Маю багато пісень «в шухляді»: як проводить вечори співачка Мія Рамарі

Мію Рамарі називають новим талантом. Й навіть надією українського попу. 

Вона публікує пісні тільки на цифрових платформах. Але вже привернула увагу тисячів слухачів й музичних критиків.

Цієї весни Мія готується до виступів на концертах у Києві й Львові.

Коротко біографія Мія Рамарі:

• 21 рік 
• З міста Сокаль, сім років живе у Львові
• Вчиться у Львівській консерваторії
• Займається музикою з дитинства
• Співпрацює з лейблом Jay Music
• Сценічне ім’я Ramari взяла з наліпки на апельсині, справжнє ім’я — Соломія
• У 2023 році пісня Мії «Нема любові» завірусилась у TikTok і зібрала майже пів мільйона переглядів на YouTube

Вечорами Мія передивляється серіал «Офіс», обожнює протеїнові батончики, пише пісні та не засинає без котика.

Далі — її пряма мова.

Хочу, щоб мене почули більше людей 

Музикою займаюсь з дитинства. Спочатку музична школа, потім коледж — там грала на скрипці. 

Після коледжу зрозуміла: хочу розвивати своє, а не грати твори інших виконавців. 

В академії вступила на джазовий вокал. Написала перші пісні. 

Надихнуло прагнення змін. Щоб більше людей почули мене через музику. 

На мою творчість вплинув тато. Завдяки йому дізналася про перші рок-гурти та іншу добротну смакову музику. 

Він хотів, щоб хоч щось у моєму житті було повʼязано з музикою. Мріяв, щоб грала на скрипці. 

Але наші з ним мрії не збігалися — він хотів, щоб я стала професійним класиком, я хотіла робити своє. 

Шукаю концепцію творчості, свій стиль

The Beatles та Oasis вплинули на мою творчість. Сподобалось поєднання гітари з піаніно у їхніх піснях.

Думала, що піаніно — це більш класичний інструмент. Що з ним не можна нічого написати. 

А от саме після їхніх пісень зрозуміла, що це може круто звучати. 

Mitski подобається. TV Girl — знаю кожну їхню пісню, подобається стиль. У мене в кімнаті навіть плакат з ними висить. 

Слухаєш і розумієш, — «О, це вони співають!». Обкладинки всі однакові. Мають концепт і гнуть його лінію до кінця.

Шукаю і для себе таку чітку концепцію, свій стиль. 

З українських виконавців — це «Крихітка Цахес». Відгукуються її вокальні прийоми, стиль — жіночий, суворий голос. 

Маю багато пісень «в шухляді»

Ввечері зазвичай сідаю писати пісні. 

Щось відбулося в мене, я про щось подумала і все — воно одразу виливається в пісні.

Саме тоді все від щирого серця, правдиво. Такий підхід — для мене. 

Придумування пісень займає мало часу — 5-10 хвилин. Якщо довше, то кидаю. Розумію, що нічого з того не буде. 

А от оранжування і запис вокалу займає час. 

Лінива в цьому, довго підбираю різні інструменти. Можу сидіти півдня стукати одну бочку і думати, — «Подобається вона мені чи ні?». 

Наразі співпрацюю з лейблом Jay Music. Лейбл написав мені, коли тільки почала вести TikTok. 

Допомагають мені з обкладинкою, відео- чи фотозйомками, зведенням, мастерингом, дистрибуцією, промо.

Маю багато пісень «в шухляді». Публікую ті, які найбільше відгукнуться людям, як я собі думаю.

Слухачам найбільше відгукуються теми почуттів, сприйняття себе. 

Хочу опублікувати всі пісні. Банально не встигаю це робити. 

Поки боюсь сольників 

Поки не можу тверезо оцінити ситуацію — зберу я зал на 200 людей чи ні? Все ж, це затратна затія. 

Коли випускаєш пісню, вона віруситься і кудись кличуть — так, це прикольно. 

А коли нічого не випускаєш, то й не кличуть нікуди. 

Але вже планую виступи на концертах. Найближчий — 13 квітня у Львові на Sunday Bazaar. 

Виступатиму на концерті й у Києві у травні. А за сольник не можу сказати — поки боюся. 

Мусила співати десятий раз по колу «Цей сон»

Заробляти музикою важко. Треба було шукати щось ще. 

Працювала вечорами в караоке. Це був веселий і цікавий час для мене. 

Влаштовував графік, бо вечірня зміна починалася о 18:00. Весь день мала вільний.

Пропрацювала там рік. Це було круто по зарплаті і виснажливо психологічно.

Люди приходили різні. Мусиш з ними співати десятий раз по колу «Цей сон». 

Працювала у ресторанній сфері: офіціантка, адміністраторка. Все, що можна було знайти тут і зараз. 

Зараз звільнилася з останньої роботи. Хочу розвиватися виключно в музиці. Піду у приватну школу, наберу учнів на заняття.

Порівнюють: «от десь щось вкрала»

Коли почала випускати свої пісні, стали багато порівнювати — «от десь щось вкрала». 

Пісня «Не дивись на мене» мала хейт. 

Я схудла і співаю про те, що це не так важливо. Важливіше любов до себе. А люди бачили в цьому якусь суперечність. 

Не було часу на просування. Зате маю постійне вигорання від такої роботи. Щось пишеш-пишеш, а потім «бац!» — і вже нічого не хочеш робити. 

Сценічне ім’я з наліпки на апельсині

У 10 років вигадувала собі нікнейм для сторінки в Instagram. 

Сиділа, підбирала, нічого не подобалось. Потім прийшов тато і приніс апельсини з магазину. 

На одній із них була наліпка з написом — Ramari. 

Сподобалось, як звучить. Батьки мене кличуть Мією, скорочено від Соломія. Тому так — Мія Рамарі. 

Вечори з творчістю і без 

Творчий вечір — коли приходжу і цілеспрямовано сідаю за написання музики. Вечір для мене це єднання з піаніно. 

Або буває не творчий вечір. Тоді я роблю собі щось смачненьке. 

Важливий етап вдалого дня — смачно ввечері поїсти. Лягаю, вмикаю собі якісь мультфільми чи серіали і їм обовʼязково в ліжку. 

Важливо, щоб це не були жахастики чи трилери. Не дивлюсь їх вже 3 роки. 

Улюблений серіали — «Офіс» та «Як я зустрів вашу маму». Вони комедійні. Хочу, щоб мене щось розвантажувало в кінці дня. 

«Вічне сяйво чистого розуму» з Джимом Керрі — класний фільм. Багато фільмів з Керрі подобаються. 

З мультфільмів це «Гріфіни» («Сім’янин») та «Південний парк» — максимально дурне й смішне. 

Мало читаю 

Визнаю цю проблему кожного вечора, коли замість книги  вмикаю ноутбук. 

Думаю, що почну завтра і ніяк не виходить. 

Розумію, що це корисно і для розуму і для словникового запасу, але не можу себе змусити. 

З останнього прочитаного «Над зозулиним гніздом» Кена Кізі — книга про в’язня, який симулює божевілля й опиняється у психіатричній клініці. 

Бачить, в якій неволі живуть пацієнти, як їх пригнічує персонал. Це викликає внутрішній протест у героя, він починає «лікувати» пацієнтів по-своєму. 

Прочитала книгу, а потім ще фільм глянула. 

Також «Квіти для Ельдженона» Денієла Кіза. Книга про те, як людина з розумовою неповносправністю бере участь в експерименті покращення інтелекту через операцію. 

Прочитала книгу за два дні.

Люблю щось в лаваші

В мене немає однакових вечерь. Має бути різноманітність.

Люблю щось в лаваші і нові картопляні зрази з АТБ. 

Можу замовити доставку, але вона має бути перевірена. 

В кінці вечері має бути солодка закуска. Це у мене завжди два протеїнові батончики. Маю список улюблених, багато куштувала різних. 

З напоїв — Pepsi zero з мʼятою або Cola zero. 

Запам’ятався Святвечір

Запам’ятався Святвечір 2022 року. Це була спільна вечеря з моїм хлопцем. 

Так сумбурно все було: ніби й були всі страви для Святвечора, а ніби й не всі.

Зробила ще фаршировані перці, а хлопець надіслав світлини своїй мамі. Вона мене похвалила. 

Запамʼятався цей вечір — затишний, атмосферний. 

Якщо хочу випити кави, я оберу заклад CODE у Львові або «Каферинок» — тут дуже смачна кава та різні смаколики. 

Стоїш і думаєш: «Та, Україна!» 

Якщо десь поїсти, то це Salalat на Соборній у Львові завжди. 

Вечірнє місце сили — кінцева зупинка восьмого трамваю на Сихові. Там є зʼїзд, де пересікаються два трамваї. І там можна побачити велике поле.

Та атмосфера проймає. Стоїш і думаєш: «Та, Україна!». 

Також дім з відкритим дахом, біля національної опери у Львові. Там ловлю чудові заходи сонця. 

Ввечері я ніколи не говоритиму по телефону, навіть з найближчими. Якщо хтось дзвонить — відразу do widzenia. 

Це мій час, телефонний графік на сьогодні закінчився. 

І не спатиму без котика.

Віта Корнієнко

журналістка «Вечора»