28 Грудня, 2024
вечорниці
У вільний доступ виклали книгу «Витоки. Путівник українськими звичаями» — ось 5 вечірніх традицій з неї
Автор: Артем Кузьменчук
А ви знали, для чого у деяких регіонах України у Святвечір дмухали на лаву чи стілець, перш ніж сісти? Щоб не привалити рідну душу, як прилітала на вечерю!
А на вечерю до Варвари могли подати «ліві» вареники: з вовною, часником чи борошном. Якщо попався останній якому хлопцю, то все — прозвуть «пирхуном».
Це лише кілька фактів з нового путівниками зимовими святами «Витоки. Путівник українськими звичаями» від Zagoriy Foundation.
Вечір.Media розповідає, як він з’явився і публікує 5 вечірніх традицій з книги.
Хто і для чого створив путівник «Витоки»?
Путівник «Витоки. Путівник українськими звичаями» розробив і виклав у вільний доступ Zagoriy Foundation сімʼї Загоріїв.
Місія фонду — реалізовувати позитивні сценарії розвитку України.
А путівник створили для повернення українських традицій у корпоративну культуру України — в офіси, тімбілдінги, родини працівників і клієнтів
У книзі є гайд, як інтегрувати українські традиції у корпоративне життя. Допомогли фонду у цьому етнографи, культурологи і історики.
Катерина Загорій
співзасновниця родинного благодійного фонду Zagoriy Foundation
Коли ми, як нація, об’єднані спільними традиціями та уявленнями про минуле, ми отримуємо здатність разом уявити своє майбутнє, як спільнота, як родина. Саме цьому присвячений наш проєкт «Витоки».
Мріємо про те, щоб українські компанії стали не просто місцем роботи та місцем створення українських товарів та послуг, а простором, де бережуть українське, досліджують наше спільне коріння у всій його різноманітності.
Ми не закликаємо вас переносити родинні свята до офісу, але спонукаємо до дослідження і віднайдення тих традицій, які найбільше резонують із вами.
Вечір.Media прочитав книгу «Витоки» і з дозволу фонду публікує 5 вечірніх українських традицій з неї.
Вечірні лови хлопців і дівчат на Катерину
У розділі про 24 листопада день вшанування Великомучениці Катерини йдеться про вечірню забаву.
«Після такої вечері влаштовували забави, але без танців. Найвідоміша гра: хлопцеві завʼязували очі, дівчата розбігалися по хаті, подаючи голос».
Вареник з монетою на удачу або «пирхун» з борошном
У розділі про 4 грудня Свято Варвари (заступниця жінок, народне жіноче свято) йдеться про святкову вечерю з квестом:
«Дбали аби на столі були вареники, та з такими начинками, з якими й не снилося! Чорниці, коноплі, картопля, груші, боби, пшениця, капуста, каша, мак — ними начиняли страву і кликали хлопців на вечерю. Ті мали принести із собою наливку чи медівку.
Однак, сівши за стіл, хлопці не спішили смакувати, адже знали, що десь серед них є «ліві» вареники з неїстівною начинкою — часником, клоччям, вовною, навіть монетою. Апогей такого бешкету — це пирхуни, вареники з борошном замість начинки.
Якщо хлопець необачно зʼїв такого смаколика, то вже діставав прізвисько Пирхун, часто на все життя
Якщо ж комусь трапився вареник із монетою, то був хороший знак».
Дмухали на лаву, щоб не привалити рідну душу
У розділі про 24 грудня щодо Святвечора йдеться про те, що у цей день намагались нічого не їсти аж до вечора.
А коли сідали за святковий стіл, то вірили що до сім’ї у цей момент спускаються душі родичів
«Подекуди промовляли: «Приходьте всі душі, які відійшли від нас. Просимо всіх на вечерю!», — а на стіл могли класти зайві ложки, або ж ці ложки застромляли за перевесло Дідуха.
Про шанобливе ставлення до душ померлих родичів свідчила традиція продмухувати місце, куди сідали, аби не привалити якусь душу, які, за віруваннями, сходилися в цей вечір до хати».
Кликали до столу вовків й ведмедів, хмари й морози
У розділі про 24 грудня щодо Святвечора також сказано, що існує традиція закликати до святої вечері різні негативні явища і так боротись з ними.
«Формою боротьби з лихими силами було закликання їх на святу вечерю.
Запрошували різні природні стихії (бурю, хмару, лихі морози, палючі промені), представників тваринного світу (вовків, ведмедів), мольфарів, градівників
На Гуцульщині господиня готує спеціальну миску, куди кладе по ложці з 9 страв, зверху кладе калач, у нього ставить чарку з водою та медом, зверху кладе горіхи та яблука, подекуди ставлять у калач свічку.
Після того, як господар почастував тайною вечерею худобу, бере цю миску й сокиру та виходить на вулицю і запрошує на вечерю.
Запрошує тричі, а опісля каже: «Як зараз не йдете, то щоби повік-віків не приходили». Опісля заходили в хату і примикали двері».
Завантажити книгу «Витоки. Путівник українськими звичаями».
Ще про вечори традицій:
