Детективні серії з харизматичними слідчими: яких українських авторів радить літкритикиня. Частина 2

Коли автору вдається знайти свого слідчого, кмітливий автор пише детективну серію. Таким шляхом ідуть й українські детективники: знаходять свою зірку кримінального розшуку і запускають серію романів про різні справи того самого слідчого.

Про кілька таких серій писали у першій частині, зараз додаємо нових справ, убивств і тих, хто їх розслідуватиме.

Капітан Чорний Василя Добрянського

Капітан Михайло Чорний керує детективним підрозділом в маленькому подільському містечку.

Детективи, медексперти, прокурори багато років працюють разом в невеликій громаді, кожен має на кожного зуб.

Капітан Чорний, попри позірно флегматичну вдачу, особливою дипломатичністю не відзначається, але уміє не довести дрібну сварку до скандалу. Нічого понад міру.

Та от справи йому дістаються ніяк не дрібні і здебільшого стосуються кримінальних практик організованої злочинності.

От як в «Колекторі». У парку знаходять тіло відомого бізнесмена, все скидається на замовлене убивство, ба: на убивство-покарання за крадіжку у своїх, що його практикують в банді.

Чужинців в містечку не видно. Під підозру потрапляє насамперед компаньйон: разом із убитим влізли в авантюру з сірими контрактами, а погорів на ній сильно саме компаньйон.

Чорний організовує роботу своїх детективів і… в яку ж вони круту халепу встряли!

Софія Нрієвська Дмитра Безверхнього

Софія нудить в провінційному містечку на південних кордонах імперії (рідна автору Умань виписана чарівно і просто).

Та жінка уміє себе розважити. Вона залюбилася в детективні оповідки — копієчні зброшуровані видання. За ними навчилася детективного методу.

Софія Павлівна Нрієвська — поліціянтова, дружина відставного інспектора поліції. І за сумісництвом — приватна детективка, яка втім змушена використовувати для роботи саме статус чоловіка.

Софію дратує, що в оповідках і в житті відкрито слідство ведуть лише чоловіки.

В «Порцеляновому погляді» до Софії навідалася давня подруга, яка в містечку давно не була, її звідтам фактично вижили через роман із можновладним юнаком.

Марта багато подорожувала і от вона знову в Умані. Увірвалася в життя подруг, як ураган.

І однієї ночі під ранок перерізала собі горло. Після смерті Марти Софія починає отримувати від покійної листи і речові докази убивства (не самогубства!).

Яків Ровнєр Юрія Даценка

Яків Соломонович Ровнєр живе у Проскурові початку ХХ ст. (ще одне рідне місто, яке автор написав з любов’ю).

Буркотить щодо сурового головного лікаря, живе в мебльованих кімнатах Мойше Розенберга, марить психологією злочинців.

Якова поліція часто залучає до розслідувань — як медичного експерта.

У «Пастці для різника», до прикладу, лікар Ровнєр допомагатиме вистежити серійного вбивцю, що розчленовує секс-працівниць.

Двірник і кур’єр при лікарні Миколашка зібрався одружуватися на одній із дівок пані Беті. Але Катю знаходять мертвою, а поруч — вимащений кров’ю Миколашка.

Хлопа тут же арештовують. Якова викликають зібрати докази його провини на місці злочину.

Аж тут за пару годин на вулиці знаходять ще одне понівечене тіло. Ніхто наразі не знає: напередодні в Проскурів повернувся один тутешній, то було рідне місто його батьків.