Алоє, фікус, авокадо і 6 драцен: відвідувачі Docudays UA про те, що їм дарує відчуття домашнього затишку

“Алоє, фікус, авокадо і 6 драцен” — короткометражний фільм Марти Смеречинської, представлений в межах DOCU/Коротко міжнародного фестивалю Docudays UA. 

Дія кінострічки розгортається на складі серед сотень коробок з адресами українських міст. Одну з посилок забирає головна героїня, яку не бачить глядач, але може чує її закадровий голос.

Жінка прощається зі своїм домом у Києві та згадує про залишені там речі: книжки, фотографії, альбом доньки чи улюблену чашку, з якої вона пила понад 10 років.  

“Все-таки я була там щаслива. У мене багато часу проводили друзі. Ми готували, танцювали, сміялися. У квартирі було гарне світло”, — каже героїня. 

Вона розповідає про метрове алое з табличкою “Заберіть мене звідси”, шість драцен, фікус у велетенському вазоні та двометрове авокадо, кісточку з якого вона привезла із Салоніків. 

Згадані речі дарують відчуття тепла та домашнього затишку. Проте воно залишається тільки в спогадах героїні про рідну квартиру.

А з чим ще асоціюється домашній затишок? “Вечір” розпитав у відвідувачів Docudays UA.

Анна Дудко

27 років, режисерка анімаційних фільмів

Відчуття домашнього затишку мені дарують рідні та близькі. Після досвіду втрати і речей, і людей розумію, що будь-які речі не мають такого значення, як люди в моєму житті.

Антон Кулеба

режисер

Затишок – це вид з мого вікна. Коли я дивлюсь на небо під час заходу сонця, то воно щоразу іншого, особливого кольору. І ось цей погляд у перспективу міста (а я живу на Печерську), завжди асоціюється в мене зі спокоєм. Тому я й не хочу залишати своє місце.

Руслана Макаренко

30 років, фотографка

Це, мабуть, ванна вдома. Хоч це і не річ, але вона в мене асоціюється зі спокоєм. Якщо я перебуваю у воді, то мені краще.

Олексій Ананов

43 роки, культурний менеджер та журналіст

Ввечері чи не найсильніше впливає світло. Я люблю специфічне світло. Зараз, протягом довгих літніх вечорів, є певний час, коли сонце сідає – тоді воно набуває жовтавого, не такого яскравого кольору. Тому світловий сценарій удома може давати відчуття затишку.

Марія Дубовик

32 роки, менеджерка

Я з дитинства кочова, тому ця тема, що в мене немає дому, як у пісні “Один в каное”, мені частково близька. Відчуття дому дарують мої собаки – коли я була майже під обстрілами, то не виїжджала через них. А потім наважилася вивезти собак. Ще відчуття дому дарують люди.

Наталія Столяр

46 років, фахівчиня з підготовки персоналу

Я проживаю в такому маленькому містечку, що мені до річки йти тільки 5 хвилин. І там дуже гарні гранітні скелі, поблизу яких люблю зустрічати заходи сонця. Це в Южноукраїнську Миколаївської області — я проживаю в місті, працюю на підприємстві, а зовсім неподалік можу побачити неймовірну природу. 

Вечір є інформаційним партнером цьогорічного фестивалю  Docudays Ua.

Тому ми писали й інші матеріали, присвячені фестивалю:

7 документальних фільмів про нові і давні злочини Росії: добірка від Docudays UA

Вечори до і після: як п’єса Шекспіра зробила переселенців акторами в театрі і героями у фільмі

Онлайн-вечірки, важливі прем’єри та алкоголь різних країн: як організатори Docudays UА проводять вечори фестивалю