Що робить Святий Миколай після робочого дня? Вечори актора Олега Топилка, який виконує цю роль майже 20 років

Коли резиденція Святого Миколая в Національному заповіднику Києво-Печерської лаври зачиняється після прийому відвідувачів, «святий» знімає свої шати, знімає бороду, і стає Олегом Топилком.

Актором, який виконує роль Святого Миколая у столиці майже 18 років.

Якими є його вечори? Як він дарує своїм дітям подарунки від Миколая і про що просять діти та дорослі? Розпитав «Вечір».

Тато п’ятьох

Олег звик до дитячого галасу, бо фактично в ньому живе. Він – батько 5-ох дітей. Сам родом з Львівщини, з міста Броди.

Працює в Національному заповіднику Києво-Печерської лаври начальником музейно-освітньої роботи.

Зазвичай приходить додому з роботи близько 19:00.

В хорошу погоду іде з двома меншими дітьми на дитячий майданчик поруч із будинком. Син Євген ходить на секцію футболу, яка в більшості проходить по вечорах. 

«Зараз випав сніг, то ми беремо сніжколіпки, бавимось разом у сніжки – усміхається. – А коли негода, то беруся за пензлі чи олівці та малюю разом з дітьми. В нас також є настільний футбол. Коли був блекаут, ми активно під ліхтарики ним грались.

Також люблю із дітьми складати будиночки з конструктора».

Також особливе місце у вечорах Олега займають книги. Менша донька, якій от-от виповниться 4 роки, просить на ніч прочитати їй казку і розказати, що на малюнках.

«Я надаю перевагу поезії, люблю читати вечері вірші Тараса Шевченка, Ліни Костенко, Василя Симоненка. Проте зараз жоден вечір не проходить без дітей».

Ідеальний вечір 

«Для мене кожний вечір, проведений з дітьми, ідеальний. Війна навчила цінувати те, що маємо. Якщо виокремити щось особливе, то це, мабуть, вечір, проведений із дружиною в театрі чи філармонії. Чекаю, коли діти підростуть, шоб ходити з дружиною в театр», – розповідає Олег.

Про роботу Святим Миколаєм

Першого грудня відкрилася резиденція Святого Миколая.

Вперше роль цього святого Олег виконав у 9 класі, в 1991 році. Згодом працював у Кіровоградському академічному театрі.

Каже, що більшу частину життя грає на сцені. І що за 18 років в образі Миколая ніхто не сказав, що він «не справжній».

Актор додає, що щороку час роботи резиденції для нього – особливий. 

«Я одягаю бороду, навіть голос змінюється, – каже Олег. – Мій костюм стилізований і наближений до одягу, який носять священнослужителі, однак має елементи казковості.

Його пошили учні Київського вищого професійного училища технологій та дизайну одягу. І навіть самий фелоній, яким покривають зверху підрясник, розмалювали самчиківським розписом. 

Всім дітям, які завітають до резиденції, роздають подарунки. Ніхто не йде з пустими руками. Деколи діти запитують: «А як ви приходите? А як це відбувається? А чому вас ніхто не бачить?».

Я відповідаю, що нічого не відбувається просто так,  адже Бог велить всім святим робити добрі справи таємно, а він віддасть тобі явно.

Я пояснюю, що робити добро – це помити тарілочку, скласти іграшки, добре вчитися, це елементарні речі, які потрібно пробувати робити і в цьому полягає добро».

За вечір читає пів сотні листів 

За день в резиденції Києво-Печерського національного заповідника «Миколай» приймає близько пів сотні дітей.

Діти пишуть листи, слухають його поради, прагнуть дива і вірять у нього сильніше, ніж дорослі. Тому з охотою залишають свої листи.

«Навіть мої сини, які знають, що це тато переодягається в Миколая, пишуть листи, – каже Олег. – А менший хвилюється, щоб лист потрапив до рук святого, бо вважає мене його помічником. Мої діти завжди просять у Миколая солодощі, лего, телефон та одяг.

Я прочитую кожний лист, навіть якщо він написаний незграбним почерком. Читаю після прийому маленьких та уже дорослих відвідувачів, який звершується о 16:00 годині.

Часом затримуюсь у резиденції на годину довше і читаю всі написані бажання».

Малюк від Миколая

«Бажання дітей відображають дійсність. Зараз одне з найзаповітніших – перемога над російськими загарбниками та мир, повернення додому, – каже Олег. – Але поруч із тим діти замовляють телефони, гаджети, конструктори, ляльки, солодощі, картини по номерах.

Є листи, де діти переживають негаразди в родині і просять, щоб тато і мама помирилися, щоб родина возз’єдналась.

До резиденції приходять і дорослі. Вони теж пишуть листи, дехто просто висловити вдячність.

Я не ніколи не забуду один випадок. Це вже був вечір, близько 17- 18 години. Я вже йшов переодягатися і закривав резиденцію.

Бачу, стоїть подружня пара: «Можна ми до вас? Ми хочемо поділитися радістю. Ми довго не могли мати дітей, їздили по святим місцям, де служив святий Миколай, були на його батьківщині, в Барі, де його мощі. І от в минулому році в нас народився син». В їхніх очах стільки було радості, не передати. 

Також була ще одна зворушлива і трохи кумедна історія.

У резиденцію прийшла з батьками 8-річна дівчинка Ліза.

Дитина три роки поспіль приходила до мене і залишала листа з проханням про братика.

І її мама завагітніла. Дівчинка обійняла мене і дякувала», — усміхається Олег.

Як «Миколай» залишає подарунки своїм дітям

«Будильник не ставлю. Частіше або з ночі або дуже раненько розкладаємо подаруночки. Казусів не пам’ятаю, але небезпека завчасного прокидання завжди є, бо ж чекають», – розповідає Олег.

Подарунки розкладають за їхніми розмірами. Щось під подушку, а щось – поряд.

Що клали під подушку самому «Миколаю» в дитинстві? Частіше, каже, солодощі та шкарпетки.

Графік роботи резиденції Святого Миколая

• Цього року працюватиме щосуботи та щонеділі, а також 6, 19 та 25 грудня з 11:00 до 16:00.

Леся Родіна

журналістка, Вінниччина