8 Травня, 2024
наш запал
Життя на прицілі: як знімали нову стрічку «Будинок “Слово”» про «Розстріляне відродження»
Автор: Віта Корнієнко
10 років фільмування і, нарешті, прем’єра — 9 травня в український прокат виходить стрічка «Будинок «Слово». Нескінчений роман».
Це художній фільм режисера Тараса Томенка про будинок «Слово» на вулиці Культури, 9 у Харкові.
У 1930-х тут жили українські митці «нової хвилі» — Хвильовий, Йогансен, Тичина, Ужвій, Сосюра, Вишня, Курбас, Багряний й інші.
Багатьох з них пізніше назвуть «Розстріляним відродженням» — сталінська репресивна машина знищить їх фізично, зламає морально.
У новому фільмі про долю будинку і його жителів знялися сучасні українські зірки кіно і театру.
Автори провели ґрунтовну роботу з реконструкції епохи — працювали в архівах, шукали автентичні речі й світлини 1930-х.
До прем’єри «Вечір» розповідає про маловідомі факти зі зйомок фільму й відкриття, які зробили автори в архівах.
Будинок «Слово» — що це таке?
Будинок «Слово» побудували наприкінці 1920-х. А українські митці оселились у ньому у 1930-х.
Зібрати культурних діячів під одним дахом й контролювати процес створення інтелектуального продукту — це був один з експериментів радянської влади.
У будинку мешкали Михайло Яловий, Остап Вишня, Лесь Курбас, Валер’ян Підмогильний, Микола Хвильовий, інші культурні діячі.
Всього 5 під’їздів, 5 поверхів, 66 квартир в одному домі на вулиці Червоних письменників.
Так тоді називалась сучасна вулиця Культурна.
Над стрічкою автори почали працювати ще у 2013 році.
Але тоді вітчизняний кінопром орієнтувався на російський ринок. Тема «Розстріляного відродження» мало кого цікавила.
Фінансування для стрічки не знайшли і фільмування відклали.
10 років — стільки Тарас Томенко працював над фільмом «Будинок “Слово”»
Творці фільму — режисер Тарас Томенко та сценаристка Любов Якимчук поринули у розшук й збір матеріалів.
Для правдивості стрічки автори вивчали архіви КДБ — читали доноси, стенограми прослуховування, листи митців й службові записки слідчих.
У художньому фільмі лише чотири вигадані персонажі. Решта героїв — це прототипи реальних письменників й поетів.
Цікаво, що будинок «Слово» письменники будували за свої гроші.
Будинок звели у формі літери «С», а мешканців дому через це називали «слов’янами».
У будинку «Слово» був навіть солярій й душ на даху — щоб митці могли засмагати вдома
Коли гроші на будівництво «Слова» закінчились, то допоміг Йосиф Сталін.
Існує міт, що НКВДисти особисто передали Остапу Вишні валізку з грошима від вождя. Й дім добудували.
Коли знімальна група збирала інформацію про «Слово», то була вражена — мало хто з харківців чув про цей будинок і його жителів.
Навіть самі мешканці дому на вулиці Культурній, 9 мало що знали — пам’ять про події 1930-х була ніби «зачищена» разом з українськими митцями.
Дім стоїть і зараз, але зовні він вже інший — після Другої світової війни його суттєво змінили.
В історичному будинку продаються квартири, ціна стін в яких можливо жив Хвильовий або Курбас — $58 000.
Чорно-біла картинка
Режисер Томенко переконаний, що чорно-біла стрічка найкраще передає час першої половини 20 століття, епохи 1930-х.
Хоча продюсери були проти чорно-білої картинки — мовляв, вона «не глядацька».
Один з найяскравіших чорно-білих епізодів стрічки знятий на основі матеріалів з реальними сценами вистав театру «Березіль» Леся Курбаса.
Це музична вистава-ревю «Алло, на хвилі 477», яку Курбас поставив у 1929 році.
Перший український джаз-мюзикл — так називають виставу-ревю «Алло, на хвилі 477» Курбаса 1929 року
У сцені навіть вдалося відтворити пісню «Харків, Харків, де твоє обличчя?» на вірші Майка Йогансена та музику Юлія Мейтуса.
Це спільна робота з оператором Михайлом Любарським, для якого ця стрічка стала дебютною.
Тарас Томенко звертає увагу, що стрічка не вся чорно-біла, в ній є кадри у кольорі — це сон Миколи Хвильового.
Реальний метелик поета Семенка, колекційні авто
Режисер Тарас Томенко поставив акторам й акторкам умову ознайомитись з творами й біографіями митців.
Під час роботи в архівах шукали дрібнички, які б були притаманні конкретним персонажам.
До прикладу, Майк Йогансен так любив лови, що мав дві мисливські собаки.
Остап Вишня також любив полювання і одному великому догу виділив окрему кімнату в квартирі.
А романтик Павло Тичина мав звичку грати на гітарі й не носити спідню білизну. До квартири у «Слові» він спав у комірчині в редакції на стосах газет.
Сюсюру часто бачили з підбитим оком, вдома у нього часто ставались скандали й бійки.
Цікавились побутом українського авангарду — хто палив папіроси, а хто ні, кому які напої смакували, хто який одяг носив.
Актор Геннадій Попенко у фільмі носить метелик, який дійсно належав поету Михайлю Семенко
Україну 1920-1930-х років збирали по крихтах зі щоденників, листів, світлин й преси того часу.
Тогочасний реквізит й архітектура будинку «Слово» не збереглася.
Тому більшість речей для створення атмосфери стрічки художник-постановник Шевкет Сейдаметов виготовляв вручну або замовляв у майстрів.
Всього виготовили 1500 речей, які переносять глядача у минуле.
Шевкет Сейдаметов — киримли, народився у сім’ї, яку насильно виселили з Криму у 1940-х
Також розшукали колекційні авто 1930-х.
А ще унікальні креслення будинку «Слово» в Харківському архіві.
За ними відтворили той будинок, який побудували у 1928 році за проєктом Михайла (Митрофана) Дашкевича.
Будинок «Слово» — на прицілі
Сьогодні «Слово» називають «будинком смерті» українського відродження.
У 1933-1938 роки радянська влада репресувала понад 70 митців, які мешкали в будинку.
Багатьох них радянці розстріляли в урочищі Сандармох у росії.
2003 року на будинку встановили дошку з іменами митців, які у ньому жили й були репресовані
Але здається, що сучасній росії й цього мало. 7 березня 2022 року у пам’ятку української історії прилетіла російська ракета й мало не зруйнувала її.
Будинок «Слово» — знову на прицілі.
Захистити пам’ять можна переглядом стрічки у кінотеатрах України від 9 травня.
Ось, може вас зацікавить цим вечором
Ось про що ми пишемо в інших рубриках
Смачно, круто, свіжо: Вечір.Media збирає нові страви й напої для вечері і закликає ділитися знахідками
Дивіться, якими були вечори тижня в Україні: північне сяйво, вечори на Подолі і бойовий кіт у шанцях ЗСУ
Український «прометей» не ховається в укритті: вечірні і нічні зміни енергетика ТЕС, який несе світло у наші оселі
Говорити, кохатись, розуміти одне одного: 3 нові настільні гри для пар на вечір