18 Січня, 2024
вечірнє натхнення
Якими були вечори українських аристократів? Ретро-вечір у Музеї Ханенків
Автор: Філ Пухарєв
Коли говоримо про українських олігархів, у думках виринають нафтові вежі, придбані на здачу від них футбольні клуби та потрійні громадянства (а це взагалі легально?).
Та на початку минулого століття українські олігархи були зовсім іншими. Вони донатили на освіту, створювали музеї на основі власних колекцій, а вечори проводили так, що Еліна Світоліна разом із Міхаелем Шумахером луснули б від заздрощів.
Мова про Богдана та Варвару Ханенків – легендарне подружжя підприємців та меценатів, що перетворили власний розкішний маєток у центрі Києва на прогресивний арт-центр і топову локацію для інтелектуальних тусівок свого часу.
Ми провели вечір в стилі українських аристократів 20 століття, щоб з’ясувати, як Музей Ханенків пережив війни минулого, а також що надихає його команду тримати кулаки за Україну сьогодні.
Ханенки та порожнеча
— Ви краще не здавайте куртку, – радить жінка на касі. – У нас тут зараз холодно. «І темно», — за мить зрозумію я.
Лампи під червоними стінами підсвічують порожні стенди. Від старовинних експонатів на полицях залишилися самі силуети. За склом можна розгледіти таблички на зразок «Цуба – деталі руків’я мечів» чи «Кахель люстрований». Такі собі артефакти мирного життя з не люстрованими чиновниками, зате без повітряних тривог.
«Раніше тут була постійна експозиція із китайським мистецтвом. Але після 24 лютого колекцію демонтували та убезпечили, – розповідає Дарія Сухоставець, наукова співробітниця Музею Ханенка. – І недарма. Позаминулої осені музею сильно дісталося».
Зала Китаю у Музеї Ханенків до повномасштабної війни і зараз
Дарія має на увазі 10 жовтня 2022 року. У той ранок російські ракети вдарили по бульвару та парку Шевченка, у кількастах метрах від музею. Від обстрілу постраждали парадні двері, вікна зі склом, рамами та історичною фурнітурою, скляні плафони та дах музею, а на дерев’яних перилах та підлозі з’явилися подряпини та пошкодження. Здається, слідами російських злочинів тут можна проводити окрему екскурсію.
Музей Ханенків після російського обстрілу 10.10.2022
Картини та скульптури, що прикрашали інтер’єр будинку, після 24 лютого сховані від очей відвідувачів з міркувань безпеки. Доводиться вмикати фантазію, щоб уявити, як сто років тому Богдан і Варвара Ханенки проводили тут свої вечори.
Листи російською та цукровий бізнес
Масивні сходи перегороджені будівельними лісами. Під сходами – секретна комірчина, як у фільмах про Гаррі Поттера.
Пам’ятаєте, як Гаррі писав листи для друзів і надсилав їх совою зі своєї кімнати? Тим самим (тільки без сови) вечорами у цьому приміщенні займалася Варвара Ханенко.
«Богдан любив свіже повітря. А от Варварі потрібна була кімната без протягів та шуму, щоб спокійно займатися листуванням. Листи жінка писала переважно російською, з домішками французької, часом – англійською. Якщо на аркуші закінчувалося місце, перевертала його і писала по вертикалі. Робила це на іменному папері, у верхньому кутку якого було зображення бантика з літерами В та Х», – каже Дарія Сухоставець.
Поки дружина займалася писаниною, чоловік розрулював ділові питання. Офіс Богдана Ханенка розміщувався на першому поверсі будинку. У кабінеті був телефон і сейф, через що пізніше його облюбують червоні начальники. В архівах міських газет можна знайти оголошення: для купівлі зерна, сіна та яблук звертайтеся на Терещенківську, 15.
Архівне фото фасаду та інтер’єрів Музею Ханенків
«Фінансові питання Богдан Ханенко вирішував чудово. Навіть допомагав із цим родичам Варвари. Рахував для них земельні акри та податки, а потім надсилав детальні таблиці з цифрами. Якби він жив сьогодні, то був би тією людиною, що відповідає в родині за комуналку», – жартує Дарія Сухоставець.
Таблоїди та французька філософія
Зала музею із зеленими стінами нині найбільш світла та залюднена. Тут триває виставка до 175-річчя польсько-українського художника Вільгельма Котарбінського.
Поки відвідувачі розглядають картини, я звертаю увагу на стелю з великим панорамним вікном. Підлога, пошкоджена від падіння скла – ще один наслідок російських обстрілів.
Під стелею, по периметру кімнати, розкинулася вузька тераса. «Бачите ніші в стінах? Там Ханенки зберігали книги», – уточнює Дарія.
Тераса Музею Ханенків (раніше – бібліотека)
«Можна уявити, як Варвара сиділа тут вечорами, гортаючи журнали та перечитуючи улюбленого Руссо, Вольтера та інших французьких філософів»
«Тим часом Богдан, скоріше за все, передивлявся аукціонні каталоги та мистецькі видання. Коли він починав збирати колекцію, то скуповував усе, що подобалося. Однак записки колекціонера свідчать про те, що чим далі, тим більше чоловік вдосконалював свої знання», – каже Дарія Сухоставець.
Частину бібліотеки Богдана та Варвари можна буде побачити на виставці у Музеї Ханенків навесні цього року.
Богдан і Варвара Ханенки
Теніс, пляж і домашні тусівки
У листах про своє вечірнє дозвілля Ханенки не розповідали. Однак фото з родинного альбому говорять самі за себе. Теніс, пляж, театри, концерти симфонічної музики в парку, прогулянки із собаками – таким було лакшері-життя українських багатіїв початку 20-го століття.
На великі свята родина не сиділа вдома. «Новий рік Ханенки зустрічали в колі друзів. – розповідає Дарія Сухоставець. – Справжнім родинним святом для них був День Святої Варвари, що нині припадає на 17 грудня. У ті часи іменини цінували більше, ніж дні народження».
Богдан Ханенко (імовірно) в інтер’єрі будинку
Часом влаштовували вечірки на Терещенківський. Бо де ж іще хвалитися статками перед авторитетними друзями?
«У Ханенків збиралися підприємці, художники, науковці та інша інтелектуальна еліта Києва. Це, зокрема, Нікола та Пелагея Терещенки (батьки Варвари), родина Сахновських (родичі Ханенків, що жили по сусідству), художник Василь Кричевський та інші. Можливо, вони були одними з перших, хто побачив колекцію Богдана та Варвари на власні очі», – Дарія Сухоставець.
Колекція Ханенків: римські скарби та російські крадіжки
Колекція Богдана та Варвари Ханенків налічує близько 25000 експонатів. До тисячі з них виставлялися публічно. Це картини, ікони, скульптура, зброя, старожитності та інші реліквії. Протягом понад 40 років подружжя збирало їх в експедиціях до Риму, Берліна, Парижа, Відня та інших міст світу.
За радянських часів частину колекції Ханенків перевезли в росію. Окремі експонати більшовики продали за кордон, а виручені кошти вклали в індустріалізацію. Велику частину експонатів вкрали нацисти, які під час окупації Києва у 1940-х влаштували у будинку офіцерський клуб.
Експонати з колекції, які має Музей Ханенків: Гейсбрехт Лейтенс. «Зимовий пейзаж» (1), картина «Поклонінні волхвів» (2), грецька чорнофігурна амфора (3), скульптура буддійського бога милосердя (4), візантійська ікона «Богоматір із немовлям» (5)
Після Другої світової війни музей почав знову збирати втрачену колекцію Ханенків. Наприклад, у 1970-х колектив надіслав офіційний запит у Москву з проханням повернути музею іранські старожитності, раніше вивезені «на виставку». Відповідь прийшла, щоправда, за десять років.
Останнє на сьогодні поповнення колекції Музею Ханенків відбулося в 2019-му, за кілька тижнів до пандемії коронавірусу.
Падіння, злети і прильоти: усе це про Музей Ханенків
У 1904-му Богдан Ханенко долучився до відкриття першого публічного музею Києва. Але є нюанс. Йдеться про заклад не на Терещенківській, 15, а на Грушевського, 6, де нині працює Національний художній музей України.
«Музей має бути не лише зібранням раритетів та взірців, але водночас і школою, і храмом, і священним місцем, куди мусять стікатися всі для вивчення прекрасного і поклоніння красі – щоб потім, у житті, любити і шанувати красу», – з промови Богдана Ханенка на відкритті музею.
І лише незадовго до смерті, у 1917-му, Ханенко просить у заповіті передати родинну колекцію у власність міської громади Києва та створити на її базі музей світового мистецтва. Дружина виконує волю чоловіка і передає колекцію у власність Української академії наук.
Однак за два роки більшовики скидають уряд Директорії та націоналізують майно Ханенків. Жінку офіційно оформлюють «консультанткою» закладу, що фактично рятує колекцію від знищення. У той час їй ледь вистачає коштів на їжу та одяг. Свого віку пані Варвара доживає у невеликій кімнаті маєтку над сходами на третьому поверсі.
Фасад Музею Ханенків до повномасштабної війни
Останньої господині дому Ханенків не стало у 1922-му. За два роки радянська влада прибере прізвище з назви музею. На своє місце воно повернеться у 1998-му.
«За радянських часів на Терещенківській був Київський музей західного та східного мистецтва. Сюди «добровільно-примусово» водили на екскурсії школярів, співробітників наукових інституцій, працівників заводів та інший «пролетаріат», – каже Дарія Сухоставець.
«Над класичними картинами висіли комуністичні транспаранти. Твори з колекції підписували відповідно: «Римська імперія до Жовтневої революції» і все в такому ж дусі», – Дарія Сухоставець
Музей Ханенків (західного та східного мистецтв) за радянських часів
Маневруючи між будматеріалів, доходимо до останньої зали Музею Ханенків. У кімнаті, стилізованій під німецький готичний собор, помічаю чорний рояль. У 2020-му інструмент передала на зберігання благодійниця закладу, та чи мали такий Богдан і Варвара – невідомо.
Під розкішною люстрою з фігурками янголяток стоять ряди сучасних стільців. Зацікавлені кияни приходять сюди на екскурсії, концерти та лекції про мистецтво і не тільки. Зокрема, тут таки у листопаді 2022-го Джамала із командою музею збирала кошти для ЗСУ на благодійному концерті при свічках.
З вікна кімнати видно дитячий майданчик, куди одного сонячного осіннього ранку впала російська ракета. Там, де була вирва, стоять новенькі гойдалки. Життя триває, ведуть реставраційні роботи.
На що сходити у Музей Ханенків найближчим часом
- «Золотом, кольором, світлом». Виставка до 175-річчя Вільгельма Котарбінського
Що: В експозиції можна побачити картини, малюнки та стінописи польсько-українського художника, якими оздоблена «Червона вітальня» будинку Ханенків. Її доповнюють поштові марки, а також книжки з ілюстраціями Котарбінського.
Коли: до 28 січня. Графік роботи: cереда-неділя – 10:30-17:30, четвер – 12:30-19:30.
Скільки: 100 грн.
- Лекція «За лаштунками експертизи»
Що: Олена Андріанова, директорка Бюро науково-технічної експертизи «АРТ-ЛАБ», розкаже про те, як встановити час створення картини, для чого дослідники використовують ультрафіолет та як визначити фарби, які використовував художник.
Коли: 18 cічня, 18:00
Скільки: 150 грн.
- Євген Громов. Галантна віденська соната
Що: Піаніст Євген Громов розповичнає серію концертів, присвячених віденським композиторам 18-19 ст. У першій програмі прозвучать сонати Бетховена, Моцарта, Гайдна та Шуберта.
Коли: 21 cічня, 16:00
Скільки: 200-300 грн.
- Екскурсія інтер’єрами будинку Ханенків
Що: Якщо вам ліньки читати цей текст повністю, але ви все ж догортали до кінця – сюрприз-сюрприз! Приходьте до музею вихідними, і його спеціалісти все покажуть та розкажуть.
Коли: 20-21 cічня, 12:00
Скільки: 50-150 грн
Можете також підписатися на Музей Ханенків
Фото з інтернет-ресурсів Музею Ханенків та автора
Якщо хочете більше цікавинок про музеї, то Вечір починає якраз їх досліджувати:
- «Мене вбили у вигрібній ямі» – моторошний репортаж з вечірньої екскурсії у Музеї історії туалету
