Авторка каналу “Ці блядські історії” стає ведучою рубрики “Під ковдрою”: що особливого в таємничій пані М.

Від редакторів “Вечора”:
Теми про стосунки та секс є складними: аби такі матеріали були добрими, автору треба збалансувати особистий досвід (свій чи персонажа), експертність та довірливим, майже інтимним тоном розповісти читачам. 

Бажано ще простими словами і коротко. “Вечору” пощастило зустрітись з такою авторкою — це фахова медійниця, яка веде Телеграм-канал “Ці блядські історії”, таємнича пані М. Вона за доказову медицину, здоровий глузд і такі ж стосунки між людьми. Пані М. працюватиме над темами для жінок і чоловіків про тіло, секс, стосунки здоров’я, потреби і їхнє задоволення, враховуючи як особисті досвіди свої та інших, так і дослідження та науково-популярну літературу й експертів. 

Ми попросили пані М. розказати про себе і заохочуємо вас ставити питання — для збереження анонімності додаємо гугл-форму. Ваші запити напряму впливатимуть на подальші теми. Далі — пряма мова самої пані М.

Якби п’ять років тому хтось сказав мені, що  буду писати про секс, тестуватиму іграшки і багато говоритиму про оргазми, любов до себе та прийняття свого тіла, то я б подумала, що ця людина трохи тю-тю. Тоді я намагалася знайти притомний спосіб вийти з надто довгих і не дуже здорових стосунків — і хоча б не поїхати мізками. І таки пішла — без плану, запасу грошей, без роботи, бо розуміла: ще трошки такого “життя”, і я помру.

Перші півроку взагалі не думала про щось тілесне: продовжувала перебувати в шоці від свого вчинку, ходила на спорт, пила каву з дівчатами, несподівано знайшла одну роботу, іншу собі придумала і була максимально щаслива від життя. 

Якогось вечора ми з дівчатами святкували день народження однієї з них і, звичайно ж, говорили про хлопців. Подруги розповідали про свої побачення, ми сміялися над історіями, а от я не мала що розповісти. І от у веселому настрої повертаюся додому, в мені кілька келихів шампанського — і вирішую зареєструватися на сайті знайомств. Пригадую, що написала тоді гострий опис, додала купу фото і з почуттям виконаного обов’язку лягла спати. 

А вранці я прокинулась не лише з головним болем від шампанського, а й купою повідомлень від дуже різних чоловіків. Спершу трошки офігіла, потім злякалася, а тоді вирішила повідповідати тим, хто найбільше сподобався — і ні в чому собі не відмовляти.

Для мене це було максимально дивно і дуже незвично: за час дев’ятирічних стосунків я була переконана, що не можу подобатись нормальним чоловікам, що моє тіло — страшне та непривабливе, що товста і до мене неприємно торкатися. А тут несподівано отримала шквал захоплення усіма тими частинами тіла, про які раніше чула лише негативні коментарі. Навіть думала, що ці чоловіки — привабливі, з спортивним тілом, молодші за мене, високі, широкоплечі, дуже красиві — явно збоченці: бо як Я можу подобатись таким, як ВОНИ. Правда, прикинула, що згідно з статистикою серед них все-таки можуть бути нормальні — і таки вибрала найідеальнішого для себе та пішла на перше побачення.

І це було неймовірно! Я отримала саме те, чого потребувала: захват, чудове чоловіче тіло, розкішний секс, багато дотиків, обіймів, поцілунків. Він дивився на мене як на довгоочікуваний подарунок чи на якусь коштовність, яка несподівано потрапила йому до рук. І це стало для мене початком зцілення.

Потім було багато інших побачень, якісь вдалі, якісь не дуже — та всі вони допомагали мені впевнитися: зі мною все добре, я чудова людина, приваблива жінка, цікава співрозмовниця і класна коханка. Я — окей.

Тепер вже я мала купу історій, які можна розповісти подругам під келих-другий вина, та їх явно не напишеш у ФБ. На жаль, ми все ще живемо в суспільстві, де сексуально активна жінка, особливо якщо їй під сорок і вона трохи вивалюється за прийнятні розміри, піддається сильному осуду. Саме тому в одній з розмов з приятелькою і виникла ідея розповідати свої історії анонімно, бо мовчати я про них вже не могла.

Думаю, чесність – це моя суперсила. Так і народився телеграм-канал “Ці блядські історії”. Спершу там були лише пости про побачення, та з часом я зрозуміла, що маю що сказати не лише про це. Я почала говорити про тіло, про прийняття, про любов до себе, про сприйняття жінки в суспільстві, про роль сексу в житті, про взаємодію в парі, про роботу з психологом. Здається, перші півтора року я навіть ніде не рекламувала свій канал, а люди йшли і йшли, їх зачіпало те, що я писала, жінки через мій досвід проживали свій і розуміли, що вони не одні, чоловіки починали краще розуміти жінок. А співпраця з двома магазинами для дорослих дали мені можливість чесно розповідати про іграшки. Приємно, що тепер говоритиму про тілесність та секс ще і тут, Ввечері.

Я пишу правду про свої пригоди — і час від часу отримую звинувачення в брехні, бо людям складно повірити, що такий секс може існувати не лише в книжках чи фільмах. Чесно розповідаю про іграшки — певно, тому дівчата довіряють моєму досвіду та просять порад. Я відкрита та підтримуюча — і це бачать читачки та читачі, яким не страшно ділитися зі мною своїми історіями.

Зі мною не страшно говорити про найінтимніше: “Під ковдрою” чи без, з гарячим чаєм чи холодним вином, наодинці чи в парі. Ми почнемо сьогодні, добре? 

Пані М.

засновниця анонімного ТГ-каналу “Ці блядські історії” про стосунки та секс