«Челсі, обійматись!»: як собаки-терапевти психологічно допомагають вечорами в Києві

Каністерапія в Києві для дітей і дорослих: те, що треба для психологічного відновлення

Теплий зимовий вечір, столичний район Оболонь

У просторі Vcentri HUB збираються діти та батьки — вони чекають на зустріч з собаками-терапевтами Центру каністерапії Innikos.

Першою у двері заходить Челсі. Вона впевнена, відкрита і їй кортить скоріше спілкуватися з людьми. Руда одразу помічає дітей і чимчикує до них.

Кінологиня Марина Прокопенко розповідає, що Челсі природжена собака-терапевт. Вона одразу шукає людей, яким потрібне спілкування, підходить і перемикає увагу на себе — відволікає.

Нещодавно у військовому шпиталі Челсі сама знайшла і підійшла до бійця, якому найбільше потрібна була допомога. З черепно-мозковою травмою, з ампутованими пальцями. Сиділа біля нього, тулилась до рук.

«Челсі прожила 2 роки на вулиці, ще 2 роки у притулку. Але любові до людей не втратила», — каже Марина.

Що таке каністерапія

Каністерапія – це взаємодія людини з навченою собакою-терапевтом, яка покращує настрій і зменшує рівень стресу. Центр каністерапії Innikos з’явився в Україні у 2023 році.

Марина Прокопенко, професійна кінологиня, інструкторка з дресування собак, керівниця Центру каністерапії Innikos

«Каністерапія корисна всім, хто закрився, замкнувся, не хоче спілкуватися зі спеціалістом, з людьми.

І коли людина спочатку поспілкувалась із собакою, то вона стає більш спокійною, відкритою для спілкування зі спеціалістом.

Діти, які не хочуть спілкуватися, коли пограються з собакою, то потім психологу простіше працювати з ними. Собака працює як «місток» між людиною і спеціалістом.

В наш центр приходять військові після контузій, поранень, щоб попрацювати з собаками й реабілітологом, який підказує їм, як ефективно відновитись. Ходять діти загиблих бійців, батьки, дружини військових, які зараз несуть службу. Зі свого досвіду скажу, що найважче, певно, батькам — вони гостро переживають втрату.

Собаки-терапевти діляться з ними позитивними емоціями, знімають напругу. Люди можуть їх обійняти, полежати з ними, відволіктися на взаємодію».

Сумую за собачками, чекаю на такі вечори

Кінологиня Дар’я Резніченко виконує перші вправи з дітьми й Челсі — діти підіймають руки і собака-терапевт повторює за ними, підіймає лапи до гори.

Зараз Челсі приблизно 10 років, у терапії вона близько 4 років. Знає багато трюків, дружня й отримує задоволення від спілкування.

Руда терапевтка лягає на підлогу і підставляє боки, щоб її чухали та вичісували. «Челсі хороша собака, Челсі подобається», — приказують діти.

«Бачите у дітей в руках картки? Це навчальний матеріал, щоб навчити дітей краще розуміти собак, їхню мову тіла, поведінку. Пояснюємо дітям, що собака-терапевт навчена спілкуванню з людьми. А ось собаки на вулиці — з ними треба вибудовувати довіру», — розповідає Дар’я.

10-річна Уляна з Києва вчить з експерткою поведінку собак за малюнками на картках. На руках в неї сидить Шуша, — «мінітерапевтка» — так про неї жартують цього вечора.

Шуша непосидюча: вона то сідає на руки до Уляни, то біжить перевіряти роботу Челсі, то кружляє навколо кінологинь. Таке враження, що собака не заважає на свої мініатюрні розміри і хоче бути всюди й з усіма.

«У нас вдома немає собаки, але мені подобається з ними проводити вечори тут. Граємося, обіймаємося, вони горнуться до мене і настрій покращується. В перервах між зустрічами сумую за собачками, чекаю на такі вечори», — розповідає Уляна.

А ось і терапевтка Ніка. Обтрушується трохи від дощу й одразу до роботи — вклоняється дітям, перекочується на підлозі, подає гумове коло людям.

10 років тому Марина підібрала Ніку з вулиці, де вона жила з безпритульними та зграєю вуличних собак. До Ніки там ставились з любов’ю і вона ще довго бігала до них побачитись.

Декілька років собака працювала у пошуково-рятувальній службі в ДСНС. Потім стала терапевткою, пройшов навчання на собаку-помічницю. Може ключі подати, пляшку води принести, скласти речі в кошик.

Кінологиня Дар’я ховає ключі у залі та просить дітей дати команду, щоб Ніка їх шукала.

Собака обнюхує приміщення, хвильку нишпорить по закутках і вуаля, — ключ знайдено! Діти в захваті, Ніка щасливо виляє хвостом і йде на нове коло завдань.

«Нікоша досвідчена терапевтка. Якщо вона втомлюється, то виходить з гри, лягає і всім своїм виглядом дає зрозуміти: я не в ресурсі», — розповідає пані Марина.

З дітьми собаки багато рухаються, але фізичні навантаження їм легше перенести, ніж емоційні. Велике емоційне навантаження виникає під час роботи зі звільненими з російського полону, з сім’ями загиблих. Собака зчитує сильний емоційний біль, приймає його на себе, так само, як чуйна людина, а натомість віддає свою життєрадісність.

Кінологиня каже, що влітку водить Ніку на річку, взимку гуляє з нею лісом — так терапевтка відновлюється і набирається сил для роботи з людьми.

Вечір закінчується обіймами дітей і терапевток. «Челсі, нумо обійматись!», — каже 9-річна Марійка і собака йде у гурт обіймів. Роблять світлину на згадку.

Кінологині кажуть, що участь у вечорах психоемоційної підтримки безплатна.

Робота з собаками-терапевтами може бути корисна людям:

• які відчувають стрес і тривогу
• як мають проблеми зі сном
• яким не вистачає підтримки
• які втратили мотивацію
• які відчувають гнів та дратівливість
• яким важко адаптуватись до нових реалій життя, міста, колективу

Безплатну допомогу можуть отримати:

• військові
• ветерани
• сім’ї та діти військових
• внутрішньо переміщені особи
• усі українці, які постраждали від війни

Записатись на консультацію з каністерапії можна на сайті Центрів каністерапії.

Вечори каністерапії проходять щотижня.

Ще способи психологічного розвантаження ввечері:

Артем Кузьменчук

головред «Вечора»