“Нічні конференції” княгині Ганни Дольської: якими були вечори українських магнатів

“…будучи там с княгиней Дольскою…имел с нею денние и нощние конференции…”.

Так писав Пилип Орлик про першу зустріч Івана Мазепи з княгинею Ганною Дольською.

І десь саме тоді, під час цих “нічних конференцій”, зуміла розумна і хитра красуня переконати гетьмана налагодити союзні відносини з шведським королем. Хоча Мазепа був васалом московського царя.

Хто ж ця талановита аристократка? Де відбувались зустрічі впливових людей 300 років тому? І як проводили свої вечори аристократи українських земель в ті часи? Розповідає “Вечір”.

Вечори і банкети аристократів в 18 столітті

Магнати Речі Посполитої (тоді це були території теперішніх країн Балтії, Польщі, Білорусі, України і частково Росії) любили і вміли гуляти на широку ногу.

Нормальним проведенням вільного часу, крім воєн і суперечок з сусідами, були величезні гуляння.

Ці банкети тривали від обіду і часто до самого ранку. Чим багатший був магнат, тим більше з’їжджалося людей. 

На гуляння у князів Радзивіллів, Вишневецьких чи Чорторийських бувало кількасот людей.

Найбільше серед цих магнатів було вихідців з Волинського воєводства. Адже саме в цих землях з’явилось більшість аристократичних сімейств в Україні.

Як проходив банкет в княгині чи іншого магната? Пили багато алкоголю. На початку 18 столття традиційні мед і пиво змінювались вином.

Кожен регіон Речі Посполитої мав свої уподобання щодо вина: зокрема на Русі (так називали Львівщину) популярним було солодке угорське вино, а в інших українських земля (зокрема на Волині) більше вживали італійське і біле німецьке вино.

Всі гості приходили на банкет зі своїми…ножами. Інші прибори видавали, але ніж мав бути персональним.

Вже з’являлися перші зубочистки. Їх робили з самшиту «тонко і чітко загострених для різання зубів, самі палички називалися шпилями, за схожістю на такий інструмент»

На початку 18 століття популярності набирає цукор як замінник меду. Магнати Речі Посполитої полюбляли солодке.

Трапеза за столом змінювалась танцями і кулуарними розмовами, де однаково могли обговорювати моду або заключати таємні військові союзи.

До початку 18 століття кава знайшла своїх прихильників у вищих колах європейської політики, серед яких були і наші гетьмани, і впливові княгині.

Саме такий банкет (і не на один день) організувала княгиня Ганна Дольська, щоб охрестити свою внучку Урсулу-Франциску. І її хрещеним батьком став гетьман Іван Мазепа.

Хто така Ганна Дольська

Ганна була з шляхетського роду Ходоровських, які були відомі ще з 15 століття.

Її батько був шляхтичем і військовим. Воював з татарами, керував Вінницею, був суддею і мав свою козацьку хоругву.

Мати походила з заможної сім’ї і була сестрою командира армії великого гетьмана коронного Станіслава Яна Яблоновського.

Ганна отримала гарну освіту, а оскільки була ще й вродливою, то в 16 років уже стала дружиною багатого князя Вишневецького.

Через 10 років після одруження чоловік Ганни помер. Вона вдруге вийшла заміж – за князя (пізніше – графа) Яна Кароля Дольського.

Однак Дольський теж помер і в 1695 році Ганна стала вдовою вдруге – у 32 роки. Багатою вдовою. 

Серед її володінь були десятки сіл і кілька містечок на землях теперішніх Волинської і Львівської областей, і Білорусі. Були маєтки, замок. І ще була улюблена резиденція в Білокриниці біля Кременця. Саме там відбулася зустріч з Мазепою.

Іван Мазепа і Ганна Дольська

На початку 18 століття в Речі Посполитій тривала боротьба між двома королями – Станіславом Лещинським і Августом ІІ Фрідріхом.

Перший був ставлеником шведів, а другий орієнтувався на московського царя Петра Першого. 

Ганна Дольська була на боці Станіслава, який був її небожем, а Іван Мазепа як васал мав підтримувати царя, тому стояв з військом біля Дубно. 

Однак це не заважало всім сторонам вести перемовини і навіть зустрічатися з представниками ворожого табору.

Тому й не дивно, що коли гетьмана запросили з-під Дубно на банкет до княгині Дольської, та ще й хрещеним батьком, той довго не роздумував.

У лютому 1705 року він приїхав у палац Ганни Дольської в Білокриниці. Як писали його соратники, княгиня вразила гетьмана і він проводив з нею не лише денні зустрічі, а й «нічні конференції».

Пізніше племінник Мазепи Войнаровський на допиті скаже: «Він бачився з княгинею Дольською. Вона й намовила його, аби бути в підданстві по-старому в поляків, обіцяла всіляку милість та ласку від Станіслава. А ще говорила йому, що сама хоче за нього вийти заміж».

Про спокусницю княгиню згадуватиме і наступний гетьман Пилип Орлик: «В кратких числах по приезду…в Дубно прошеним бил Мазепа в кумовство и на христини от князя Вишневецкого…до Белой Криници, будучи там с княгиней Дольскою…имел с нею денние и нощние конференции… разсуждаю, что тая прелестница мела его обезумить».

У розквіті краси 44-літня Дольська вразила 65-літнього Мазепу.

Не дивлячись на його від’їзд за Дніпро, вони почали переписуватись – таємно і з шифруванням. А її племінник таки став обраним королем.

Пізніше козацький старшина Василь Кочубей згадуватиме, як Мазепа «хвалився перед усіма, які в нього бували, що княгиня Дольська прислала йому постіль коштовну й хорошу і кілька чоловік своїх музикантів із інструментами, і ті музиканти й тепер при ньому перебувають… трохи згодом пив за здоров’я Дольської, так кажучи:

«Вип’ємо за здоров’я княгині, її милості, бо є знатна та розумна пані, моя голубка!» — і так випив сам повну, наповнили також і ми».

Та й сама Дольська не буде байдужою до Мазепи. Коли вона дізналася, що впливовий фаворит Петра Першого хоче скинути Мазепу з гетьманства, то попередить його про це.

Однак зустрітись вони знову так і не змогли. Після поразки під Полтавою Мазепа з шведським королем відступили у володіння османського султана. Саме там помер гетьман.

Дольська померла через півтора роки у Львові.

А Урсула-Франциска, яку хрестив гетьман, ввійшла в Історію як одна з найвідоміших драматургинь і перша жінка-письменниця в Білорусі і Польщі. Але це вже зовсім інша історія.

Андрій Павляшик

автор проекту "Екскурсії з істориком"