27 Жовтня, 2023
життєстиль
Ідеальний вечір – час з донькою. Як проходять вечори поета і військового Павла Вишебаби
Автор: Гетьманова Анна
Павло Вишебаба — громадський діяч, музикант, поет, зараз служить в ЗСУ. Його збірка «Тільки не пиши мені про війну» стала бестселером. Поезії Павла збирають мільйони переглядів у тіктоці, їх кладуть на музику та озвучують на проукраїнських мітингах.
До того, як пішов на фронт, Павло заснував громадську екоорганізацію «Єдина планета», був учасником Революції Гідності, відкрив перше в Україні веганське кафе «One Planet», створив музичний оркестр «One Planet Orchestra».
Зараз Павло воює у складі 68 Окремої єгерської бригади ім. Олекси Довбуша. Вишебаба служить зв’язківцем: працює у виїзній групі, яка перепрошиває ретранслятори, підсилюючи сигнал, аби бійці на різних позиціях могли спілкуватися одне з одним.
У вільний від бойових завдань час Павло організовує для побратимів вечори поезії, у складі «Культурного десанту» влаштовує читання для військових і активно готує матеріал для своєї другої збірки.
Якими є вечори поета у війську, Павло розповів для Вечора.
Далі — його пряма мова.
Вірші, гантелі і веганські котлети на вечерю
Мій вечір — це, коли у мене вимкнені усі сповіщення на телефоні. Всім таке раджу, тоді не телефон керує тобою, а ти його використовуєш як інструмент. Я виділяю час, щоб відповісти на повідомлення, посидіти в соцмережах, подивитися новини, але не більше години.
Інколи вдається щось написати. Вірші пишу здебільшого або ввечері, або вночі. А вдень на свіжу голову я просто перечитую все, щось редагую.
Також, як правило, 4-5 вечорів на тиждень не проходять без гантелей і штанг.
Вечеряємо як герої «100 років самотності» Маркеса: кожен їсть, коли йому хочеться. Якщо у когось є настрій, він готує на всіх, але зобовʼязання такого немає.
Коли, наприклад, я собі щось готую, то мені не складно зробити велику каструлю на всіх. Сьогодні веганські котлети смажив, але інші щось не дуже хочуть їсти.
В ЗСУ складно бути веганом. Ми зробили петицію, яка набрала необхідну кількість голосів. Кабінет Міністрів дав завдання, щоб розробили 3 види нових пайків — веганські, для мусульман і халяльні (продукти, які виготовлені відповідно до законів шаріату і є «чистими продуктами духовного походження»).
Але я розумію, що це не швидкий процес. 13 жовтня якраз рівно 10 років, як не вживаю м’яса. Зараз все необхідне я або замовляю собі сам новою поштою, або мені передають друзі чи волонтери.
Вечори поезій для побратимів
Вони змушені слухати, коли я написав нове. Є така потреба: як тільки щось написалося, хочу промовити це вголос для когось, не тільки для себе.
Ми поставили це на потік. Є такий проєкт в ЗСУ «Культурний десант», я з ним не менше 100 читань для військових провів.
Коли на фронті більш-менш спокійно, то мене забирають на декілька днів, ми по 5-6 мініконцертів даємо. В ЗСУ є посада «мпзешник» — морально-психологічне забезпечення, то вони влаштовують такі тури бригадами і підрозділами.
Більшість військових зі своєї бригади я не бачу під час службі, тому що бригада величезна, а в таких поїздках можна поспілкуватися, побачитися.
Пишу багато, бо у будь-яку секунду все це може завершитися
Мій давній друг Любко Дереш цікаво це пояснив тим, що коли я був у цивільному житті, у мене була робота, громадська організація, багато справ, родина, дитина і так далі.
Коли всі ці справи поставили на паузу, то залишилося основне — те, чим я хотів би займатися.
А ще коли людина є у небезпеці, то вона по-різному сублімує цей досвід.
Наприклад, коли ми тільки приїхали на Донеччину на фронт, то я помітив, що дуже виросло лібідо. При постійній загрозі смерті твоя психіка каже, що потрібно розмножуватися. А потім, коли заспокоюєшся, звикаєш, це приходить в норму.
І так само з поезією — оце відчуття, що твоє існування може закінчитися у будь-яку секунду, відразу провокує питання: що я ще не встиг?
Перед сном я думаю, що зробив корисного за день, які є плоди моїх діянь і що би я хотів зробити завтра? Це дуже мені допомагає, я всім друзям це раджу, бо ця практика дійсно працює.
Ідеальних вечорів може бути багато. Зараз через дефіцит спілкування з усіх вечорів я би обрав вечір з донькою. Друге — це вечір з друзями, у місці, де можна побазікати про все, бажано в когось на квартирі, таке афтерпаті. Це має бути тихий вечір без повітряних тривог, без прильотів.
Яким уявляєш вечір перемоги? Ще дуже довго до перемоги. Але коли це станеться, я би хотів провести цей вечір у колі побратимів. Згадати мовчанням всіх, хто не дожив до перемоги, подякувати їм.
Важливо у цей вечір бути саме з побратимами, не з родинами. Бо якщо перемога, то ми скоро будемо прощатися.
Ось, може вас зацікавить цим вечором
Ось про що ми пишемо в інших рубриках
Смачно, круто, свіжо: Вечір.Media збирає нові страви й напої для вечері і закликає ділитися знахідками
Дивіться, якими були вечори тижня в Україні: північне сяйво, вечори на Подолі і бойовий кіт у шанцях ЗСУ
Український «прометей» не ховається в укритті: вечірні і нічні зміни енергетика ТЕС, який несе світло у наші оселі
Говорити, кохатись, розуміти одне одного: 3 нові настільні гри для пар на вечір