і намагаємося враховувати.

Серед наших лекторів були колекціонерка вишиванок і популяризаторка народного мистецтва Уляна Явна, журналістка Яна Брензей, яка розповідала про медіаграмотність, модна оглядачка Майя Тульчинська, гідробіолог-полярник Вадим Ткаченко, блоречка-мистецтвознавиця Софія Безверха, директор архіву Національної пам’яті Ігор Кулик та ще багато чудових людей.

Більшість лекцій, які ми організували, є в записі. Вони також доступні за довільний донат. Переглянути список попередніх лекцій можна в хайлайтсах архіву лекторію в інстаграмі.

Надихають коментарі глядачів

Після лекцій завжди багато коментарів з подяками та захопленням від глядачів. Особливо на лекціях про традиційний одяг, коли майстри знаходять відповіді на свої питання, а також надихаються на реставрацію або відтворення. 

Нам писали, що лекція надихнула людей досліджувати та збирати локальний стрій одягу свого регіону. 

Після лекцій про котів та собак глядачі писали, що усвідомили, яка це відповідальність і вирішили краще допомагати притулкам, ніж брати собі тваринку.

Проте були й такі, хто ще більше захотів котика. Їх лекція надихнула і дала практичні поради, як потрібно себе поводити з домашніми улюбленцями.

На лекції про вина гості в чаті ділилися своїми знахідками смачних вин, обговорювати їх.

Дуже важливо було записати всі рекомендації від лектора, адже вона розповідала саме про українські сорти, яких не вирощують на інших територіях. 

Найтепліші спогади – від людей та атмосфери лекцій

Наші лектори та лекторки завжди заряджають енергією і дарують приємні спогади. Коли закінчується лекція, в чат люди надсилають подяки, ми всміхаємося і від цього на душі тепло.

Один з яскравих спогадів, коли в кінці однієї з лекцій останнім завданням лектора було заспівати “Ой у лузі червона калина…”. І всі співали. Хто як міг. Звук був жахливий через затримку Zoom, ми і близько не попадали в ноти і ритм один одного, проте чітко відчували, що ми на одній хвилі.

У нас на очах були сльози, це був неймовірний момент. 

Ще була лекція, яка тривала аж чотири години і ми вже мусили її завершити.

Хоча питання ще були, та все ж таки це виснажує та втомлює і лектора, і глядачів.

Останні не хотіли розходитись і писали, що готові слухати до ранку. Коли лекторка дякувала всім за участь і прощалась, то попросила увімкнути камери. Це було щемливо: всі махали, віталися, дякували. Було багато знайомих  між собою людей.

Ввечері ми ніколи не припиняємо ненавидіти русню.

Найкращий вечір для мене тоді, коли немає тривог і я поряд з близькими та друзями. Для команди – коли ми закрили збір завдяки лекції, яку самі прийшли послухати. Ми дуже радіємо, коли вдається швидко закрити збори.

У вечір перемоги над Росією я б хотіла поїхати в Крим, оскільки я звідти родом і там вся моя родина. З командою ж ми скасуємо усі заплановані лекції на тиждень і разом з усіма насолоджуватимемось уроком історії на тему “Тирани завжди програють”. А ще відкриємо шампанське.

Марія Лаврів

журналістка, Долиняни, Івано-Франківська область