«Стають на цвяхи, плачуть і хочуть ще»: для чого люди стають на дошки Садху і чи допоможе це краще спати

«Мало стресу у житті, ще й на цвяхи стають!», — пишуть подивовані коментатори.

Мова про цвяхостояння або дошку Садху — практику, яка переживає новий сплеск популярності.

Хтось стоїть на цвяхах зранку, щоб прийняти «енергетичний душ». Інші стають на цвяхи, що скинути напругу й розв’язати гнітючі питання.

А ще кажуть, що цвяхостояння покращує сон.

«Вечір» запитав наставниць з цвяхостояння Юлію Суворову й Валентину Зубар — навіщо і як люди стають на цвяхи.

А сомнолог Юрій Погорецький пояснив — чи здатне цвяхостояння покращити сон.

Дошка Садху — довідка «Вечора»

Згідно з найпоширенішою версією, дошку для стояння на цвяхах винайшли в Індії багато століть тому.

Садху (люди, які присвятили своє життя духовному розвитку), здійснювали паломництво босоніж кам’янистими стежками в Гімалаї.

Аскети ставали на дошки з цвяхами, щоб загартувати себе і підготуватись до паломництва. З санскриту слово sadh перекладається, як “подолання чогось”, “досягнення мети”.

Індієць читає книгу на ліжку з цвяхів, 1900

Але скептики висувають свою версію: стояння на цвяхах виникло в Індії, як «вуличний перформанс».

Факіри дивували публіку стоянням або сидінням на цвяхах, бо добре засвоїли урок фізики. Чим більше вбито цвяхів у дошку, тим менший тиск на шкіру і менший біль.

Світовий рекорд з тривалості стояння на дошці Садху встановив ліванець Рамі Наус у 2023 році. Простояв на цвяхах понад 12 годин.

Світовий рекорд цвяхостояння — понад 12 годин

Юлія Суворова, терапевтка з цвяхтостояння

Займаюсь цвяхостоянням з 2019 року. Спочатку для себе практикувала, а тепер допомагаю іншим встати. Найбільший інсайт — чим більше практики, тим більший і глибший ефект.

Сенс практики — у розслабленні. Коли стаємо на цвяхи, нам може бути трохи боляче, страшно від того, що ми пробуємо щось нове.

Цей біль і страх — від нашої внутрішньої напруги. Коли не даємо собі гніватись, не проявляємо емоції. А коли на цвяхах ми «здаємося» болю, розслабляємося, то ніби даємо вихід цій напрузі зсередини.

Після цього вивільнення напруги можна відчути сильний прилив сил. Тому раджу ставати на цвяхи зранку — ніби приймати «енергетичний душ».

У підсумку дня ця практика може покращити ваш сон.

Якщо ставати ввечері, то можна пережити такий емоційний сплеск, після якого складно буде заснути.

Часто люди, які стають на цвяхи плачуть, кричать. Але потім телефонують мені і кажуть, що знову хочуть на практику, бо наше тіло мудріше за мозок і для нього це прекрасний інструмент звільнення від напруги.

Коли хочу розв’язати якесь внутрішнє питання, стаю на цвяхи у медитацію на 30 хвилин. Рекомендую це робити раз на тиждень. Щоб зарядитись енергією, можна ставати на цвяхи на 2-3 хвилини кожного дня. Обов’язково роблю дихальні вправи для розслаблення перед дошкою.

Ефекту слід очікувати від двох місяців до пів року стояння на цвяхах раз на тиждень.

Раджу робити перші кроки на цвяхи з наставником. Він проведе вас через опір й біль, підтримає.

І перед тим, як йти на дошку треба мати чіткий намір — для чого ви це робите?

Розв’язати питання, яке давно непокоїть? Хочете щось змінити у житті? Зняти ступор, щоб рухатись далі?

Тоді практика стане усвідомленою. І провідник знатиме, як вас провести до цілі.

Бували у мене й дивні запити. Якось людина попросила про фотосесію з дошкою. Хотіла лягти на цвяхи обличчям і щоб я сіла чи стала на неї. «О, боже!», — подумала тоді. Довго не могла оговтатись.

Зараз подобаються дошки від наших майстрів — morebi з Вінниці та sadhu_easy з Закарпаття.

Стояти починають на дошках з відстанню між цвяхами 8-10 мм, люди з досвідом стоять на 12-15 мм.

Марина, практикує цвяхостояння

Прийшла до цвяхів у період вигорання. Розчарувалась у всьому, що робила і все перестало приносити задоволення.

Зникла внутрішня опора, почала шукати себе через духовні практики.

Перший досвід з цвяхами був незапланований: поїхала з дівчатами на жіночий ретрит у Йога Дім, щоб відпочити.

У програмі було цвяхостояння — отак і стався мій перший раз. Важкий, болючий, лайливий — всередині мене було багато непрожитої агресії.

Сліз не було, але жахливо матюкалась, хоча в житті не лайлива.

Але після стало легше. Цвяхи допомогли розібратись в собі, у причинах мого незадоволення життям.

Стаю на цвяхи, коли хочеться. І завжди із запитом: зрозуміти себе, почути внутрішнє, знайти відповідь. Якщо внутрішнього запиту немає, то і сенсу для мене стояти немає.

Кожна практика самобутня: найважче проживати «негативні» емоції — образи, гнів, але найкраще ловити інсайти й відчувати фізичне задоволення.

Після практики завжди великий наплив енергії. Головне: реалізовувати її, щоб великий океан не перетворився у болото.

Валентина Зубар, провідниця у практику цвяхостояння

Дошки Садху — це інструмент для духовних практик.

На цвяхи стаю переважно зранку, коли свідомість чиста. Так підвищую чутливість до себе та життя, налаштовуюсь на роботу.

Цвяхотерапія для мене і моїх знайомих стала відправною точкою змін у житті та внутрішньому стані.

Допомогла звільнитися від стереотипів та нашарувань, які покладає на нас суспільство. І так зменшує нашу чутливість до самих себе, але збільшує напругу.

Важливо зрозуміти, що страждання виникають не від болю, а від супротиву болю. Біль не потрібно терпіти — його потрібно прийняти.

Долаючи больовий поріг через розслаблення, відчуваєш сильний енергетичний імпульс.

Це допомагає розв’язати питання, які не давали спокою, і дає сили рухатися далі.

Перші кроки на цвяхах можуть бути через сльози, особливо якщо людина переживає стрес. На цвяхах ми відпускаємо емоції, проживаємо їх і рухаємося далі. Це сприяє легкості, відчуттю свободи та доброму сну.

Протипоказання для стояння на цвяхах включають вагітність, епілепсію, психічні розлади, онкологічні захворювання та серцево-судинні хвороби.

Одне заняття з цвяхостояння коштує ₴1000, а вартість якісної дошки — близько $100. Наставник пояснить, що і як робити, і підкаже, як правильно практикувати.

Юрій Погорецький, сомнолог

Підтримую будь-які методи й практики, які здатні покращити сон.

Якщо людина після стояння на цвяхах відчуває, що стала спати краще — будь ласка. Якщо це стало частиною її вечірнього ритуалу перед сном — чудово.

У нас нагально стоїть проблема культури сну, нам потрібна мода на сон, як джерела життєвої енергії. Тому я за будь-які починання у створенні культури сну.

Колись так само була популярна голкорефлексотерапія, точковий масаж шиацу, дихальні вправи з йоги, аплікатори Кузнецова з голками. А зараз от — дошка з цвяхами.

Але, якщо хочете через цвяхостояння покращити сон, то все ж доведеться дотримуватись фундаментальних основ культури сну і відповідного способу життя.

Наприклад, привчити себе лягати спати о 22:00, а не опівночі чи о 01:00.

Бо вже о 23:00 в організмі виробляється у п’ять разів більше «золотого» гормону мелатонін, ніж в усі інші етапи занурення у глибокі фази сну.

А мелатонін відповідає за наш сон, спокій, розум, творчість, витривалість, сексуальну активність.

Користь від відходу до сну о 22:00 згадана й у дослідженні, яке у 2017 році отримало Нобелівську премію.

Радив би ще завести щоденник з фіксацією хороших моментів дня, щоб порадіти їм перед сном.

Приділити увагу коханій людині, проявити ніжність, обійми, поцілунки, які можуть закінчитись сексом, прийняти теплий душ.

Якщо відчуваєте себе краще після стояння на цвяхах, то можна включити цю практику у свій ритуал відходу до сну.

Можна перед сном з’їсти продукти, які містять триптофан — амінокислоту, з якої виробляється наш власний мелатонін. Сир, бринзу, стиглі вишні, банан, горіхи.

Штучний мелатонін не працює. «Ловіть» свій власний гормон через вчасне лягання і культуру сну.

Світлини: gravity.mind.boards

Артем Кузьменчук

головред «Вечора»