9 Серпня, 2023
під ковдрою
Хто виграє в битві з тістечками у вигляді фалосів та вульв? Або чому нам всім потрібна сексуальна освіта
Автор: Пані М.
Минулого тижня розгорівся величенький срач в фб: одна порядна пані зі Львова помітила, що недалеко від площі Ринок функціонує заклад, де продають тістечка у вигляді пенісів та вульв.
Про тістечка і виколювання очей
«Гвалт!» – писала жіночка. «Що ж це робиться, люди добрі! Тут же діти! – не могла воно заспокоїтися. – Вона побачать і одразу почуть розбещуватись. Заборонити! Закрити! Покарати!»
Знаєте, я довго жила у Львові, вчилася, працювала і чудово знаю адресу, де зараз прутні з вульвами продаються. Це невелике віконце в кутку вулиці.
Це ще треба знати, куди йти: випадково гуляючи, цей заклад навряд чи побачиш. Тому жіночка трохи обманює, коли каже, що там швендяє купа дітей туди-сюди.
Найсмішніше, що рік тому майже на тому самому місці інша пані злилася на інших дівчат, які чогось в спеку ходять без ліфчиків в одних майках і «сосками виколюють очі всім навколишнім чоловікам» – і чоловікові тої жінки в першу чергу.
«Неможливо пройти площею Ринок! – бідкалася жінка. – Що вони собі думають оті, без ліфчиків? Який сором!»
Ну от здається, не подобаються тобі тістечка у вигляді пенісів – ну не купуй. Чи не можеш дивитися на дівчат без бюстгальтерів – відвернись. Ніхто ж не змушує, правда? Та тут є один нюанс.
Ольга Хайдукова
психотерапевтка
«Психоаналітики відповідають на таке просто: фіксація на якомусь питанні завжди говорить про фрустровану потребу у цій темі, – розповідає психотерапевтка Ольга Хайдукова. – Якщо людина занадто занепокоєна щодо «соски очі виколюють», або «тістечко призведе до збочень», то треба спрямувати її увагу на пошук того, що її не влаштовує у власному сексуальному житті.
Також ці випадки вказують на недостатність сексуальної освіти. Це призводить до неадекватної сакралізації геніталій та об’єктивізації, перш за все, жіночого тіла. І, як наслідок, певного відчуження від власної сексуальності.
Важливо пам’ятати, що схематичне зображення вульв та пенісів – не те саме, що геніталії конкретної людини».
Навіщо дорослим сексуальне виховання
І тут ми плавно перейдемо до словосполучення «сексуальне виховання». Мені видається, що велика частина людей зупиняється лише на першому слові і взагалі відкидає друге, а воно теж важливе.
Знаю кількох досить дорослих людей, які своїм дітям вирішили нічого не розказувати: мовляв, вони самі дізнаються. Ну так, дізналися – дослідним шляхом.
Дочка завагітніла в 15, бо була переконана, що «перший раз» нічого не буде.
А хлопець спав з усіма підряд і ні з ким не користувався презиками, бо вони ж лише для проституток, як можна «таке» пропонувати порядним дівчатам.
А ці його пасії були такими ж зеленими в сексуальній освіті, як він. Інакше би вони наполягали на захисті або ж не спали з чуваком, який відмовляється від презиків. А потім тихенько на ничку не ходили б до гінеколога і не лікувалися б від різних «букетів».
І мені соромно, що я теж була з таких наївних довірливих дівчат: надто мало знала про своє тіло і про безпечний секс, а спитати мені не було кого.
На жаль, з батьками я не мала таких довірливих та безпечних стосунків, в яких я би могла обговорювати про все, що мене турбує.
А питання про секс взагалі було табу! Та йолки, мене виганяли з кімнати, якщо у фільмі показували навіть натяк на любовну сцену, про місячні я дізналася від подруг, а моя мама навіть не переживала, що в 16 у мене їх ще не було.
Про клітор та мастурбацію взагалі не згадуватиму, бо «туди» було заборонено заглядати і роздивлятися. «Те» місце можна було торкатися лише в двох випадках: коли треба скористатися туалетним папером і коли миєшся.
Зрозуміло, що з такими наративами секс сприймався як щось заборонене, брудне і дуже небезпечне.
«Особливо дістається в нашій традиційній культурі дівчаткам та жінкам, – наголошує фахівчиня. – Ще нещодавно можливо було почути, що жіноче задоволення та збудження – це зовсім необов’язково.
І що задоволення від сексу у жінки не таке саме, як у чоловіка. І взагалі є ознакою якоїсь особливої розбещеності.
Саме процес знецінення жіночої сексуальності чи різноматнітності (негетеронормативність, наприклад) призводить до уявлення, що секс – це щось нехороше, а ті, хто практикує його, мають робити це лише у шлюбі, а ще краще – лише для народження дітей».
Чому сексуальна освіта важлива
«Це не про те, як займатися сексом, – наголошує Ольга Хайдукова. – Це про безпеку (фізичну та психологічну), благополуччя та здоров’я в широкому сенсі цього слова.
Згідно з дослідженням науковця Дугласа Кірбі, якісна сексуальна освіта, яка впроваджується згідно розвиткових потреб, в жодному разі не пришвидшує початок сексуального життя дітей та підлітків.
Вона призводить до кращого розуміння тілесних процесів, дослідження та коректного розуміння власної сексуальності, зниженню невдалого досвіду партнерського сексу, зменшенню показнику небажаної вагітності серед підлітків.
Сексуальна освіта створює можливість для дітей та підлітків (а також дорослих) краще орієнтуватись в темі стосунків, відстоювати власні цінності в парі, розуміння сексуальності, тіла та репродуктивного здоров’я.
Також головними принципами сексуальної освіти є повага, емпатія, відсутність дискримінації, відповідальність та вміння відстоювати власні кордони у сексуальності.
Основною задачею сексуальної освіти є адекватне сприйняття образу власного тіла, доступ до знань про власне здоров’я, фізіологію, гігієну та об’єктивної інформації стосовно аспектів сексуальності кожної людини.
Бо інакше це що завгодно, але не сексуальна освіта».
Знаєте, я виросла на Львівщині і давно помітила, що показова святість і порядність може поєднуватися з таємним розгульним життям, про яке всі знають, але мовчать.
Та якщо ти таке своє життя не приховуєш, то одразу отримуєш суспільний осуд за все: за секс до шлюбу, за неприкриті соски, за кількість партнерів, за бажання ставити своє задоволення на перше місце і за відсутність потреби жити в стражданні.
«Це невідʼємна частина буття людини, – говорить психотерапевтка. – Здатність до сексуального контакту – це лише один аспект прояву сексуальності. Так само як і репродуктивна функція.
В нашій культурі існують забобони, викривлене сприйняття права людини з повагою ставитись до сексуальності. Уявлення релігійних інституцій щодо гендерних ролей, установки щодо сексуальної поведінки в середині жорстких сімейних структур, бінарне сприйняття сексуальності давно не витримують критики і здорового глузду.
Істинне благополуччя людини можливе лише, якщо вдасться подолати рамку того, що за тебе вже вирішило суспільство і сміливість наблизитись до свого «чого хочу я для себе».
Я переконана, що заборони або не працюють зовсім, або працюють погано. Так, можна заборонити продавати тістечка у вигляді статевих органів.
Та це все призведе до спротиву і активного бажання зробити все навпаки чи навіть на зло.
Хто має займатись сексуальною освітою дітей
Нічого не говоритимете дітям про секс – вони наберуться знань в інтернеті або серед однолітків. І ніхто вам не гарантуватиме, що це не буде якийсь порхаб чи ще щось в цьому роді.
Потім вони понесуть це в стосунки з іншими людьми і дивуватимуться: а чого воно не робе?
«На мою особисту думку, найбільшу відповідальність за сексуальну освіту дітей мають взяти на себе батьки. – наголошує Ольга Хайдукова. – Часто це означає власну освіту у цій темі.
Адекватне самосприйняття, самоціність та повага до власної тілесності у дитини починає формуватися у ранньому віці.
І питань щодо власного тіла, сексуальності, «а чому мої геніталії інакші, ніж у одногрупника в дитсадочку» батькам не уникнути. Будьте готові слухати дитину та надавати адекватну відповідь тоді, коли вона запитає.
Не треба надавати відповіді раніше, ніж з’являються питання. Наприклад, 3-річній дівчинці не треба розповідати про менструацію, якщо вона не поцікавилась сама.
Але якщо ви раптом зайдете до кімнати, де мастурбує ваш син 9 років, намагайтесь максимально впоратись з власними почуттями, та зробіть вигляд, що все окей.
Пізніше поговоріть з дитиною про те, що він хотів би знати про дотики до геніталій і які правила безпеки тут треба врахувати.
Дитина звертається до батьків за експертизою (і щодо сексуальності також) до тих пір, поки почуває себе у безпеці та що її пізнавальні потреби поважають. Тому важливо особливу увагу приділяти (як би важко це іноді не було) – формуванню довіри та атмосфери взаємної поваги».
І я тепер думаю, що коли кілька років тому я завела свій телеграм-канал, де багато пишу про секс, тіло, любов і прийняття, то в першу чергу зробила це для себе. А ще для тих людей, з якими ніколи не говорили про секс або робили це надто грубо чи принизливо.
Мені в свій час не вистачило сексуальної освіти і було багато принизливих коментарів – і про соски, до речі, теж. Тому я сильно хочу, щоб інші люди нарешті відстали і від вульв-тістечок, і від шоколадних пенісів, і від чужих сосків, і від людей, які не вписуються в старі рамки.
Буде круто, якщо кожен і кожна нарешті поставить себе та власне задоволення на перше місце, дозволить собі бути таким/такою, як хочеться. І сексуальне виховання тут сильно стане в нагоді.
Погоджуєтесь?
