«За будь-який двіж, але іноді так потрібен спокій»: вечірній відпочинок та мрії про фіт з Біллі Айліш співака OSTY

OSTY — молодий український співак з Дрогобича. 

18-річний співак записував і викладав кавери у соцмережах. Там його помітила продюсерка лейблу Nebo Music Катерина Шевченко.
Запропонувала переїхати в Київ і працювати разом. 

«Які продюсери? Який Київ? Тебе там, взагалі, на органи здадуть!», — опирались батьки співака. А коли познайомились з продюсеркою, то відпустили. 

Зараз OSTY створює хіти з Клавдією Петрівною на сотні тисяч прослуховувань. 

Вечорами дивиться TikTok, серіал «Щоденник вампіра», їсть фастфуд та відпочиває від людей. 

Далі — його пряма мова.

Мама співала й грала на бандурі, тато — на акордеоні

Ріс у сім’ї, де люблять музику. Мама співала та грала бандурі, тато трохи грав на акордеоні. Бабуся і дідусь співали, сестри знаються на музиці. 

Коли було 10 років, то пішов у музичну школу. Грав на скрипці. Потім спробував трубу, тромбон, танці, малював та співав у церковному хорі.

Музику у сім’ї любили, але ідею музичної кар’єри не підтримували, — «Музикант — це той, хто розважає на свята». Такий був настрій й перед вступом у коледж: ким завгодно, але не музикантом. 

Але в останній момент вирішив ризикнути й обрав музичний шлях. Мама підтримала. Далі «пішло-поїхало» і з’явився OSTY.

Зараз навчаюся в Київській академії циркового та естрадного мистецтва на вокаліста. Але найбільше люблю робити аматорські фотографії того, що мене оточує. 

Все, що бачу щодня — у мене ніби в кадрі. Друзів люблю фотографувати. 

Було багато переживань: чи все правильно роблю, чи на вірному шляху? Може роблю помилку з музичною кар’єрою? 

А зараз вважаю, що все, що стається — до кращого. Радію, що обрав творчий шлях.

Мене надихає Біллі Айліш, от би фіт з нею записати!

Натхнення ловлю звідусіль, аби був правильний настрій. 

Надихають схід та захід сонця, краєвиди, пейзажі. Можу після такого моменту сісти та написати пісню за годину. Але може текст і місяць писатися. Це чистий рандом. 

Надихає Біллі Айліш. 

Знаю всі її пісні на пам’ять. Мрії побувати на її концерті або фіт навіть фіт записати. 

Ще імпонує, як вона спілкується з фанами, яка вона особистість. Хочу взяти на озброєння її способи комунікації у спілкуванні зі своїми фанами.

OSTY — це від імені Остап

Назвався OSTY, це від мого імені Остап. Трохи змінив кінцівку, вийшло мінімалістично, по-американськи. Вийшло супер. 

Люблю пісні, над якими можна подумати. Зараз пишу такі, зовсім скоро почуєте нову пісню з глибоким сенсом для мене у новому для мене амплуа.

На вечір раджу мій ліричний трек «Океан». Подобається візуалізація до нього у вигляді мультфільму на моєму каналі у ютубі. 

Весь новорічний альбом «Свято» було важко писати. Здавалося, що все вже давно заспівано на цю тему. Але бажання творити перемогло. 

Випустив чотири вайбові, теплі та сімейні пісні, альбом став «провісником свята». 

Буду радий почути їх під час різдвяних свят або якщо ці пісні сподобаються людям і їх співатимуть. 

Їх можна послухати й літнього вечора, знайти свої сенси, а взимку створити з ними святковий настрій.

Війна нас всіх змінила: думаю, що ми стали більше цінувати момент «тут і зараз», ним насолоджуватись. 

У моїх вечорах немає нічого зайвого

Вечір для мене — це перегляд Tik-Tok, спілкування з друзями, але винятково у переписці, не люблю говорити телефоном. І це відпочинок від соціуму.

Невеликі підсумки дня та нічого зайвого.

Рідко з кимось розділяю вечори. Зазвичай віддаю перевагу побути самому за переглядом серіалів, люблю комедії, жахи, різні ток-шоу на ютуб дивитись. 

Купив кілька книг і далі п’ятої сторінки не доходив. Читати книги — то не моє. А от серіали й фільми люблю. 

Раджу на вечір «Щоденники вампіра». Варто подивитися тим, хто любить фантастику.

Особливий серіал, який мені сподобався та я його регулярно передивляюся. Люблю різні містичні штуки, паранормальні явища, які там зображено.

Їжу зараз тільки замовляю. Пробував сам готувати якось — ні, не склалось. 

Мій вечірній ритуал — побути наодинці, щоб розслабитися. 

Вдалий вечір завжди різни, все залежить від настрою. Це може бути якась тусовка з друзями, або коли сам посидів вдома. 

Частіше надаю перевагу другому, бо мені так комфортніше, я та людина, яка «за будь-який двіж», але часом хочу спокою.

Запам’ятовуються вечори через те, що мені в моменті було дуже комфортно саме в цю мить. Я живу моментами та спогадами. 

Ввечері я ніколи не закриваю вікно, бо мені завжди жарко, що взимку, що влітку. 

Вечір в день перемоги я точно проведу в колі друзів. Ми будемо щасливі, але пам’ятатимемо якою ціною. Потім, через декілька днів, я б хотів зібрати моїх фанатів разом та поспівати пісень. 

Віта Корнієнко

журналістка «Вечора»