3 Липня, 2023
вечорниці
Тому Крузу 61: добірка найкращих ролей у фільмах культових режисерів Голлівуду
Автор: Кромф Ігор
“Я відчуваю жагу швидкості” — саме ця цитата з культового фільму “Топ ган” стала найбільш зірковою в кар’єрі сьогоднішнього іменинника, однієї з найбільших голлівудських зірок Тома Круза.
Круз отримав першу хвилю популярності у 1986 році, коли зіграв пілота Піта “Меверіка” Мітчелла у бойовику “Топ Ган”.
Тоді, надихнувшись створеним Крузом образом бравого пілота, що у вільний час їздить на мотоциклі, тисячі хлопців записались в Збройні сили США. Подейкували навіть, що це була спланована рекрутингова пропаганда Пентагона.
Згодом у 1996 році Круз знявся у першій частині однієї з найдовших франшиз “Місія Неможлива”.
Сьогодні актору 61, а нова частина цієї франшизи — “Місія Неможлива. Розплата. Частина перша” з ним у головній ролі виходить в прокат уже 7 липня.
Також можна згадати його успішні мейнстримні історичні бойовики: “Операція “Валькірія””, де він зіграв організатора замаху на Гітлера німецького генерала Клауса фон Штауфенберга. А ще “Останній самурай”: стрічку про останнє повстання самураїв проти вестернізації Японії у ХІХ столітті.
Однак, окрім зйомок в мейнстримному глядацькому кіно, Круз працював з першим величинами авторського кіно в Голлівуді: Мартіном Скорсезе, Стенлі Кубриком, а свою роль у Пола Томаса Андерсона взагалі вважає найкращою в кар’єрі.
Про те, як на межі 1980-1990-х років Том Круз став серйозним драматичним актором авторського кіно, розповідаємо у сьогоднішній підбірці.
“Колір грошей”
- Режисер: Мартін Скорсезе
- Рік випуску: 1986
- Жанр: спортивна драма
У 1986 році Скорсезе дуже потребував грошей на свій скандальний проєкт “Остання спокуса Христа”. Тоді ж один з титанів старого Голлівуду Пол Ньюман запропонував йому зняти мейнстрімну стрічку про спортивний більярд.
Так з’явився фільм “Колір грошей”. Назва фільму – це алюзія на те, що долар і сукно більярдного столу мають однаковий відтінок зеленого.
Пол Ньюман зіграв старого більярдного наставника. А от головну роль – молодого та перспективного більярдиста виконав молодий і тоді ще маловідомий актор Том Круз. Для цієї ролі Круз займався з кращими тренерами з спортивного більярду. У фільмі він самотужки виконав майже усі більярдні трюки.
Стрічка вийшла комерційно прибутковою. Однак, того ж 1986 року вийшов “Топ ган” Тоні Скотта, який засунув на другий план всі інші ролі Тома Круза.
“Людина дощу”
- Рік випуску: 1988
- Режисер:Баррі Левінсон
- Жанр: комедійна драма
Баррі Левінсон насамперед відомий, як першокласний голлівудський сценарист, однак його режисерській роботи, як от “Доброго ранку, В’єтнам!” з Роббі Вільямсом чи “Одного разу в Голлівуді” з Робертом Де Ніро вважають хорошими прикладами, як працювати на межі комедії та драми.
Том Круз пощастило знятись у найбільш культовому фільмі Левінсона – “Людина дощу”.
Історія про молодика, який пропалює своє життя в казино і живе лише турботами про себе. І якому раптом треба опікуватись над малознайомим братом, який страждає на розлад активного спектру. Роль брата виконав Дастін Хоффман.
Такий дует не лише створив одне з найчуттєвіших кіно кінцях 1980-х, але й вперше в Голлівуді заговорив про життя людей з розладом аутичного спектру.
“Народжений четвертого липня”
- Рік випуску: 1989
- Режисер: Олівер Стоун
- Жанр: антивоєнна драма, байопік
Наприкінці 1980-х Олівер Стоун ще був видатним режисером, який осмислював американський досвід війни у В’єтнамі (в якій, до речі, особисто брав участь), а не проросійським пропагандистом та активним путіністом.
Тому зіграти у його фільмі “Народжений четвертого липня” у 1989 році було дійсно великою акторською удачою.
Круз перевтілився у Рона Ковіка — колишнього ветерана війни у В’єтнамі, який, повернувшись додому в інвалідному візку, став лідером антивоєнних протестів у США.
“Народжений четвертого липня” — це один з найпотужніший антивоєнних американських фільмів. Він показує, що за пафосними словами про подвиг та героїзм стоять бруд, піт, кров, смерті, психічні розлади та що гірше — політики, які набивають собі бали та бюрократи, які дивляться на людські долі, як на цифри.
І лише громадянське суспільство, яке не дає людині відчувати себе маленькою та безпорадною, дає змогу рухати це гігантський колом з байдужості та болю.
“Декілька хороших хлопців”
- Режисер: Роб Райнер
- Рік випуску: 1992
- Жанр: судова драма
Роб Райнер не найвідоміший голлівудський режисер. А от сценарист судової драми “Декілька хороших хлопців” Аарон Соркін — це визнаний гуру сценарної майстерності Голлівуду.
У цій драмі про безлад та свавілля у армії, що врешті призвели до смерті одного з морських піхотинців Тому Крузу дісталась головна роль — військового адвоката, лейтенанта Деніела Кеффі.
Його герой спершу хоче спустити справу “на гальмах”: домовитись з обвинувачення про невисокий термін і відправити своїх підзахисних у військову тюрму.
В нього є на це підстави: доказів вини на перший погляд вдосталь, та й взагалі він зайнятий більше бейсболом, ніж службою. Однак згодом герой Круза проводить справжнє розслідування, яке доводить невинуватість (принаймні у вбивстві) його підсудних.
Фінальна сцена судових дебатів між Крузом та його опонентами капітаном Россом (Кевін Бейкон) та полковником Джессепом (оскароносна роль Джека Ніколсона) стала однією з найкращих діалогових сцен в кар’єрі Тома Круза.
“Інтерв’ю з вампіром”
- Режисер: Ніл Джордан
- Рік випуску: 1994
- Жанр: містична драма
Задовго до появи “Сутінок” в Голлівуді зняли іншу велику “вампірську драму” про кровопивць. І вони у фільмі виглядали не як макабричні демони типу Дракули з фільму Френсіса Форда Копполи, а як істоти з людськими слабинками.
Головну роль вампіра Луї де Пон дю Лака, який розповідає про 200 років свого життя радіоведучому, тут виконує ще зовсім юний Бред Пітт.
А от роль його “вампірського батька” та компаньйона Лестата де Ліонкура дісталась уже відомій голлівудській зірці Тому Крузу.
Фільм став одним з найуспішніших 1994 року (рік, коли на екрани вийшли “Втеча з Шоушенка”, “Форрест Гамп”, “Король Лев” та “Кримінальне чтиво”). Стрічка обмежилася скромними оскарівський номінаціями за найкращу музику та роботу художника-постановника, але зібрала 223 мільйони доларів касових зборів.
“З широко заплющеними очима”
- Режисер: Стенлі Кубрик
- Рік випуску: 1999
- Жанр: еротичний трилер
Стенлі Кубрик — один з найзнаковіших режисерів другої половини ХХ століття. Працювати з ним завжди було ознакаою якості.
Том Круз і його тодішня дружина Ніколь Кідман змогли попрацювати у останній роботі великого режисера: еротичному трилері “З широко заплющеними очима”.
Історія про подружжя, яке втомилося один від одного. Це їх привело в закриту масонську спільноту, яка практикує ритуальні оргії. Цей фільм багато в чому вплинув і на появу “П’ятдесяти відтінків сірого”, і на конспірологічні романи Дена Брауна.
Для Круза ця роль стала особливою і через те, що після майже дворічних зйомок з Кідман, подружжя вирішило розлучитись.
Круз і Кідман ніколи не розголошували справжніх причин розлучення, а також навіть через майже четверть століття досі намагаються не перетинатися на публічних заходах. На думку деяких критиків, причиною цього могла стати якраз тривала робота над останнім фільмом Кубрика.
“Магнолія”
- Режисер: Пол Томас Андерсон
- Рік випуску: 1999
- Жанр: драма
Пол Томас Андерсон, також відомий, як ПТА – це один з найбільш потужних голлівудських режисерів авторського кіно.
В основу “Магнолії” стала міська легенда про парадоксальну смерть Рональда Опуса. Чоловік стрибнув з багатоповерхівки, але в польоті в нього втрапила випадкова куля, яка його вбила. Якби вона не втрапила, то Опус би лишився живий: внизу на нього чекали рятувальники з сітками, які б не дали розбитись від падіння.
Приблизно з таких абсурдних, але водночас досить філософських сюжетних ліній складається ця трьохгодинна епічна стрічка ПТА.
Круз виконав тут головну роль Френка Макея — успішного пікап-коуча, який випадково потрапляє в низку дивних подій.
На думку критиків та за словами самого Круза, його роль в “Магнолії” є найкращою за усю голлівудську кар’єру.
Ось, може вас зацікавить цим вечором
Ось про що ми пишемо в інших рубриках
Рецепти напоїв для зимових вечорів від бармена Максима Захарченка
Ліпка з глини, квізи, арттерапія і смачні вечері: гайд медіа «Цукр» для особливого вечора у Сумах
«Це вам не естрада»: музкритик Філ Пухарєв написав книгу. Ось топ-5 статей, щоб відчути його стиль
Вішліст до свят від редакції Вечір.Media. А ще вішліст-бонус від знавчині гастрономії Марії Банько
«Плануємо секс і це так круто!»: чи можна підвищити лібідо — пояснює сексологиня