![--19764](https://vechir.media/wp-content/uploads/2023/10/30-2.png)
2 Жовтня, 2023
життєстиль
Голуб срав, майстриня мазала: художниця Марія «Misha Kush» вечорами робить прикраси з голубиного гівна
Автор: Артем Кузьменчук
«Думав, в цьому житті мене вже нічого не здивує», — пише користувач ТіkTok під відео мисткині Misha Kush, яка робить прикраси з гівна голуба Юри.
І це не прикол. Справжнє ім’я авторки прикрас Марія. Вона артистка, в минулому співачка, зараз малює, створює прикраси.
Опікується долею вуличних птахів і через свою «гівноювелірку» хоче донести до людей просту ідею: голуби заслуговують на гуманне ставлення.
Про прикраси з голубиного гівна і свої вечори з голубом Юрою мисткиня розповіла «Вечору».
Завжди возюкалась з птахами
Я росла в Києві, але літо часто проводила в селі Барахти Васильківського району.
І там завжди було повно свійських птахів — курей, гусей, качок. Бабуся казала, — «Вибирай собі курчатко, помітимо зеленочкою, будеш його приручать і буде тобі друг».
Ще лікувати курчат вчила.
![](https://vechir.media/wp-content/uploads/2023/10/5-sq.jpg)
І якось так воно пішло, що я завжди з птахами возюкалась. Коли підросла, то в мене завжди були папужки.
З голубами життя звело після смерті батька у 2019 році — він був залежний від алкоголю, пішов з мого життя, коли я ще була дитиною. А коли помер, то залишив мені квартиру.
Поки займалась документами на цю немилу мені квартиру, то з боргами у ₴100 000, то виявилось, що через відкрите вікно у ній поселились голуби.
У туалеті квартири знайшла гніздо з ледь живим голубиним пташеням, як скелет. Це був мій перший голуб Валера.
![](https://vechir.media/wp-content/uploads/2023/10/19-sq.jpg)
Він надихнув мене на проєкт «Валера где-нибудь» — серію картин з пташиними історіями.
Наприклад, історія картини «Валера-депутат» — «Літав Валера над Києвом, дивився, як люди живуть. І зрозумів Валера, що він також може бути депутатом, бо теж вміє срати на людей».
![](https://vechir.media/wp-content/uploads/2023/10/20-sq.jpg)
Голуби нікому не потрібні
Коли лікувала Валеру, то дзвонила у ветклініки та від мене одразу відмахувались, — «Ой, ні, голубів не беремо. Це ж як пацюки!».
Пощастило натрапити на лікаря-орнітолога, який опікується птахами київського зоопарку. З нею і поставили Валеру на ноги.
Після того в мене були ще голуби Міші, Миколи, Гени, Каті й Свєти — я гуляла з собакою і постійно знаходила якихось поранених птахів.
![](https://vechir.media/wp-content/uploads/2023/10/6-sq.jpg)
Несла їх до орнітолога, насилу знайшла шелтер для птахів в Україні.
Голуба Юру побачила на Троєщині, коли гуляла із собакою — в нього був відкритий перелом. Скинула светр, зловила птаха і забрала додому.
Юра вилікувався, обжився у мене вдома.
![](https://vechir.media/wp-content/uploads/2023/10/14.jpg)
Якось прибирала після нього какулі в кутку, а поряд стояло чисте полотно для картини. «А що, якщо з гівна зробити картину?», — спало на думку.
Довго думала, як працювати з голубиним гівном. Воно ж крихке, картини довго не збережуться. Спочатку думала закривати їх склом, потім прийшла ідея покривати епоксидною смолою.
![](https://vechir.media/wp-content/uploads/2023/10/15-sq.jpg)
Після повномасштабного вторгнення забрала своїх тварин, голуба Юру і виїхала з ним у Швейцарію.
Тут почала експериментувати з прикрасами — робити ювелірку з голубиним гівном.
Збираю какавельки Юри, акуратно викладаю шарами, щоб було видно текстуру гівна. Покриваю епоксидною смолою.
Рік шукала метод, як зробити так, щоб прикраси були якісними — без пухирців, прозорі, красиві. Секрет не розкриваю, довго над ними билась.
Зайшла в цю гру, буду грати до останнього
Я все життя жартувала, була «юморной дєвочкой». Тож коли сказала рідним і друзям, що почала робити прикраси з голубиного гівна вони просто посміялись.
Якщо серйозно, «гівноювеліркою» хочу привернути увагу до проблем голубів. Зруйнувати міф, що вони, як пацюки, якісь рознощики хвороб.
![](https://vechir.media/wp-content/uploads/2023/10/12-sq.jpg)
Люди кажуть, що голуби їдять на смітниках, але де їм ще їсти, якщо про них ніхто не піклується?
Контролем їх популяції ніхто не займається. У Швеції, наприклад, будують голубники, де яйця птахів підміняють, щоб скоротити популяцію.
А от у Швейцарії ставлення жахливе: є певний день, коли голубів дозволено вбивати. А якщо голуби поселилися у вас на горищі, то влада пропонує виклик «хантера», який їх винищить.
У коментарях часто пишуть, — «О, боже, ніколи не одягну це на себе! Воно ж з гівна та ще й, певно, заразне!».
Ну, по-перше, голуб Юра у мене, як і люди проходять медогляди й здає аналізи. Все з ним добре.
![](https://vechir.media/wp-content/uploads/2023/10/18-sq.jpg)
А, по-друге, щоб заразитись від голуба це, певно, треба в засос з ним цілуватись, або щоб він прямо в обличчя вам чхнув.
А ще голуби не народжуються хворими, вони хворіють через погані умови та живуть у місті 3-4 роки замість природних 20 років.
Колечко з голубиним гівном коштує ₴700
Зараз виставила різні ціни на прикраси — для покупців з України вони нижчі, бо розумію економічну ситуацію в країні.
Колечко з голубиним гівном коштує ₴700.
![](https://vechir.media/wp-content/uploads/2023/10/11-sq.jpg)
Хтось каже, що я роблю «гроші з гівна», ніяк не вкладаючись. Але на виготовлення йде багато розхідних матеріалів — рукавички, дезінфектори, епоксидна смола тощо.
Мрію зробити прикраси з голубиним лайном у золоті і сріблі — це варте увічнення.
Плюс у мене тільки один голуб Юра, а не якась голубина фабрика. Скільки він продукує какавельок, стільки я і прикрас виготовляю.
Коментатори радять годувати Юру буряком, щоб какулі мали яскравий колір. Але я проти.
Я за природність: який колір «художник» видав, такою і буде прикраса.
Завдяки TikTok попит на прикраси виріс, але більше в Україні. У Швейцарії люди якось більше стримано реагують, це їх особливість. А українці прикрасу куплять, друзям порадять, посміхаються, ще й свою історію порятунку птаха розкажуть.
Я жартую, що прикраси з гімна купують люди у яких є смак.
Це ті, хто розуміє, що це арт. А я, як художниця, певно, дещо вийшла за кордони арту.
![](https://vechir.media/wp-content/uploads/2023/10/3-sq.jpg)
Коментаторів ділю на дві групи — тих, хто дивиться, їм може подобатись або не подобатись, але вони реагують посмішками.
А є ті, хто відсилають мене до психіатра чи лікуватись. Списую такі злі коментарі на травму вторгнення росії.
Як можна писати образи незнайомій людині, не знаючи, чи сильна в неї психіка, чи вона не зробить вона собі чогось?
Не подобаються гівняні прикраси? Візьми й прогорни.
Не вистачає вечірнього Києва
Голуб Юра вже десь о 17:00-18:00 вечора йде спати. Я накриваю його бокс, щоб він міг спокійно відпочити, без подразників.
Сама сідаю за роботу з гівном — наношу шари на прикраси, перевіряю на якість, думаю над новими ідеями.
Іноді можу поспілкуватись з голубом. З тваринами важливо говорити: вони реагують на голос, розуміють, лагідний він чи грубий.
Юра дикий голуб, але все ж йде на контакт — може навіть бурчати у відповідь. Це так класно!
Особливий вечір був для мене пам’ятним, але не дуже приємним. Я чотири роки жила в Китаї, мала проблеми з залежностями від алкоголю і наркотиків. Вийшла якось на балкон покурити, з образою думала про батька. Раптом осягнула, що своїм способом життя я переплюнула батька.
Це був вечір прозріння, бажання змінити своє життя, вертатись в Україну.
Зараз найбільше сумую за вечірнім і нічним Києвом, коли береш самокат і трясешся бруківкою Андріївського узвозу, старого міста. Під час комендантської години це недоступно.
![](https://vechir.media/wp-content/uploads/2023/10/16-sq.jpg)
Якщо маю вільний час, то ввечері читаю — зараз читаю книгу Валерії Врублевської про Ольгу Кобилянську. До цього вразила повість «Дорогою ціною» Коцюбинського: кілька разів читала і щоразу плакала.
З фільмів дивлюсь документалки або на реальних подіях. Сподобалась картина «Живі» (1993) про авіакатастрофу в Андах, як люди виживали в екстремальних умовах.
Ввечері я ніколи не пропускаю випуск новин з України.
Вдалий вечір для мене той, коли я роблю останні штрихи в гівняній прикрасі. Бачу, що все лягло чудово, спокійно лягаю спати та знаю, що зранку у мене буде готова робота.
Мене й досі шокує те, чим я займаюсь.
Коли в мене купують прикрасу, кажу мамі, — «Уяви, у мене знову хтось купив гівно. Ти усвідомлюєш, чим твоя дитина на життя заробляє?». Мама сміється.
Вам також може бути цікаво:
- «Попораю худобу, потім закину контент на OnlyFans»: як блогерка Анжеліка Кравець проживає свої кращі вечори в селі
- Люблю напої, де важко вгадати склад: вечори барледі та волонтерки Дар’ї Таран у Харкові
- Вечори видавчині Vivat Юлії Орлової: «вигадування» книжок, час з сім’єю і друзями, бізнес-серіали
![Артем Кузьменчук](https://vechir.media/wp-content/uploads/2024/03/dsc05409-kopiya-scaled.jpg)
Ось, може вас зацікавить цим вечором
Ось про що ми пишемо в інших рубриках
Київське ескімо, смак борщу, сиру й хліба: 7 закладів Києва з оригінальним морозивом
![](https://vechir.media/wp-content/uploads/2024/07/mr.pops1-cover.jpg)
Де рятуватись від спеки й релаксувати: 7 басейнів просто неба в Києві
![](https://vechir.media/wp-content/uploads/2024/07/obkladynka-1.png)
Щоденник Atlas United 2024. День третій: японська психоделіка, рокова Сердючка та нестримний Жадан
![](https://vechir.media/wp-content/uploads/2024/07/013-cover1.jpg)
«Робила прикраси, тепер збираю бойові дрони»: як Віолетта Олійник вечорами зібрала 112 дрони для ЗСУ
![](https://vechir.media/wp-content/uploads/2024/07/gte8y7gxiaasqzw-scaled.jpeg)
«Чоловік з передової хвалив дистанційний мастурбатор»: як секс-іграшки допомагають парам кохатися на відстані
![](https://vechir.media/wp-content/uploads/2024/07/img_2779.png)