«Вразило, що моя музика надихає Олександра Усика»: вечори та натхнення співака Balsam

Коли реп-регі співак Balsam дізнався, що його пісня «Заповіт» звучить на тренуваннях Олександра Усика, то щиро посміхнувся, — «Приємно знати, що моя творчість надихає». 

Balsam з Чернівці, зараз несе службу у ДПСУ, а у вільний час займається творчістю, щоб підтримувати слухачів.

Музика — бальзам для душі

Я завжди співав у колі близьких та друзів під гітару. Вони підштовхували мене до початку музичної кар’єри. Але вагомим поштовхом у виконанні авторських пісень стала віра і підтримка коханої людини, яка окрилила та дала можливість самому повірити в свої пісні.

Хотів, щоб моя музика стала бальзамом для душі. Такий простий і лаконічний псевдонім Balsam найкраще підійшов. І, як то кажуть: «як корабель назвеш, так він і попливе».

Вразило, що моя музика надихає Олександра Усика

До слухачів через свою музику хотів донести, що любов, віра і надія — це ті сили, які стримують цей світ від ще більшої біди. 

І реакція аудиторії зазвичай позитивна, отримую багато теплих відгуків. Вразило, що моя музика надихає Олександра Усика. Мене підсилюють позитивні коментарі, надихають на те, щоб створювати.

Я не знайомий особисто з Олександром і про цей факт дізнався від своєї команди. Було приємно, що моя творчість надихає боксера, це мене дійсно вразило.

Коли дізнався, то щиро посміхнувся, бо для мене це важливо — доносити думки слухачу, ділитися ними. Я радий, що Олександру відгукуються треки.

Не очікував, що ця пісня так розлетиться.

Війна впливає на кожного з нас

Не скажу, що служба в ДПСУ надихає. Але точно змінює життя та його розуміння. 

Одним з недавніх релізів — трек «Маяк», який був створений у дуеті з артистом ОМ, а режисером став Брукс Євген, він на гарячих точках документує воєнні дії. 

У кліпі головними героями стали військові, вони пара, ми показали їхню історію. Відеоробота починається з кадрів бойових виходів військового Андрія, що були відзняті на GoPro.

Тому — так, служба і сама війна в країні впливає на кожного з нас. 

Є військові, є цивільні, що допомагають, є волонтери, медики — всі ми змінилися, наші думки та дії також, і на творчості це теж відображається.

Музика дійсно здатна підтримувати кожну людину у найважчі часи. Вона може разом з тобою розділяти всі заповітні емоції, може навіть вберегти від дурних вчинків, але має здатність впливати на підсвідоме, тому є також небезпечним інструментом. 

І кожний, хто займається творчістю несе на собі відповідальність. 

Тільки мій слухач знає відповідь на це питання, адже все субʼєктивно.

Прагну до простоти у музиці

Над треками завжди спонтанно проходить робота. Спочатку народжується музика, інструментал, який диктує тему пісні своїми емоціями. Потім — текст — те, що хочеться висловити, сказати слухачу, під такий саунд. Все по відчуттю, як музика, так і слова.

Важливо закладати ідеї та душу в музику. Коли я маю можливість записувати треки, це відбувається на хвилі натхнення, коли поринаєш у себе та процес. Стерильний «професіоналізм» попсцени, як ширма, мішура, в якій іноді немає суті. Сенси залишаються в простоті. 

Вечори — час наодинці з самим собою, слухаючи музику, десь гуляючи, або просто проведення часу вдома. Останнім часом вечори проходять в нічних нарядах на службі.

Надихаюсь природою, вона, як ніхто, заспокоює та наповнює зсередини. Я родом з Чернівців, недалеко від міста є ліс Цецино. Там є місця, де відкриваються гарні краєвиди. Вечори люблю проводити гуляючи по центру міста.

Віра — рушійна сила. Музика — відпочинок для душі, у процесі створення, я занурююсь у роздуми та пошук того, що може стати надією, яка приведе до чогось нового. 

Люблю і вмію добре готувати. Величезний прихильник справжніх чайних церемоній. Зібратися в колі друзів, рідних, взяти гітару, отримати задоволення від теплої атмосфери — напевно, це ідеальний вечір. 

Маю змогу бачитись з друзями, близькими, рідними. Розмови, вечері, якщо є час та можливість. 

Найпам’ятніший вечір — похід у гори з ночівлею на озеро Несамовите.

Я не кіноман, на жаль. Але мені подобається «Володар перснів» три частини — епічні картини, з цікавою ідеєю, фентезі. Та фільм «Зелена книга» — розповідь реальної історії подорожі джазового піаніста та водія.

Ввечері слухаю музику, проте все залежить від настрою. Якщо я в роздумах, похмурий, коли щось турбує — включаю Lorn або Burial, якщо настрій більш легкий — то Damian Marley, типу регі. 

Складно обрати улюблену пісню, але, все ж таки, однією із таких є пісня гурту Kansas — «Dust in the Wind». Я завжди пам’ятаю про те, що все земне — це лише пил, який колись рознесе вітер. Цінувати треба кожну мить — пісня саме про це, вона, як нагадування, про неоціненність кожної хвилини життя.

Більше про музичні вечори:

Віта Корнієнко

журналістка «Вечора»