--28029

8 Грудня, 2023

життєстиль

«Пірнаю в ополонку, а там тюлень»: як проводять вечори полярники на станції «Академік Вернадський» в Антарктиді. Репортаж

Цей репортаж міг би початися так. Антарктида. На станцію «Академік Вернадський» спускається вечір. Але ні: зараз там полярний день і сонце майже не ховається від полярників. Проте вечори холодного континенту дивовижні навіть у сонячних променях. Сьогодні я покажу вам їх: ми в Антарктиді!

Біл Гейтс заходив на вогник

На вході в зелену двоповерхову будівлю станції двометрові кучугури снігу: це нормально для літа.

Пінгвіни біля станції «Академік Вернадський» в Антарктиді

Сонце закрили хмари, але темні окуляри знімати не варто: білий колір сліпить. Приємні -2: можна вийти на вулицю без шапки та куртки.

Фліски достатньо. На рівному плато видніються дослідницькі вишки та кілька споруд. Все це для вивчення погоди, флори та фауни холодного світу.

Пінгвіни? Пінгвіни! Зовсім близько, метрах у ста від станції вони осіли цілою колонією

Пінгвін в Антарктиді дивиться в небо

Уже зробили гнізда. Скоро будуть малюки. Вечорами після роботи на них можна дивитися як на живий фільм National Geographic.

До речі, на станції велика колекція їхніх журналів. Коли ввечері є бажання повчитись англійській мові, полярники читають їх.

– Англійська тут потрібна, щоб спілкуватися з туристами, – мене веде всередину станції геофізик, начальник станції «Академік Вернадський» Богдан Гаврилюк.

геофізик, начальник станції «Академік Вернадський» Богдан Гаврилюк на станції біля притроїв

 – Перед пандемією до нас на вечерю заїжджали цікаві люди: альпіністи, всесвітньо відомі музиканти, спортсмени. Біл Гейтс теж заходив на вогник. Пандемія закінчилась, тепер знову готові зустрічати туристів.

Це Антарктида: кити плавають, пташки співають

Всередині станції Академік Вернадський кімнати-кабінети. Багато різних приборів, техніки. Піднімаємося драбиною на другий поверх: тут працює метеоролог Олександр Полудень. Він теж у флісці.

метеоролог Олександр Полудень лізе по драбині на своє робоче місце на станції «Академік Вернадський» в Антарктиді

Так, ввечері багато хто з полярників теж працює.

А є й ті, хто обрав для роботи ніч. Олександр досліджує озонову діру, яка нині більша за всю Антарктиду.

метеоролог Олександр Полудень на станції «Академік Вернадський» в Антарктиді біля апарату, що досліджує озонову діру

В дах вбудований спеціальний пристрій для цього:

– Після того як ввели правила використання аерозолів, стан озонової дірки змінився в кращий бік. Але на 100% ще точно не можна довести, що це причина і наслідок. Життя покаже.

Коли випадає вільний вечір, Олександр любить прогулятися на лижах:

Після вечері люблю взяти чай і піднятися на льодовик – висота 51 м. Постояти, подивитися навкруги: гори, океан, айсберги видно. Кити плавають, пташки літають, пінгвіни бігають. Дуже красиво.

Олександр

Антарктида у сутінках полярного дня

А біолог Тарас Перетятко вечорами обожнює ходити з колегами на човні Південним океаном. Вдивлятися у заморожену красу та відпочивати від роботи.

біолог Тарас Перетятко на човні в Антарктиді

– Ще у нас є спортзал, – розповідає Тарас. – Та й просто зібратися з колегами, що стали друзями, обговорити плани на найближчі дні, теж можемо.

Богдан теж раніше часто ходив у спортзал. Тепер майже не заглядає туди:

– Ви бачили, скільки снігу? Півгодини лопатою помахаєш – більше спорту не хочеться.

Снігові замети біля станції ""Академік Вернадський в Антарктиді. Полярник прибирає сніг лопатою

І сплю прекрасно, навіть коли сонце постійно. Я весь час чимось зайнятий, втомлююсь і засинаю швидко. Ще б пару годин на день спав, якщо чесно.

Булочки з зеленню на станції Академік Вернадський

У Богдана це 10-та зимівля. Разом з іншими 13-ма членами команди він в Антарктиді уже 8,5 місяців.

У перерві між експедиціями служив в ЗСУ і зараз готується після повернення в Україну йти боронити її:

– Я – професійний музикант. У мене і гітара тут є. До великої війни часто збирались вечорами і я грав. Писав пісні, а по приїзду записував на студії. Та у цій експедиції не хочеться співати. Тепер мої вечори – перегляд новин і підготовка до служби.

геофізик, начальник станції «Академік Вернадський» Богдан Гаврилюк сидить біля комп'ютера в Антарктиді

Вивчаю нову зброю та все, що можна вивчити. Ще не знаю, ким і де служитиму. Краще знати якнайбільше.

Сьогодні після поранення у свій підрозділ повертається брат Богдана:

– Я не сумую за вечірнім дозвіллям України. Не хочу коньяків, в нічний клуб чи поїсти щось вичурне в ресторані. Хоча колись намагався не пропускати жодного концерту, бо люблю різну музику.

Я б хотів обійняти брата, якого вживу три роки не бачив – тільки по відео через інтернет. Сісти ввечері з ним і просто поговорити. Ось цього хочу найбільше, за цим сумую. 

Ще Богдан давно не їв свіжих вишень – не попадав на сезон. Всю їжу на станцію доставляють раз на рік, тож ягоди тільки морожені. Втім, полярники у захваті від кулінарного мистецтва кухаря Андрія Боброва.

Полярники з тарілками млинців на станції ""Академік Вернадський в Антарктиді

– Сьогодні на вечерю були рублені котлети з двох видів м’яса, паста з сирним соусом, квашена капуста і компот з сухофруктів.

У нас нема розкладу страв, не знаємо, що Андрій приготує. Але це точно буде смачно. На дні народження він робить торти. А його булочки з зеленню та цибулею – це фантастика!

Тюлень і баня: Антарктида, яку не забудеш

Вечеряють полярники о 19-й. Швидко. Тільки по суботах затримуються за столом довше – підбити підсумки тижня та й просто поспілкуватися.

До появи якісного інтернету о 21-й збирались знову у столовій подивитися фільм. Обирав його черговий з колекції дисків. Тепер у кожного є свій ноутбук і кілька моніторів до нього, тож фільми тепер кожен дивиться, які хоче.

Звісно, вони все ж проводять разом час після роботи. Особливою популярністю користується гра в доміно.

А по недільних вечорах полярники ходять у баню. Вона стоїть на скелях, вниз до океану спускається драбина. Найбільший кайф – розпареним окунутися у крижану воду. Коли ж вода замерзає – прорубують ополонку:

Якось пірнаю в ополонку, а там тюлень. І фиркає на мене. Емоцій море

Богдан

Дитинча тюленя в Антарктиді

Антарктичне літо коротке і швидко змінюється суворою зимою. У цей період приходить полярна ніч – сонце зазирає до полярників лише на кілька годин довгої темної доби.

Полярна зима в Антарктиді

Проте температура падає, а це значить, що час грати у футбол:
– У нас є маленьке футбольне поле. Сніг взимку не пухкий, тому можна бігати й не провалюватися. Граємо всі, любимо футбол.

Полярники грають у футбол

Зазвичай виходимо на поле під вечір – тоді кілька годин підряд тримаються сутінки. Сонця уже нема, але м’яч добре видно.

Полярні сутінки під час полярної зими

Відеозв’язок переривається. Моя крижана казка закінчується.

Скрін з телефону відозв'язку з полярниками в Антарктиді

Я знову в Києві. За вікном -7, холодніше, ніж в Антарктиді. Замість пінгвінів гніздяться у ковдрі кішки Мурочка і Кузя. Хочеться рублених котлет з двох видів м’яса і в ополонку з тюленем. Полярники неймовірні, правда?

Більше фантастичних вечорів:

Ольга Бродська

Ольга Бродська

журналістка

читати наступне