Багато вишивки та постійні закордонні презентації: як проводить вечори дизайнерка Тетяна Протчева

Тетяна Протчева — київська художниця та дизайнерка. Вона заснувала Glow Art – бренд вишитих речей, що світяться в темряві, і на його основі створила приватний музей в столиці. 

Дизайнерка навчилася вишивати ще в дитинстві – відтоді настільки захопилася цим заняттям, що почала презентувати авторські розробки за кордоном. Тетяна їздила на виставки EXPO в Японії, Китаї та ОАЕ, а ще – проводила майстер-класи з української вишивки для всіх охочих.

“У вишивці я відкрила нові напрямки, що поєднують традиційне  мистецтво та digital-технології.  Проєкт Glow Art – це вишиті роботи, що світяться в темряві. А проєкт Digital NeedleWork стосується саме вишитих QR-кодів, які відтворюють інформацію про Україну”,  – розповідає Тетяна.

Зараз дизайнерка перебуває в США. Лос-Анджелес став місцем її нового дослідження Time for Ukraine, присвяченого відомим американцям українського походження. Проте її вечори досі сповнені проєктів про вишивку. Про свою улюблене заняття Тетяна розповіла “Вечору”. Далі – її пряма мова. 

Перші кроки у вишивці та сповнене роботи сьогодення

Я навчилася вишивати ще в дитинстві завдяки мамі. Коли в 4 класі мою роботу вперше взяли на шкільну виставку, я відчула мотивацію, що хочу працювати в цьому напрямку й далі.

У дитинстві часто вишивала саме ввечері, коли мама приходила додому з роботи. Досі пам’ятаю – я сиділа у великому розкладному кріслі, а збоку був великий торшер. Обов’язково налаштовувала гарне освітлення і створювала перші роботи за готовими схемами. Раніше не було стільки ресурсів, тож часом ми зичили зразки в знайомих  – наприклад, вишивали за схемою з подушки. І ниток для роботи тоді багато не було, тож брали рейтузи, розпускали їх, намотували в клубочки й потім вирівнювали нитки. Я з задоволенням згадую ці часи, адже ми працювали в дуже затишній сімейній атмосфері.

Вечір асоціюється в мене зі спокоєм. Та через те, що я живу за кордоном й перебуваю в зовсім іншому часовому поясі, ця пора стала найбільшим плідною можливістю для роботи. Ввечері я телефоную своїй родині, налагоджую дистанційно майбутні заходи та керую майстер-класами. 

Наприклад, у мене є представництво в Дубаї – для всіх охочих я розповідаю, як осучаснити вишивку, та проводжу арттерапію. До таких заходів часто приєднуються українці, які мешкають за кордоном – вони не хочуть втрачати зв’язок з рідною країною, тому й цікавляться всім, що стосується наших традицій. Зрештою, так у мене і з’явилася ідея шифрувати інформацію у вишитих QR-кодах. Ось я створюю digital-розмальовки, у яких ховаю пізнавальні відео з англійської мови чи українські рецепти. Тож такі роботи цікаві як для дорослих, так і для дітей. 

Нещодавно ввечері я організовувала майстер-клас до відкриття українського ресторану в Дубаї. Підготувала матеріал до Дня вишиванки та створила схеми для QR-кодів. Учасники зможуть вишити взірці, а потім відсканувати код та подивитись фільм Ukraine is my home.

Вечори на виставках EXPO

У 2005 році під час Expo-виставки в Японії одна майстриня подарувала мені нитку. Говорила зі мною японською – натомість я знала тільки англійську, тож і не зрозуміла, чим особливий такий подарунок. Та потім прийшла в готель, поклала нитку на стіл і вночі побачила, як вона світиться.

Натомість на виставці Expo в Шанхаї у 2010 році я підготувала проєкт для дітей. Вони приходили на майстер-класи, вчилися вишивати та робили стібки на маленькій карті, яка відтворювала контур України. Ми також створювали ляльку-мотанку – її важливо робити ввечері, щоб вдало сфокусуватися та знати, що тобі ніхто не заважатиме. 

Коли я представляла український павільйон в Expo Dubai, то приїхала з вишитою картою нашої країни. Кожна область на моїй роботі має власний орнамент, тож це була гарна нагода показати нашу унікальність. І я презентувала проєкт, а глядачі долучалися до нього власноруч – брали голку з ниткою і залишали стібки на карті. 

Свої роботи я представляла і в інших країнах – пам’ятаю вечірню зустріч з представниками українського посольства в Ірландії. Тоді розповідала про мистецтво Glow Art.

Найкращий вечір у житті

Найкращий – це, напевно, відкриття приватного музею вишивки в Києві. Я запросила своїх знайомих, та й саме приміщення не було дуже велике, але на захід прийшло справді багато людей. Усі експонати музею – це мої авторські розробки, здебільшого портрети видатних діячів. Коли ми вимкнули світло, то вишиті картини засвітилися – здавалося, що створені мною особистості зараз перебувають серед нас.

Читайте також:

Кросворд до Дня вишиванки: вгадай, про кого з українців мова

Які вони, вечори в еміграції: історії п‘ятьох українок, які виїхали після початку великої війни