Три фільми Івана Миколайчука на вечір, які стали легендою українського кінематографа

Сьогодні, 15 червня, Іван Миколайчук міг би святкувати день народження. Актор, режисер і сценарист, якого називали душею українського кіно, залишив після себе ролі, що стали справжніми культурними пам’ятками.

Ці три фільми — найкращий спосіб вшанувати його пам’ять і зрозуміти, чому його ім’я досі вимовляють із благоговінням.

«Тіні забутих предків»

Перша роль у кіно — і відразу шедевр. Саме після «Тіней забутих предків» Івана Миколайчука впізнала вся країна. Стрічку 1964 року зняв Сергій Параджанов на кіностудії імені Олександра Довженка за однойменною повістю Михайла Коцюбинського.

В центрі сюжету — гуцул Іван і його кохана Марічка. Їхня історія розгортається серед карпатських гір, стародавніх традицій і родинної ворожнечі, де кохання стикається з долею, а людина — зі світом, що більший за неї. Фільм давно визнано класикою не лише українського, а й світового кінематографа.

«Білий птах з чорною ознакою»

Режисер Юрій Іллєнко зняв одну з найдраматичніших українських стрічок про ціну вибору. Три брати з родини Дзвонарів обирають різні шляхи: Петро стає червоногвардійцем, Орест іде до УПА, Богдан залишається вдома. Коли доля знову зводить їх, вони вже стоять по різні боки зі зброєю в руках.

Миколайчук у цьому фільмі постає в зовсім іншому амплуа — далекому від карпатської лірики дебюту. Це роль складна, болісна і людяна водночас.

«Пропала грамота»

Культова стрічка, яку роками не пускали до широкого прокату. Миколайчук зіграв козака Василя — людину живу, дотепну й авантюрну, що вирушає у сповнену дивовижних пригод подорож. Фільм увійшов до переліку найкращих в історії українського кіно, хоча радянська цензура довго тримала його під замком. Примітно, що в архівах Національної бібліотеки України досі зберігається кінопрокатний плакат стрічки, датований 1983 роком.

Три зовсім різних образи — і в кожному впізнається той самий Миколайчук: непідробний, глибокий і незабутній.