Родинне читання при гірляндах: чим зацікавити малих і тінейджерів, і щоб дорослим не сконати від нудьги

Родинне читання різдвяних історій – такий же атрибут зимового циклу, як подарунки під ялинку чи дванадцять пісних страв на столі.

Не так давно і майже по всьому християнському світі, у зимові святкові вечори родина збиралася перед комином, скажімо, чи за великим столом – у тому місці будинку, який асоціювався з «домашнім вогнищем».

Хтось із дорослих діставав книжку і починав читати вголос. Пізнього вечора перегортали останню сторінку, обговорювали прочитане і йшли спати. Аби на ранок привітати один одного з Різдвом.

Минулого року ми змушені були ту традицію реанімувати через блекаути, але пропоную звернути на неї увагу цього року уже добровільно.

Це якісно проведений разом час, шанс батькам стабілізувати свої емоції, а дітям – усвідомити переживання. Це й творення спільного простору підтримки і взаємної цікавості. 

У цей час ми читаємо особливі книжки, написані для всієї родини: щоб і для малого, і для старого, і для веселого, і для сумного. І щоби одна на всіх, і щоби кожному своє.

«Різдвяна пісня в прозі» Чарльза Дікенса

Один привид і три духи Різдва приходять до жадібного лихваря Скруджа, щоби він згадав, як умів бути щасливим, злякався самотньої смерті і знову полюбив життя.

Тут малята послухають історію бідного крихітки Тіма, підлітки порегочуть над пригодами з привидами, а дорослі звернуть увагу на обговорення закону про бідність. А, може, й задумаються, чому це самотній парубок Скрудж успадкував бізнес від покійного компаньйона і живе в його будинку.

«Ніч проти Різдва» Миколи Гоголя

Чорт допомагає ковалю роздобути для коханої черевички самої імператриці і у такий спосіб завоювати її серце.

Динамічна ця повість – поштовх насолодитися витівками чорта, винахідливістю Вакули і дуркуватими примхами Оксани, але й побачити нарешті: Вакула просить у імператриці черевички саме тоді, коли до неї прийшли козаки просити зберегти Січ.

Вакула обирає не підтримати петицію січовиків, а вживане взуття. Щастя Оксани з Вакулою дорого коштує Україні.

«Різдвяний песик» і «Різдвяна історія ослика Хвостика» Олександра Гавроша

Вони нібито адресовані самій малечі, і у випадку «Песика» так і є. Другий день Різдва, маленьке карпатське містечко повертається до буденного життя, свято відбулося, а дива знову не сталося.

Семирічний Юрка подався із друзями колядувати, але ніхто в містечку їм дверей не відчиняє. І саме сьогодні він зустріне песика Пуцю – різдвяного, так би мовити, песика.

Мила книжечка і нічого поза тим.

А от історія ослика Хвостика – це підморгування обома очима дорослому читачу. Хвостик має виступати у різдвяному вертепі.

Але напередодні сталося неймовірне: його викрали грабіжники, покинули в холодному лісі і тепер він має знайти дорогу додому.

Там на нього чекає подруга-овечка, там без нього не відбудеться вертеп і не народиться Спаситель.

В чому дотеп?

Гаврош переспівує античний роман про золотого віслюка: у хуліганістого Апулея Луцій захопився жінками і казками та не помітив, як чаклунка його перетворила на ослика.

Тепер він буде мандрувати, потрапляти в халепи і шукати можливості повернутися в людську подобу.

Врятує Луція зустріч із богинею. Малеча цього саркастичного контексту не помітить, а дорослі потішаться.

Але таки цікавіше буде з книжкою для зимових свят не перемигуватися, а дивитися впритул.

• «Лускунчик і мишачий король» Гофмана,
• «Дари волхвів» О’Генрі,
• «Маленькі жінки» Олкотт,
• «Листи Різдвяного Діда» Толкіна,
• «Подорож Блакитної Стріли» Родарі

Усі ці повісті, які традиційно використовують для святкових родинних читань, містять щось своє для кожної вікової групи.

Такі книжки, буває, звуть кросоверами.

Таких книг багато і серед сучасних творів, які апелюють до Різдва і ширше – до циклу зимових свят. 

«Маленька книжка про любов» Ульфа Старка

Це світла і красива історія про Різдвяне диво.

Фреду вісім років, він чекає, що тато на свята приїде додому, чекає і мама – знесилена і знервована.

Вони вдвох майже голодують. Зрештою, як і більшість навколо. Фред так сумує, що починає розмовляти з вентилятором, наче той і є його тато.

Він навіть кепкує з того, як недоречного його назвали Фредом – «миром».

Дорослий і серйозний текст про життя на війні.

Дитяча ніжна історія про те, як не зневіритися посеред війни.

І відчуття дива наприкінці.

Старк умів писати складні речі так, щоби вони залишали по собі упевненість: все буде добре.

Не всі уміють робити це так розумно і одночасно для читачів різного віку, як Дікенс, Старк чи Гофман. Часом таки уміють.

«Місто тіней» Мії Марченко

Це книжка фентезійних пригод – динамічна і глибока.

Спочатку все у героїв погано.

У Марти померла мама, тепер дівчинка має жити з татом, з яким вона до того мало спілкувалася (батьки розлучені).

Марті всього дванадцять. Вона гостро переживає смерть матері, робить дурниці і шкоди, важко адаптується до нової школи і нового міста.

Тато Алекс не має терпіння її зрозуміти.

А там ще й татова партнерка знайшлася – типова зла мачуха. Алекс – непогана людина, він безпорадний перед лицем глибокого дитячого горя.

Марта ж знаходить розраду в іншій родині: вона потоваришувала з Данею.

Малий втратив бабусю, дід озлобився і став родинним тираном, Дані з самотньою матусею несолодко ведеться.

Вони з Мартою припасовуються травмами.  

Містом править злий король і є у нього донька, холодна і неприступна. Від чого замерзла? – Будемо дізнаватися. 

Всі присутні в одному світі речі і люди озвуться магічними двійниками в іншому.

Марта відбивається в крижаній принцесі. Зокрема, лялька Серафін обернеться на Йоля. Маленьку ляльку у вигляді янгола Марті подарувала перед смертю мати. Дівчинка назвала його Серафіном, себто світлом себто.

Серафін буде її провідником до зачарованого міста і Духом Різдва, що за допомогою Марти зніме вроки з міста.

Йоль – день Зимового сонцестояння, коли Велика Мати народжує сонячне немовля, що буде правити світом наступний рік.

Йоль мусить примирити Марту зі втратою близької людини, продемонструвавши їй наочно концепцію бога, що помирає і народжує знову.

А заодно різницю між людьми і богами.

А от знаєте різницю між різдвяною і святочною повістю?

Твори про Різдво пов’язані з оновленням. З героєм раптом відбувається духовне прозріння, він пізнає вічні істини і визнає вічні цінності як свій інтимний досвід.

Він надихається духом Різдва. А як щодо історій в ніч проти Різдва?

Тут герой лякається до божевілля, і ми разом із ним.

Цієї ночі нечисть ходить серед людей і хоче украсти їхнє свято, хоче завадити народженню Бога.

Історії, які читають на Святвечір, традиційно страшні – про привидів, вовкулаків, чортів.

Вони не обов’язково написані про зиму, але обов’язково герой, налякавшись у своє задоволення, стане кращою через те людиною. Цей страх очищає.

«Заклятий скарб» Володимир Аренєв

Тривожна історія – для кровожерливих малят і трішки цинічних дорослих.

Запорожець Андрій Ярчук бачив багато зла, пережив багато втрат, спричинив чимало горя; тепер він іде в Межигірський монастир, там характерники спокутують молитвою свої гріхи.

Часи, коли щойно почалися війни Богдана Хмельницького, Аренєв відтворює любовно, аматорам шукати точності в казках тут пощастить.

А от Ярчуку щастя, либонь, не випаде.

Першої ж ночі в монастирі до нього приходить таємнича постать і вимагає, щоби характерник повернув борг.

Колись ця химерна істота допомогла Андрію відживити побратима, повернути його душу, що уже стала на шлях мертвих, назад до тіла.

Тепер чаклун має до козака завдання.

От прикрашена коштовностями скриня, в ній скарб, скриня не замкнена, але відкривати не можна, неси її, чоловіче, за белебен і там зарий в землю, бо буде біда, кінець тобі і світу, не інакше.

Андрій береться за місію, розуміючи, що подорожувати доведеться і Яв’ю, і Нав’ю, і всіма відомими вимірами.

Та було йому мало проблем! Випадково вчепився до козака хлопчик-сирота Миколка, перенісся з ним у потойбіччя.

А там уже нагодився давній знайомий – перевертень, людська душа відлетіла, а вовча ще живе.

Ну і вірний кінь до компанії. От так вони і мандруватимуть: кінь, вовк, хлопчик і втомлений старий козак.

Місто перевертнів. Хата упирів. Пастки баби Яги. Навала татаро-монголів.

Загадки мавок-русалок. Двобій, здається, зі самою смертю.

Хто доживе до кінця, той дізнається, що то за заклятий скарб такий. Хоча… Подейкують люди, скарб той ще й досі понад горою заритий.

У книжках зимового циклу завжди все добре, навіть якщо спочатку завжди все погано… Ви це бачите, правда? Бачите шанс на пару годин групової терапії, за які вам ще й не треба буде платити лікарю?

Ганна Улюра

літературна критикиня