«Боже, це ж викапаний Фелікс!»: як знімали «Я і Фелікс» — дебютну ігрову стрічку Ірини Цілик

Письменник Артем Чех написав, поет Юрко Іздрик та юнак Андрій зіграв, режисерка Ірина Цілик зняла. Український глядач — дивиться. 

11 квітня в український прокат виходить фільм «Я і Фелікс». 

Це повнометражний ігровий дебют режисерки Ірини Цілик. У 2020 році вона зняла документалку «Земля блакитна, ніби апельсин». 

«Вечір» розповідає, як народилась ідея нового фільму Цілик, як поет Юрко Іздрик змусив нервувати й радіти режисерку.

А ще про вечори команди стрічки на дачі з діджей-сетами, розмовами про жінок, космос і гриби. 

Авторське кіно для глядачів

11 квітня відбудуться перші покази фільму «Я і Фелікс» в Україні.

Але кіношні «сомельє» вже встигли посмакувати всіма тонами фільму на кінофестивалях. 

Нещодавно режисерка Ірина Цілик з фільмом на флешці об’їздила університети США. Трохи раніше стрічку крутили в Італії й Нідерландах. У 2022 році фільм демонстрували на Київському тижні критики. 

Тепер на «Я і Фелікс» чекає тур Україну. Місця показів і сеанси шукайте тут. 

Попри ярлик «авторське кіно», Ірина підкреслює, що знімала стрічку передусім для глядачів. 

Це історія про хлопця Тимофія та його дорослішання в 90-ті у Черкасах. 

І Фелікса, співмешканця бабусі хлопця, колишнього контррозвідника. Травмовану різними війнами людину, який зіграв у житті підлітка особливу роль. 

Минуть роки, і Тимофій «поміряє його взуття» та навчиться прощати.

Фільм знятий за мотивами книжки «Хто ти такий» українського письменника Артема Чеха, який за сумісництвом є і чоловіком режисерки. А головні ролі виконали їхній син Андрій та поет Юрій Іздрик.

Предпродакшн: сценарій писали з чоловіком на дачі

Коли письменник Артем Чех працював вечорами над романом «Хто ти такий» у селі Мрин на Чернігівщині, дружина читала перші чернетки.

Ірина та Артем в шлюбі 17 років. Більшість прототипів героїв роману режисерка знала особисто. 

Одразу подумала про кінематографічність тексту і запропонувала чоловіку написати сценарій разом.

Артем пристав на пропозицію.

«Могла дозволити собі деякі сміливі метаморфози, тому ми разом «псували книжку» й перетворювали її на кіносценарій. 

Щобільше, я запросила Чеха ще й працювати зі мною на знімальному майданчику в ролі скрипт-супервайзера», — розповідає режисерка на сторінці фільму в фейсбуці.

Скрипт-супервайзер — людина, яка стежить за тим, щоб процес фільмування стрічки відповідав сценарію. Щоб гардероб, реквізит, декорації, зачіски, грим і дії акторів вибудовувались в єдину історію без розривів й суперечностей.

Ірина раз за разом акцентує, що фільм — не екранізація роману. Це стрічка за мотивами. 

Режисерка не перенесла світ роману на екран, а тільки відштовхнулася від його героїв та історії. 

«Фільм має інший характер, інший подих. Думаю, що фільм значно світліший, це вже моя особиста оптика.

Інакше не вмію дивитися на світ. Але б і не сказала, що книжка є важкою і похмурою», — каже в інтерв‘ю Суспільному Ірина.

Вечорами подружжя бігало один до одного в кімнати й радились. Суперечок між Артемом і Іриною через творчість немає. 

«Все, що пише вона, я читаю. Все, що пишу я, вона читає. Це обов‘язково», — стверджує Чех. 

Якщо хочете дізнатись більше про творчість і життя Артема, читайте його інтерв‘ю «Вечору».

Кастинг: тизер вирішив все

Кілька років тому Ірина була в турі Україною зі своєю збіркою віршів. Разом з нею їздив поет Юрій Іздрик і займався тим самим. Видавництву так було дешевше.

Іздрик жартому питав у поетки й режисерки прямо на сцені, — «Цілик, а якому ми зараз місті?».

Так режисерка й познайомилась з майбутнім головним актором «Я і Фелікс».

Під час пітчингу фільму в Держкіно, Ірина згадала про свого товариша. Та трапилось усе випадково.

Їй треба було відзняти тизер, щоб представити проєкт, але затверджених акторів ще не було. Ірина запросила людей, з якими легко домовилась — свого сина Андрія та Іздрика.

«Відповідальність Іздрика під час знімального процесу мене вразила до глибини душі. 

Затверджуючи його на роль, я тривожилася з різних причин. Непрофесійний актор, поет, трубадур і оце все.

Складна особистість, що швидко втомлюється від людей і хоче в нірку. 

А тут же багато знімальних днів, ранні підйоми, переїзди, велика група, довгі дні й ночі важкої роботи. Веселі, мов цуценята підлітки Андрій й Влад весь час крутяться поруч. 

Але Іздрик проявив неймовірну і геть неочікувану для мене відданість процесу. І я серйозно. Нема до чого причепитися, от, їй-бо.

Хоча впевнена, йому було непросто витерпіти всіх нас», — пише Цілик у фейсбуці.

Поет грає у фільмі Фелікса — ветерана війни в Афганістані, колишнього контррозвідника. 

Фелікс страждає на алкоголізм. Але водночас він харизматична та глибока людина. І коли не п‘є, відкривається його інша сторона: з розмовами про музику, про життєві й прецікаві історії з минулого. 

Вийшло так, що під час роботи над тизером між Андрієм і Іздриком виникла хімія — вони спрацювались. 

Вечірні репетиції: вечори на дачі й розмови про все на світі

Перед фільмуванням та репетиціями, команда та актори якийсь час жили всі разом на дачі. Аби ближче познайомитися та краще взаємодіяти в кадрі, на майданчику. 

«Попри всі труднощі й химерність такого досвіду для інтровертів (а такі були серед нас), деякі моменти співіснування були абсолютно прекрасними», — каже Ірина.

Одним з таких об’єднавчих занять були вечірні діджей-сети від Юрія Іздрика під які «ковбасився» Андрій. 

Були вечірні дискусії Юрка й Андрія про космос, гриби та жінок. Усі розмови були такі живі, що Ірині треба було тільки прислухатися і занотовувати для сценарію.

Режисерка не помиляється, сам Іздрик також у захваті від роботи з Андрієм. Ось що говорить:

«Мені суттєво, щоб саме він грав, ми з ним страшно заприятелювали на фільмуванні тизеру. Дивовижний хлопчик, і я не уявляю собі нікого іншого, з ким би отак за три дні заприязнився.

Не уявляю, чи я зміг би ще з якимось малим актором увійти у такий контакт».

Задача Ірини була в тому, щоб помітити це. А кінокритиків — оцінити це поєднання. Пізніше Іздрик отримав «Золоту Дзиґу» за найкращу чоловічу роль другого плану.

Фільмування: повна віддача і простір для імпровізації

Оскільки головні актори — Андрій та Іздрик — не профі, вони грали себе.

Бо інакше просто не вміють. Режисерка розуміла, кого обрала, тому давала простір для імпровізацій. 

«Дозволяла нашим акторам постійно імпровізувати в діалогах. Я схильна часом блискавично змінювати деякі ідеї у турбулентному режимі зйомок.

І було дуже зручно, що мене страхує мій partner in all crimes. «Цілик, нє, оце не можна змінювати, тому що…» — казав він тобі на вушко, і ти прочунюєшся: «Га? Ой, точно… Охрана отмєна!», — пише режисерка у фейсбуці.

Іздрик і тут вразив режисерку. В останній знімальний день поет показав відданість роботі:

«Безконечна зміна з дикими переробітками. Грудень, мороз й водночас сирість, що пробирали до кісток. Втома така, що всі почувалися на межі можливостей.

Ніч, знімаємо сцену бійки Фелікса з гопниками. Каскадер не розрахував сил і випадково штовхнув Іздрика сильніше, ніж треба.

Від чого той по-справжньому жорстко впав на асфальт (цей дубль зрештою увійшов у монтаж).

«Все ок», — каже Іздрик і працює далі. Лише згодом я дізнаюся, що він сильно розбив лікоть.

Щобільше, знімаючи кадр, де Фелікс б’є гопника і не може зупинитися, Іздрик від браку досвіду так несамовито й по-справжньому лупив руками мат за межами кадру, що збив собі кісточки пальців до м’яса. 

Потім вони кілька місяців не гоїлися, і я страшенно переживала. Але ніяких претензій так і не почула», — розповідає Цілик.

Фінальна сцена фільму відрізняється від фіналу в романі. Хоча обидва — правдиві. 

Просто деяку інформацію про реального «Фелікса» Артем Чех дізнався лише тоді, коли роман був уже опублікований.

Вже у прокаті: що скажуть про нове українське кіно

Ірина Цілик ніколи не бачила реального Фелікса. Але після того, як мама Чеха побачила Іздрика в кадрі, сказала, — «Боже, це ж викапаний Фелікс!».

«Я і Фелікс» отримав спеціальну відзнаку журі Національного конкурсу кінофестивалю «Молодість». 

А також спеціальну відзнаку фестивалю українського кіно та культури UKRAINA! Festiwal Filmowy (Польща).

Тепер стрічку можуть побачити всі глядачі.

Тож, ходіть у кіно згадати порцелянові фігурки рибок чи людей, які стояли чи не в кожному серванті. Посумувати та порадіти разом з героями недавнього минуло.

Режисерці Ірині, її чоловіку Артему і сину Андрію, поету Юрку й всім, хто долучився до створення «Я і Фелікс» цікаво, що скажуть глядачі про нове українське кіно. 

Даня Бумаценко