Вечори як камерна сцена: про творчість, ностальгію та внутрішній баланс співачки TEREN

Яку роль у вашому житті відіграє вечір — це пора відпочинку, сім’ї, спорту чи творчості? Опишіть свій типовий вечір?

Після шуму дня вечір стає своєрідною камерною сценою, де народжуються думки.
Я або пишу нові пісні, або сиджу з келихом вина, дивлячись кіно чи просто споглядаючи місто.

Кого слухаєте вечорами, щоб відпочити, надихнутись — поділіться кількома улюбленими композиціями?

Це залежить від мого стану. Наприклад, зараз грає Florence + the Machine “Never let me go”, а нещодавно був на репіті альбом Teddy Swims.

Яка ваша пісня для вас особлива і ви б її радили послухати найближчого вечора, який настрій ви б хотіли, щоб вона дала слухачам?

Я би ввімкнула вам свій новий трек “Потяг”. Він для мене відчувається як літня ностальгія і мильні бульбашки.

У який би заклад пішли на вечерю або коктейль — які ваші улюблені страви або напої на вечерю?

Я би пішла у заклад, у якому музика не кричить, а обіймає. Наприклад, Vino e Cucina – осередок Італії в Києві. Зі страв – червоне вино і щось мʼясне.

Чи є у вас вечірній ритуал з вечірнього догляду за собою або впорядкування думок, збереження внутрішнього балансу?

У мене немає особливих вечірніх ритуалів: я не з тих, хто запалює свічки чи медитує. Мій вечір залежить від настрою. Сьогодні це може бути келих вина в тиші, завтра – веселощі в жіночій компанії. Баланс у тому, щоб бути різною.

Чи є у вас вечірні місця сили, де вам добре, спокійно і гарно — вулички, міста, локації тощо?

Я нічна людина, і моє місто сили – це нічне місто загалом. До війни дуже любила кататись чи прогулюватись вуличками. На жаль, зараз місто не має такого вайбу, можливо, тому я часто почуваюсь безсилою.

Пригадайте особливий вечір з ваших подорожей Україною чи світом? Чому запам’ятався і що у ньому було особливого?

Якось ми з подругою були у Відні і захотіли ввечері поїсти кавуна на природі. Взяли з собою ковдру, пішли вибрали найбільший кавун, який ми вдвох могли б донести, і пішли в парк. Наїлись кавуна, і вся романтика закінчилась на моменті, коли нам дуже захотілось в туалет (сміється), і ми бігли через всі кущі в парку в пошуках якогось закладу, у якому можна скористатися вбиральнею.

Якщо випадає нагода подивитись фільм / серіал / ютуб ввечері, то що дивитесь — порадьте кілька улюблених фільмів або каналів на вечір? Чому вони для вас цінні?

Зараз я прям поглинаю новий сезон “Sandman”. Другий сезон я чекала 3 роки, і для мене це мабуть найкраще, що існує. Загалом, коли є бажання подивитись щось – повертаюсь до моїх особистих культових серіалів, як от “Секс і місто” або “Відчайдушні домогосподарки”. Вони цінні тим, що в них багато правди між рядків, і кожна жінка знайде себе в тих героїнях. Для мене – це безтурботний настрій і краса водночас.

Якщо читаєте вечорами, то поділіться, що читаєте зараз або останньою книгою, яка вас вразила?

Зараз я читаю серію книжок про Корморана Страйка авторки Роберт Ґалбрейт (один з псевдонімів Джоан Роулінґ). Це дуже продуманий детектив з любовною історією, але вона там другорядна, і мені дуже подобається, що події там розвиваються не дуже швидко, слоуберн, який приносить більше задоволення, ніж стрімкий розвиток сюжету.

Коли лягаєте спати і прокидаєтесь зазвичай? Чи висипаєтесь? Якщо не можете заснути, то чи є якийсь прийом, щоб швидше заснути?

Лягаю пізно, адже вечір і ніч – мій час сили, я можу пів дня пролежати, а вночі проробити багато роботи. Зазвичай засинаю біля 2 ночі, якщо без тривог. Для того, щоб виспатись мені достатньо годин 7. Головний прийом, щоб швидко заснути – відкласти телефон, бажано в іншу кімнату, і просто, як в дитинстві, лягти і закрити очі.

Продовжте фразу — «Ввечері я ніколи не…»

Ввечері я ніколи не планую лягти спати рано.

Якби у вас були необмежені можливості у проведенні вечора — як, де і з ким би ви його провели?

Десь на березі моря, де не треба нічого пояснювати, поряд з людьми, які відчувають все без слів. Живий вогонь, музика з портативної колонки і вечір без графіків, без масок, без кордонів.

Щоб ви хотіли сказати людям, щоб підтримати їх нинішніми вечорами — з тривожними новинами, переживаннями за близьких, ночівлею в метро і сховищах?

Я б сказала, що світ дуже жорстокий, але добро в кожному з нас – це теж зброя. Навіть сидячи у сховищі можна мріяти, а мрія – це вже напрямок руху, а рух – це вже маленька надія.