Чи винні магнітні бурі та повня у тому, що я не можу заснути? Пояснюють науковці

Якщо вам колись було цікаво дізнатись чи впливають магнітні бурі, спалахи на сонці, повня чи місячні та сонячні затемнення на організм людини, а конкретніше – на сон, то ви напевно гуглили ці питання. 

Ймовірніше за все після проведення такого «інтернет-дослідження» зрозуміліше вам не стало, бо чітких наукових відповідей не отримали. 

Натомість потрапили у вир езотерики і сумнівних припущень, а ваші рекомендації тепер пропонують тікток-тарологів, біоенерготерапевтів та безкоштовне створення натальної карти. 

Ба більше, навіть якщо ви шукатимете інформацію англійською мовою не у звичайному пошуковику, а на спеціалізованих академічних агрегаторах, деякі питання залишаться без відповідей. Чому це так і які відповіді у нас все ж є – далі у тексті.

Чи впливає фаза місяця на якість сну? 

Вплив місяця на живі організми (як і інші ритмічні процеси) досліджує хронобіологія. Місячний цикл є одним з прикладів зовнішніх ритмів.

 Існує навіть окремий термін для опису такої ритміки: циркалунарна.

 Коли ж говоримо про людей, то до природних факторів додаються соціальні та техногенні. Тому знайти причинно-наслідкові зв’язки стає складніше. 

Науковці спостерігають тенденцію до скорочення кількості та якості сну під час повні. Припускають, що тут спрацьовують кілька напрямків впливу місяця на планету та людей: зміна ступеня освітлення вночі, вплив на електромагнітні характеристики та гравітацію. 

Від яскравішого світла вночі ми можемо захиститись масками для сну чи блекаут-шторами. Поки важко сказати, котрий із трьох чинників є основним, це ще досліджують. 

Також науковці вважають, що частина людей може мати генетично зумовлену вищу чутливість до фаз місячного циклу. У той час як в інших людей цієї особливості нема – у процесі еволюції така чутливість перестала бути важливою.

Детальніше про сучасні погляди на вплив місяця можна послухати у відео на каналі Наукпопіл.

А як щодо сонця?

З приводу впливів сонячних спалахів та магнітних бурь – все ще складніше. Є окремий науковий напрям – геліобіологія, який досліджує вплив цих факторів на живі організми. Та чіткої доказовості і тут бракує.

 На початку цього року вийшов огляд літератури, присвячений впливу сонячної активності на здоров’я та циркадні (добові) ритми людини.

Однак більшість робіт, які аналізуються у цьому огляді, є або застарілими, або недостатньо доказовими. І автори самі зазначають, що деякі обговорювані дані можуть бути спірними чи навіть сумнівними та потребують подальшого вивчення.

 Однак, певні тенденції можна спостерігати і тут.

Наприклад, вона вже психологічно налаштована, що коли повідомляють про сонячну активність, то має якось по-особливому почуватись.

 З потенційних механізмів саме біологічного впливу магнітних штормів найбільше обговорюються нейроендокринні зміни, у тому числі вплив на метаболізм мелатоніну та інших гормонів.

Також звертають увагу на стан серцево-судинної системи та показники крові. На клітинному та молекулярному рівні досліджуються процеси пошкодження ДНК та репарації (виправлення цих пошкоджень). Коротко сучасні погляди на вплив сонячних спалахів на здоров’я – тут.

Важко стверджувати, який саме внесок робить космічна погода у якість сну.

Та ви можете відстежити ті фактори, які турбують саме вас. Заведіть щоденник сну, туди записуйте як довго та чи добре ви спали.

Через деякий час матимете досить даних, щоб зрозуміти: вам погано спиться, бо настала повня чи тому, що сусіди допізна галасують?

Також не треба забувати про сезонні варіації потреб у сні. Зараз, після осіннього рівнодення ми якраз заходимо у частину року, де ці потреби можуть збільшуватись.

А ще про вплив емоційного стану та зовнішніх загроз на якість сну. Припускаю, що для українців нічні повітряні тривоги – більш вагомий фактор зниження якості сну, ніж космічна погода.

Маслова Ольга

кандидатка біологічних наук, письменниця та радіоведуча