--23342

1 Листопада, 2023

вечорниці

Які фільми дивитись, щоб твій кіносмак оцінили на Золотих Воротах

Автор: Кромф Ігор

Редактор ідей цього тижня Даня придумав завдання нашому кінокритику Ігорю Кромфу зробити добірку фільмів, щоб тебе вважали своїм в хіпстерських кав’ярнях у районі Золотих Воріт. 

Наш кінокритик провів юність у середовищі панків, тому сильно протестував і довго по-старечому бурчав. Але все ж має кілька порад, як вести кращі розмови про кіно, щоб ваш смак змогли зацінити хіпстери на Золотих. 

Спойлер: далі буде несерйозно-іронічний текст.

Вес Андерсон. Бажано весь

Вес Андерсон – це режисер, відомий своїми трагікомедіями про інфантильних дорослих та серйозних дітей.

Його фільми – це завжди впізнаваний візуал, який складається з симетричної розкадровки, плоских, позбавлених перспективи кадрів, великої кількості декорації та яскравих кольорів. 

Андерсон став культовим режисером серед хіпстерів ще у середні 2000-х, і досі є одним з найулюбленіших режисерів.

Тому його творчість варто знати на зубок, починаючи від перших фільмів: «Академія Рашмор» і «Сімейка Таненбаум» і до грандіозного «Готелю «Гранд-Будапешт» та нової антології за мотивами оповідань Роальда Даля. 

Ретроспектива – наше все

Поганий той хіпстер, який не люблю ретро та вінтаж. Тому без перегляду і довго смакування «старого кіно» нікуди. Ось кілька фільмів, які варто глянути, щоб всі вважали тебе експертом-сінефілом. 

«Психо» Альфреда Гічкока. Класика світового трилера з купою психоаналітичних посилань. 

«Бульвар Сансет» Біллі Вайлдера. Класика нуарного кіно про зраду і занепад Голлівуду. Можна нескінченно довго розповідати про свою любов до всього темного.

«На останньому подиху» Жан-Люка Годара. Другий за хронологією, але не за сенсами фільм «французької нової хвилі». Образи, створені Годаром, потім використовуватимуть кінематографісти усіх поколінь. Ідеально, щоб потім все з ним порівнювати. 

«Фотозбільшення» Мікеланджело Антоніоні. Історія про фотографа, що вдень знімає фотомоделей, а вночі життя нічліжок свого часу сильно вплинуло і на кінематограф, і на філософію. Тому його варто подивитись. Тим більшим буде натхнення знімати на улюблену плівку. 

Артхаусне кіно

Авторське фестивальне кіно хіпстер просто зобов’язаний дивитись! Хоч іноді це важко і боляче. Ось кілька фільмів, які перемагали на міжнародних фестивалях і про які легко поговорити за лате на кокосовому молоці. 

«Опале листя» Акі Каурісмякі. Фінська чорна трагікомедія про любов працівниці супермаркету та електрогазозварювальника. Багато гумору та вінтажу. Приз журі Каннського кінофестивалю. Чудовий замінник заканселеного Вуді Аллена.

«Сонцестояння» Арі Астера. Історія про депресію, аб’юз і секту з дуже красивою роботою світла та кольору. Кіно насичене досить кріповим саспенсом. Окрім того, на цьому прикладі можна поговорити, чи існує жанр «постгорор»

«Неідеальний чоловік» Марії Шрадер. Дуже м’яка суміш наукової фантастики та романтичної комедії, яка при цьому є авторськими рефлексіями про штучний інтелект та «ідеальність» людини. 

Якщо ж ви хочете якийсь ультраскладний і дивний артхаус, то для вас існує «Сатанинське танго» Белли Тара – семигодинна стрічка про маргіналів з Угорщини. 

Улюблений режисер

Важко бути модним сінефілом і не мати улюбленого режисера. Таранітно і Фінчер на цю роль не підходять, не кажучи вже про Спілберга чи Кемерона.

Раджу звернути увагу на творчість Вонга Карвая («Чунцінський експрес», «Любовний настрій»), який зумів поєднати поетику гонконзької буденності з екзистенцією французької нової хвилі. 

Також підходить Пол Томас Андерсон («Ночі в стилі буггі», «Нафта», «Любов, що збиває з ніг»), який використовує сценарну поліфонію та візуальну фотогенію для відображення того, як капіталізм змінює мораль.

 Ще гарний варіант – Роберт Еггерс («Відьма», «Маяк»), як режисер, що змінив підхід до горору та став одним із перших творців постгорору.

 Звісно існує і невмируща класика, як наприклад Стенлі Кубрик, який зумів перетворити типове жанрове кіно на авторські картини. Його ідейним продовжувачем є Крістофер Нолан. На крайній випадок, завжди є безпрограшний варіант з Весом Андерсоном.

Кромф Ігор

Кромф Ігор

читати наступне

Ось про що ми пишемо в інших рубриках

«Що зі мною сталось?! Раніше ввечері пила чай з тістечком, а тепер хочу сала з цибулею»: британка про зміни смаку в Україні

Український «прометей» не ховається в укритті: вечірні і нічні зміни енергетика ТЕС, який несе світло у наші оселі

Говорити, кохатись, розуміти одне одного: 3 нові настільні гри для пар на вечір

Говорити, кохатись, розуміти одне одного: 3 нові настільні гри для пар на вечір