Не відпочинок, а робота: як посол у США Оксана Маркарова на вечірках просуває інтереси України

У Вашингтоні існує культура вечірок під гаслом боротьби з якимось лихом – гуманітарною кризою чи хворобою. У 2022 році таким лихом став масштабний напад росії на Україну.

Пані посол України в США Оксана Маркарова розповіла The Washington Post, як відвідує такі вечори і нагадує впливовим американцям про важливість підтримки України. “Вечір” переповідає головні тези статті. 

“Робочі вечори”

З моменту масштабного нападу росії на Україну  Вашингтон відправляє українцям мільярди доларів і сучасну зброю.

Тим часом пані посол України в США Оксана Маркарова отримала від американського істеблішменту доступ до не менш цінного ресурсу – ексклюзивних запрошень на політичні вечірки. 

The Washington Post пояснює, що для більшості похід на вечірку асоціюється з гарно проведеним часом. Але у Вашингтоні існує культура політичних вечірок, так званих “робочих вечорів”.

Колишня пані посол США в Україні Марі Йованович розповідає, що на такі вечори йдуть зібрати інформацію, провести неформальні перемовини, потоваришувати з впливовими людьми.

“Коли ви ділите з кимось хліб, то це трохи інший спосіб пізнати людей і викликати довіру. Кажу вам як інтроверт: це важко, але важливо”, – каже Йованович.

Журналіст Марк Лейбович, який вивчає і пише про життя у Вашингтоні, пояснює, що такі вечірки організовують під приводом боротьби з якимось лихом – гуманітарною кризою чи хворобою на кшталт раку, епілепсії. 

Так учасники вечірок відчувають, що зібрались з благородною метою, а не просто поїсти креветок.

Зараз такою метою стала тема допомоги Україні, яка з американською зброєю протистоїть сильному ворогу. 

Всі хочуть зробити селфі з пані послом

Пані посла Оксану Маркарову запрошують на такі вечірки як цікаву гостю, щоб створити атмосферу дотичності до важливої теми. Її присутність спонукає людей з великими гаманцями охочіше жертвувати гроші.

Вона ж йде на вечірки, щоб нагадати впливовим американцям про боротьбу України за існування.

“Важливо, щоб її бачили, вона символізує стійкість країни”, – каже філантропка Едріенн Аршт, чий вечір відвідала пані посол.

Перед вечірками вона вивчає список гостей і просить у організаторів порадити, з ким краще переговорити. Втім, коли Маркарова з’являється на заходах, то потреба у пошуках співрозмовників відпадає – люди вишукуються до неї у черги, щоб зробити спільне селфі. 

Українку розпитують, чим їй можна допомогти, цікавляться останніми новинами із зони бойових дій, справами у її сім’ї.

Вона намагається охопити розмовою  якомога більше людей. Іноді виступає з промовою, але рідко затримується надовго. “Зазвичай я не залишаюсь на веселу частину, бо не можу забути, що йде війна”, – пояснює Макарова.

Чекають не сліз, а стійкості і сили

Оксана Маркарова каже, коли хоче привернути до війни увагу людей, яких вона те торкається, то робить це так, щоб меседж був їм зрозумілим.

“Якби я ходила всюди у камуфляжі і кричала “Це війна! Прокидайтесь!”, то люди б сказали, що я божевільна”, – вважає пані посол.

Каже, що на вечірках плакати не можна, бо людям може бути від цього незручно. Вони можуть побачити її слабкість, тоді як їй потрібно уособлювати силу.

Тому Маркарова на вечірках усміхається. “Але це не значить, що я не плачу після”, – додає пані посол.

Каже: якби сама вирішувала, чи йти на вечірки, то не йшла б. Їй буває важко йти до людей і натягувати усмішку на обличчя після новин про смерті знайомих, викрадення дітей, перебої з електрикою чи водопостачанням. Але така її зараз задача як посла.

Учасники політичних вечірок кажуть, що під час спілкування Макарова відкрита, але не нав’язлива. Вона демонструє вимушеність свого перебування на таких зібраннях.

Під час заходів пані посол може тримати телефон у руках, що вважається помилкою. Але пояснює це тим, що в її країні зараз воєнний стан і вона повинна бути на зв’язку 24/7.

Головний редактор видання Semafor Стів Клемонс, який часто відвідує політичні вечірки, вважає, що якби пані посол була більш самозакоханою, самозаглибленою або сором’язливою, то це було б катастрофою для України.

В кінці бесіди з The Washington Post Маркарова каже, що знаходить у вечірніх зібраннях щось знайоме і близьке.

Каже, що в Україні теж люблять вирощувати щось до столу, виховувати дітей, ходити на вечірки, – “Але, на жаль, ми змушені відкласти все це і боротися”.

Обкладинка: facebook/Oksana Markarova

Артем Кузьменчук

головред «Вечора»