Спортивна драма на 8,5 з 10: рецензія на фільм «Залізний кіготь», який зараз іде в кінотеатрах

Спортивна драма «Залізний кіготь» про сімейну династію техаських реслерів фон Еріх Шона Дуркіна недощавно вийшла в прокат.

Кінокритик Ігор Кромф уже подивився фільм і готовий розповісти, чому він здатен розбивати серця і навіщо цей фільм дивитися батькам із дітьми. 

• Наразі на сайті-агрегаторі рецензій Rotten Tomatoes глядацький рейтинг складає 94% свіжості на основі понад 1000 оцінок
• На сайті Metacritic рейтинг фільму складає 73 зі 100 на основі 45 рецензії.
• На сайті IMDb станом на 10 січня оцінка фільму складала 7,7 з 10. 
• Кінокритик Ігор Кромф оцінює фільм у 8,5 з 10. 

Що таке спортивні драми

Спортивні драми — один із доволі популярних жанрів в американському кінематографі.

Щороку виходить кілька фільмів про драматичні історії життя спортсменів з різних видів спорту.

Вперше спортивну драму випустила студія А24, яка спеціалізується на зніманні авторського кіно, яке може зацікавити широку глядацьку аудиторію.

Увага, в огляді можуть бути спойлери.

Легендарна техаська родина – і це не про Бушів

«Залізний кіготь» – історія про легендарну родину реслерів фон Еріх (справжнє прізвище Аддкінсон), три покоління яких присвятили себе цьому виду боротьби.

Історія починається з життя голови сімейства Фріца фон Еріха.

Він  починав кар’єру на межі 1950-1960-х років, однак основні сюжетні події відбуваються у 1980-х і присвячені другому поколінню реслерів фон Еріхів.

А саме – дітям Фріца, братам Кевіну, Керрі, Девіду та Майку.

Спортивна драма – жанр доволі традиційний і має, як правило, два напрямки розвитку сюжету:

1) мотиваційна історія про те, як людина за допомогою силових якостей вийшла зі складної ситуації, перемогла себе і стала чемпіоном у якомусь видів спорту. 

Канонічний приклад – «Нокдаун» Рона Говарда. Історія про реального боксера Джим Джея Бреддока.

Він, попри солідний для спорту вік та травми, погодився взяти участь у боях за світове чемпіонство. Це був єдиний шлях витягти родину зі злиднів Великої Депресії.

Бреддок переміг і став національною гордістю штату Нью-Джерсі та ірландської діаспори у США.

2) Інший варіант розвитку сюжету – через складнощі людина досягає піку кар’єрного розвитку, а далі щось йде не так і врешті призводить до падіння героя. 

«Залізний кіготь» – така історія. Брати фон Еріхи у 1980-х роках були найбільшими зірками реслінгу, однак до кінця 1980-х ця династія занепала, а наразі живим лишився лише Кевін фон Еріх. Троє братів фон Еріх покінчили життя самогубством. 

Родинне прокляття сімейного аб’юзу

На початках своєї кар’єри батько сімейства Фріц фон Еріх (його грає Голт МакКалані, який вже грав суворого батька сімейства в серіалі «Мисливці за розумом» Девіда Фінчера) мав дві визначальні риси у боротьбі:

1) вітався нацистським привітанням

2) мав особливий прийом «залізний кіготь».

Це коли противнику здушують череп подібно до хватки хижого птаха. 

Нацистські привітання були не політичною позицією Фріца, а епатажною частиною його образу. Типове явище у реслінгу, де спорт тісно поєднаний із шоу, що часто має гротескно-комічний характер.

Фріц створював образ «злого німця» і саме для цього він змінив своє прізвище Аддкінсон на фон Еріх. Існує думка, що це нібито наклало на родину реслерів сімейне прокляття. 

Однак режисер Шон Дуркін показує, що родинне прокляття фон Еріхів мало не містичну природу, а соціальну. 

Свою родину Фріц збудував на принципах жорсткої та суворої патріархальності, де слово будь-кого немає жодного значення, коли йдеться про його погляди.

Постать фон Еріха в родині була поза критикою, а його рішення виконували без обговорення. Сам же Фріц у фільмі зображений як типовий обмежений у світосприйнятті сімейний тиран. 

Його сини займались реслінгом не тому, що мріяли бути професійними борцями, а тому що їхній батько мріяв про це.

Свого часу, не отримавши титул чемпіона світу у важкій вазі, Фріц компенсував власні нереалізовані амбіції у синах.

І якщо Кевін та Девід хотіли займатись реслінгом із самого початку, то Керрі та Майкл не планували такої кар’єри. 

Усі брати жили в токсичній атмосфері безкінечного пресингу, яку «родинний патріарх» зводив до тези, що його сини повинні бути найсильніші, найспритніші та найбільш успішні. При цьому кожну перемогу синів Фріц підносить як свою власну.

Натомість коли відбуваються проблеми в родині, які він, як «голова сімейства» мав би вирішувати, Фріц зазвичай «умиває руки», ховаючись за фразами: «Ви хлопці, повинні самі вирішувати все», або «Ви брати, повинні самі розібратись між собою».

Дуркін згадує і те, що Фріц непогано заробляв на власних дітях, але ділитись цим не спішив. Врешті, така атмосфера і призводить до того, що сина Фріца фон Еріха по черзі вчинили суїцид. 

Недорозказана історія 

Дуркін тактовно працює з історію цією родини.

Місцями це бажання говорити обережно переходить в намагання не проговорювати відомі та очевидні скандали.

Наприклад, Дуркін ігнорує історію про два шлюби та аліменти Девіда фон Еріха, а також побічно розповідає про його смерть від хвороби, не проговорюючи поширену версію, що хвороба Девіда була спричинена його наркозалежністю. 

Так само Дуркін опускає момент, що Керрі фон Еріх мав дружину та доньку. 

Окрім того, режисер згадує про найстаршого брата фон Еріхів – Джека-молодшого, який помер шестирічним від удару струмом. І при цьому мовчить про наймолодшого брата – Кріс фон Еріха. Він страждав через недостатню для реслінгу фізичну форму та врешті на тлі депресії та наркозалежності покінчив життя самогубством.

Такий підхід викликає подив, адже, будуючи фільм на реальних подіях, Дуркін нехтує низкою важливих реальних подій. 

Криза маскулінності

«Залізний кіготь» – це також і драматична історія про кризу маскулінності. Головний герой – Кевін фон Еріх, найбільш здібний реслер, який найбільше «горів» цим заняттям.

Наразі це єдиний живий син Фріца фон Еріха. Дуркін досліджує найбільше і розкриває його історію і як члена сімейства, і те, як він будував власну родину.

Історія Кевіна – класичний приклад кризи маскулінності. Дуркін атмосферно зображує Техас у 1980-ті роки – найконсервативніший американський штат у розквіт правління республіканців (спершу Рейгана, а потім Буша-старшого).

І Кевін стає одним з «культурних героїв» цієї епохи: малоговіркий атлет, у якого на першому місці сімейна честь (на темі помсти за образи родини часто вибудували реслерські шоу за участі фон Еріхів).

Кевін дійсно вірив у ці принципи, а батько здавався йому непогрішним авторитетом. 

Та чим частіше помирали його брати через батьківські амбіції та недогляд, тим більше батько проявляв деспотичність. Тим більше Кевін намагався відійти від образу «техаського ковбоя». 

У цьому контексті є важливим момент сімейного життя Кевіна, який в середині 1980-х років одружився з Пем Аддкінсон.

Вони досі живуть у шлюбі. 

Спершу Кевін відсторонювався від власної сім’ї, вважаючи, що насамперед важливі ролі сина та брата, а не чоловіка та батька.

Та врешті повернення до сім’ї рятує чоловіка. Йому треба було виходити з консервативно-мускілінного світогляду, щоб не втратити дружину та дітей. 

У фіналі фільму Кевін спостерігає за грою у футбол власних синів (які теж  стали реслерами) і плаче, тому що згадує, як так само грався з уже померлими братами.

Кевін вибачається перед синами, «чоловіки не плачуть», а сини, які не зростали у токсичному середовищі, говорять «тату, та всі плачуть, навіть ми постійно плачемо». 

Така от трансформація Кевіна на емпатійного та люблячого батька і чоловіка, який забирає дітей зі школи та готує вечерю, поки дружина на роботі, однак йому ще складно повністю прийняти ці зміни.

Фільм для сімейного перегляду

Коли говорять про фільми для сімейного перегляду, зазвичай мова про мотивуючі та добрі історії або комедії з м’яким гумором та стійкими цінностями дружби, любові, родини.

Однак «Залізний кіготь» – теж прекрасне кіно для сімейного перегляду, яке може мати можливо і тригерний, але все ж терапевтичний ефект.

Адже за спортивною драмою про злети та падіння легендарної родини реслерів є історія про наслідки аб’юзу та токсичності в родині.

Оповідь про те, чому не варто втілювати свої нереалізовані мрії у власних дітях за будь-яку ціну.

Кромф Ігор