«Вечір» презентував свій перший докфільм «Харків. Тихий центр». Фоторепортаж з показу

«Вечір» презентував свій перший докфільм «Харків.Тихий центр» про молодих людей Харкова, частину його культурної тусовки, яка посилює сучасний патріотичний вайб міста.

Понад 70 гостей прийшли в кінотеатр «Ліра» ввечері 10 серпня.

У фільмі кожен з героїв закохує у Харків через власний бізнес, творчість та волонтерство, до якого усі вони дотичні:

• тату-майстер, співвласник кав’ярні Олександр Кобзев
• шеф Микита Вірченко, засновник закладу української кухні «Трипіччя»
• художник Гамлет Зіньківський, роботи якого на вулицях вже є візитівкою Харкова.

На показ стрічки з Харкова вдалося приїхати двом героям: Олександру Кобзеву та Микиті Вірченку.

«Кайфовий показ. Дуже ламповий та домашній. Багато посміхались, сміялись і розмовляли. Інтерв’ю після показу зайняло стільки ж часу, скільки і показ. Велике різноманіття питань від базових до зовсім нетривіальних. В повітрі відчувалась щира зацікавленість», – каже Микита.

У фільмі він, серед іншого, розповідає, що «Трипіччя» годує людей українською їжею, використовує на 95% українські продукти з базару, рік поспіль майже щодня Микита ходить на базар.

«Кравчучка вже важливий елемент мого життя», – каже.

«У нас овербагато молоді в Харкові, – додає у стрічці Олександр. – Прикол Харкова в тому, що це гігантський волонтерський хаб. Вся культурна тусовка – дуже вмотивовані люди через кількість ракет, які впали на місто. Навіть по місту ідеш – люди сперечаються, хто більше вплинув на українську культуру – Курбас чи Стус. У Харкові, в центрі, ввечері».

Над фільмом працювали: режисер Лев Коротаєвський, журналістка Еля Серкожаєва та оператор Павло Бондаренко.

«Не маючи упереджень, ми жадібно прожили тиждень в Харкові, намагаючись набрати не тільки матеріал, а і вражень. Не як журналісти, скоріше як фотографи-аматори, – розповідає Лев Коротаєвський. – Ми хотіли, щоб у глядача виникло бажання потрапити туди, пошукати наш Харків, віднайти свій, знайти те, що ми приховали від нього».

Вільні після зйомок години Лев прогулювався містом, їздив на метро, шукав нові, не найкоротші, маршрути додому. 

«Мені було зрозуміло – нам місто не проковтнути. В цьому головний «конфлікт» цієї історії. У Харкові не одна тусовка, їх багато. Ми не показуємо «справжнє місто», а наче малюємо з окремих фрагментів казкове місто, внутнішній Харків», порушуючи географію і хід часу», – додає Лев.

Значною частиною гостей у залі були харків’яни. Ось вони підняли руки.

«Приємно, що стільки людей прийшло, що це зачепило людей, які прийшли, сподобалося, що вони не стільки питати хотіли, скільки самі говорити, дискутували. Кайф, що стільки харків’ян підтвердили, що на екрані – саме їхній, а не просто «справжній» Харків».

Наприклад, глядачі казали: «Дякую, ви Харків саме такий, як я очікувала», «Після фільму я захотіла подосліджувати саме ті місця, які показали».

Наступна презентація стрічки буде у Харкові. Стежте за анонсами на сторінках «Вечора» ✨

Ірина Андрейців

шеф-редакторка “Вечора”