Як проводить вечори солдат сил ППО та кухар Ярослав Гулак: вечеря як згадка про дім, мрії про ванну і дзвінки рідним

Ярослав Гулак, позивний “Мудрий” — заряджаючий, солдат зенітно-ракетного дивізіону ППО.

Коли є можливість, Ярослав готує для побратимів та веде про це блог у TikTok.

Його рецепти польової кухні та жарти зібрали авдиторію вже понад 50 000 підписників.

До 2022 року Ярослав працював на круїзних лайнерах, займався набором людей в екіпажі.

Чоловік до останнього не вірив у сценарій великої війни.

А коли це сталось, то пішов у військкомат і став добровольцем. Каже, що він цивільний, який відкидає саму ідею війну. Але вчинив так, як вважав за правильне. 

Про те, як це — готувати вечерю в польових умовах та створювати відчуття дому за допомогою їжі, Ярослав розповів “Вечору”. 

Коли вечір

У нас немає чіткого розмежування на вечір, ранок, обід. Працюємо нон-стоп, залежно від ситуації на фронті.

Поняття «вечора» тут не існує, як і режиму харчування. 

Якщо ми не на бойовій позиції, то умовний вечір починається з вечерею та вечерухою.

Після відпочиваємо та лягаємо спати. Я не люблю темну пору, бо стає якось некомфортно, та важче боротися з втомою.

Вечірні звички у цивільному житті і в армії — абсолютно різні. Тут все по іншому.

Якщо ти на ППД, то живеш в якомусь приміщенні з побратимами. Звісно, що такі моменти, як білизна або особиста гігієна, в таких умовах стають чимось міфічним.

Коли ти на бойовій позиції, то живеш фактично в землі посеред посадки.

Переміщуватись доводиться часто, тому організувати якийсь мінімальний побут не вдається. А саме за цим я сумую найбільше.

Мені подобається, коли все на своїх місцях, всього вдосталь.

Кожен день я чекаю дзвінка родині, це робить мене щасливим. Намагаюся дзвонити кожен день, якщо є можливість або дозволяє зв’язок.

На більше просто не вистачає сил. Хоча намагався і читати, і дивитися фільми вечорами. 

Засинаю швидко зараз, хоча до армії з цим були проблеми.

Тут це досить небезпечно, але виснага дає про себе знати.

Про куховаріння для побратимів

Готую тільки поза бойовою роботою. В бойових умовах харчуємось тим, що нам привозять.

Або готуємо самі з продуктів, які не швидко псуються і які можна замовити поштою: сухі супчики, каші тощо. 

У містах зосередження вже даю волю фантазії, і готую з того, що є в наявності. Зазвичай, дивлюсь на набір продуктів, з яким маю працювати, з цього розробляю меню. Найбільше жартують бійці, коли готую їм гороховий суп. 

Якщо маю готувати для хлопців, то ввечері шукаю ідею для сніданку, гуглю, читаю про страви, які можуть підійти під мій набір інгредієнтів.

Якщо є можливість, то відповідаю на коментарі у TikTok. Але зараз маю багато бойової роботи, тому практично немає можливості створювати новий контент.

Незвичайні вечері у нас тут практично кожен день, всього і не згадаєш. 

Яскравий відбиток залишила різдвяна. Тоді я вперше в житті зробив вареники від початку до кінця.

Рецепт старий, його писала мені дружина. Вийшло нереально смачно: ніжне тісто, пікантна та насичена начинка, сметанка.

А ще того вечора ми запікали свинину в землі. Ідея та реалізація була побратимів, я так ніколи не готував м’ясо. Вийшло ніжно та соковито. Обов’язково спробую у цивільному житті. 

Улюблена страва побратимів — смажена картопля. Я її ріжу соломкою та смажу зі скоринкою. Обов’язково додаю часник.

Подаю з салатиком або консервованими овочами. Це нереально смачно навіть мені, хоча я не їм смажену картоплю.

Мені також важливо, щоб були додаткові закуски до страв: до борщу — сало, до других страв — імпровізований салат або нарізка тощо. 

Зазвичай хлопці стримані в компліментах, яскравих відгуків щодо їжі не пам’ятаю.  Але деякі кажуть, що так смачно не їли навіть вдома.

Для мене це найвища оцінка.

Блог у TikTok 

Блог у TikTok — передусім мій власний спосіб підтримання самого себе у позитивному руслі.

Для мене вся ця історія навколо, м’яко кажучи, некомфортна. До того ж, я в довоєнному житті ніколи не був сміливим відчайдухом.

Деякі речі мене лякають навіть після року на війні. Але я щасливий, що моя усмішка і специфічний кулінарний гумор комусь підіймає настрій та відволікає від сумних думок в цей нелегкий час.

Ввечері я ніколи не їм після шостої. Навіть в бойових умовах.

Найкращий вечір у житті — вечеря на березі якоїсь водойми в Житомирській області. М’ясо, вино, місяць на небі. Бляха, я зараз заплачу. Я навіть смак того всього у роті відчув (сміється).

Моя улюблена страва на вечерю — борщ. Я вечеряю рано в нормальному житті. Тому моє меню зазвичай складається з борщу або супу. Борщ я обожнюю як готувати, так і їсти. Для мене це ціла церемонія.

У вечір перемоги над Росією хотів би випити склянку гарного віскі та просто побути в тиші. 

Артем Кузьменчук

головред «Вечора»