«Пірнаю в ополонку, а там тюлень»: як проводять вечори полярники на станції «Академік Вернадський» в Антарктиді. Репортаж

Цей репортаж міг би початися так. Антарктида. На станцію «Академік Вернадський» спускається вечір. Але ні: зараз там полярний день і сонце майже не ховається від полярників. Проте вечори холодного континенту дивовижні навіть у сонячних променях. Сьогодні я покажу вам їх: ми в Антарктиді!

Біл Гейтс заходив на вогник

На вході в зелену двоповерхову будівлю станції двометрові кучугури снігу: це нормально для літа.

Сонце закрили хмари, але темні окуляри знімати не варто: білий колір сліпить. Приємні -2: можна вийти на вулицю без шапки та куртки.

Фліски достатньо. На рівному плато видніються дослідницькі вишки та кілька споруд. Все це для вивчення погоди, флори та фауни холодного світу.

Уже зробили гнізда. Скоро будуть малюки. Вечорами після роботи на них можна дивитися як на живий фільм National Geographic.

До речі, на станції велика колекція їхніх журналів. Коли ввечері є бажання повчитись англійській мові, полярники читають їх.

– Англійська тут потрібна, щоб спілкуватися з туристами, – мене веде всередину станції геофізик, начальник станції «Академік Вернадський» Богдан Гаврилюк.

 – Перед пандемією до нас на вечерю заїжджали цікаві люди: альпіністи, всесвітньо відомі музиканти, спортсмени. Біл Гейтс теж заходив на вогник. Пандемія закінчилась, тепер знову готові зустрічати туристів.

Це Антарктида: кити плавають, пташки співають

Всередині станції Академік Вернадський кімнати-кабінети. Багато різних приборів, техніки. Піднімаємося драбиною на другий поверх: тут працює метеоролог Олександр Полудень. Він теж у флісці.

Так, ввечері багато хто з полярників теж працює.

А є й ті, хто обрав для роботи ніч. Олександр досліджує озонову діру, яка нині більша за всю Антарктиду.

В дах вбудований спеціальний пристрій для цього:

– Після того як ввели правила використання аерозолів, стан озонової дірки змінився в кращий бік. Але на 100% ще точно не можна довести, що це причина і наслідок. Життя покаже.

Коли випадає вільний вечір, Олександр любить прогулятися на лижах:

А біолог Тарас Перетятко вечорами обожнює ходити з колегами на човні Південним океаном. Вдивлятися у заморожену красу та відпочивати від роботи.

– Ще у нас є спортзал, – розповідає Тарас. – Та й просто зібратися з колегами, що стали друзями, обговорити плани на найближчі дні, теж можемо.

Богдан теж раніше часто ходив у спортзал. Тепер майже не заглядає туди:

– Ви бачили, скільки снігу? Півгодини лопатою помахаєш – більше спорту не хочеться.

І сплю прекрасно, навіть коли сонце постійно. Я весь час чимось зайнятий, втомлююсь і засинаю швидко. Ще б пару годин на день спав, якщо чесно.

Булочки з зеленню на станції Академік Вернадський

У Богдана це 10-та зимівля. Разом з іншими 13-ма членами команди він в Антарктиді уже 8,5 місяців.

У перерві між експедиціями служив в ЗСУ і зараз готується після повернення в Україну йти боронити її:

– Я – професійний музикант. У мене і гітара тут є. До великої війни часто збирались вечорами і я грав. Писав пісні, а по приїзду записував на студії. Та у цій експедиції не хочеться співати. Тепер мої вечори – перегляд новин і підготовка до служби.

Вивчаю нову зброю та все, що можна вивчити. Ще не знаю, ким і де служитиму. Краще знати якнайбільше.

Сьогодні після поранення у свій підрозділ повертається брат Богдана:

– Я не сумую за вечірнім дозвіллям України. Не хочу коньяків, в нічний клуб чи поїсти щось вичурне в ресторані. Хоча колись намагався не пропускати жодного концерту, бо люблю різну музику.

Я б хотів обійняти брата, якого вживу три роки не бачив – тільки по відео через інтернет. Сісти ввечері з ним і просто поговорити. Ось цього хочу найбільше, за цим сумую. 

Ще Богдан давно не їв свіжих вишень – не попадав на сезон. Всю їжу на станцію доставляють раз на рік, тож ягоди тільки морожені. Втім, полярники у захваті від кулінарного мистецтва кухаря Андрія Боброва.

– Сьогодні на вечерю були рублені котлети з двох видів м’яса, паста з сирним соусом, квашена капуста і компот з сухофруктів.

У нас нема розкладу страв, не знаємо, що Андрій приготує. Але це точно буде смачно. На дні народження він робить торти. А його булочки з зеленню та цибулею – це фантастика!

Тюлень і баня: Антарктида, яку не забудеш

Вечеряють полярники о 19-й. Швидко. Тільки по суботах затримуються за столом довше – підбити підсумки тижня та й просто поспілкуватися.

До появи якісного інтернету о 21-й збирались знову у столовій подивитися фільм. Обирав його черговий з колекції дисків. Тепер у кожного є свій ноутбук і кілька моніторів до нього, тож фільми тепер кожен дивиться, які хоче.

Звісно, вони все ж проводять разом час після роботи. Особливою популярністю користується гра в доміно.

А по недільних вечорах полярники ходять у баню. Вона стоїть на скелях, вниз до океану спускається драбина. Найбільший кайф – розпареним окунутися у крижану воду. Коли ж вода замерзає – прорубують ополонку:

Антарктичне літо коротке і швидко змінюється суворою зимою. У цей період приходить полярна ніч – сонце зазирає до полярників лише на кілька годин довгої темної доби.

Проте температура падає, а це значить, що час грати у футбол:
– У нас є маленьке футбольне поле. Сніг взимку не пухкий, тому можна бігати й не провалюватися. Граємо всі, любимо футбол.

Зазвичай виходимо на поле під вечір – тоді кілька годин підряд тримаються сутінки. Сонця уже нема, але м’яч добре видно.

Відеозв’язок переривається. Моя крижана казка закінчується.

Я знову в Києві. За вікном -7, холодніше, ніж в Антарктиді. Замість пінгвінів гніздяться у ковдрі кішки Мурочка і Кузя. Хочеться рублених котлет з двох видів м’яса і в ополонку з тюленем. Полярники неймовірні, правда?

Більше фантастичних вечорів:

• Ковбаса, пальцем пхана! Як на Рівненщині жінки запікають до ночі домашнє м’ясо для передової
• Як знімають вечірнє шоу «20:23» Жені Яновича: репортаж зі зйомок

Ольга Бродська

журналістка