20 Травня, 2023
під ковдрою
Чи важлива різниця у віці в стосунках? Про подвійні стандарти і що з тим всім робити
Автор: Пані М.
Колись, коли я була дуже юна – але на той момент вже повнолітня, – то мала недовгий роман з чоловіком, який був старший за мене рівно на двадцять років. Це було цікаво і я би навіть сказала, що пізнавально. Відчувала себе поруч з ним принцесою.
Звичайно, дивні погляди ми теж ловили. Та в більшості це було захоплення: “О, молодець, мужик, таку собі кралю урвав”. Чоловік цей був ще й гарним та імпозантним, тому, сподіваюсь, ніхто не думав, що я тушу з ним тільки тому, що в нього є гроші:)
На щастя, ми тоді розбіглись, бо з часом він почав давити мене авторитетом і віком, а я таке ніколи не любила.
Я дорослішала, зустрічалась з різними хлопцями, пожила кавалок життя в стосунках, а потім вийшла на вільні хліба – і несподівано виявила, що з молодшими за себе чуваками дуже прикольно.
Особливо коли очікуєш від них лише класного сексу, привабливого тіла та милого обличчя. Ну і, якщо чесно, багато молодших хлопців мають пунктик на старших за себе жінок – чим я і чудово користувалась. Нічого серйозного не хотіла, розважалась, як могла.
Та життя мене явно не готувало до того, що сталось далі: завдяки дуже цікавим обставинам познайомилась з хлопцем, який був молодшим за мене на ті ж двадцять років. Це була робоча зустріч, а того ж вечора в телеграмі він спитав, чи я маю час трохи поговорити – і ми якось випадково протринділи по телефону дві години. І якби йому не треба було вставати наступного дня дуже рано, то, здається, ми би лялякали і всі чотири.
І тут в кінці розмови він запрошує мене на побачення. Я така подумки: “Хлопче, альо! Чи ти звар’ював? А хіба я не надто доросла для тебе?”. Та цікавість перемогла – і за кілька днів ми разом повечеряли.
Це було дуже цікаво, бо він виявився не лише красунчиком, а й дуже розумним. А ще він поводився саме так, як би хотіла, щоб зі мною поводився чоловік. Це було дуже круто.
Звичайно, спершу я розглядала ці зустрічі, як класну пригоду – і, якщо чесно, планувала, що це буде ще одна крута історія на канал. Про щось серйозне навіть не думала, а він, як виявилось, – так:)
І я закохалась. Бо хлопець був уважним, турботливим, підтримуючим, одразу запам’ятовував важливі для мене дрібниці, чудово вмів в активну згоду і спокійно реагував на слово “ні”. У нас виявились спільні погляди на важливі речі та цінності. Коротше, це був ідеальний метч, для якого мені навіть не довелось йти на тіндер.
Та різниця у віці мене бентежила, приховувати не буду. Особливо коли ми йшли десь гуляти чи коли я почала викладати наші спільні фото в соцмережах.
Не раз і не два бачила спершу отой здивований погляд, а потім зневажливий і оцінювальний вираз обличчя.
З часом ми вже почали жартувати з того приводу. Особливо після випадку в аптеці, де зайшли за презервативами і рецептурним препаратом. Хлопець шукав рецепт в телефоні, ми переговорювались, а провізорка така, глянувши на мене: “Може, у мами є?” “А я не мама” – відповіла ваша улюблена авторка низьким грудним голосом – і ця фраза стала нашим внутрішнім мемом.
На жаль, поки суспільство все ще дивно ставиться до пар, в яких жінка старша за чоловіка. Пригадую, як певний час тому одна українська відома особистість розповіла про свого коханого. Їй вже ближче до п’ятдесяти, чоловікові десь тридцять.
Що там неслось в коментарях. І “він ще дитина!” (в тридцять, ага), “як ти посміла виставляти своє блядство!”, “він з нею лише заради грошей, за рік-два обдере як липку і кине”, “не хвались, бо він знайде собі молодшу дуже швидко”, “ти стара, ти маєш думати про інше”, “як ти смієш говорити про секс в 50!”, “тобі не соромно показувати йому всі зморшки і стару целюлітну сраку?”.
Це був жах. І це часто писали живі люди: я спеціально заходила на їхні акаунти і дивилась.
У них було стільки злості, що якась жінка дозволила собі робити те, що вони забороняють: любити, займатися сексом, бути щасливою, мати молодого чоловіка чи коханця.
Бо в “такому поважному віці” ти маєш якщо не в’язати шкарпетки внукам, то вже починати звертатись в саван і повзти в сторону кладовища.
Звичайно, я примірювала цю ситуацію на себе. Бо коментарі про “ти здуріла?”, “треба було шукати старшого” і “що скажуть люди” теж почула навіть від близької людини. Та я тішусь, що мій коханий чоловік – а я вийшла за того хлопця заміж, ага – має глибоко в носі ті коментарі і на всі мої сумніви про вік каже одну дуже важливу фразу: “я люблю і приймаю тебе такою, яка ти є – і іншої мені не треба”.
І це мені видається найважливішим.
Так а що робити з тим усім? Та що хочеться. Будувати стосунки з людиною, а не з її віком, плювати на стереотипи, любити, бути в парі з тими, з ким хочеться, слухати своє серце – і мати суспільну думку десь дуже далеко.
Бо це лише ваша справа.
Ось, може вас зацікавить цим вечором
Ось про що ми пишемо в інших рубриках
«Чехи думали, що ми їмо одне сало!»: як рестораторки з Кіровоградщини готують українські страви в Чехії
«Це вам не естрада»: музкритик Філ Пухарєв написав книгу. Ось топ-5 статей, щоб відчути його стиль
Вішліст до свят від редакції Вечір.Media. А ще вішліст-бонус від знавчині гастрономії Марії Банько